Гран Прі Монако: Гонка, в якій Росберг програв титул

Якщо якась гонка і мала б розставити усі крапки над і та продемонструвати нам дійсний рівень лідера чемпіонату та його переслідувачів, то це зробив етап в Монако.

Тотальна домінація Хемілтона та Ріккардо на фоні беззубого виступу Росберга показали, що в чемпіонаті ще далеко нічого не вирішено і за сприятливих умов в цьому сезоні ми з вами можемо стати свідками епічного протистояння між одними з найкращих гонщиків свого покоління та між двома найкращими командами останнього десятиліття.

Вважаю, що після гонки в Монако ми маємо відверто визнати, що Ніко Росберг буде лідирувати в чемпіонаті лише до тих пір, поки це дозволятиме йому робити ненадійний болід Хемілтона та сам британець. В момент, коли Ніко потрібно було продемонструвати свої чемпіонські амбіції, він добровільно віддав своєму головному супернику шанс на перемогу та провів одну з найслабших гонок в кар’єрі. «Абсолютно не відчував впевненості за кермом», - це не пояснення лідера чемпіонату. Ніхто з гонщиків не може відчувати себе на 100% впевнено, коли несешся в міліметрах від металевих відбійників на швидкості за 200 км/год, та ще й на мокрій трасі. Ніко просто не зміг показати того, чого від нього найбільше чекали – підтвердити свій статус фаворита, гонщика, що невипадково виграв три етапи в Монако поспіль, та показати Хемілтону, що цей титул йому доведеться виборювати у не менш жорсткому протистоянні, аніж на старті Гран Прі Іспанії.

Але, як і після Спа-2014, Росберг після гарячого протистояння швидко здувся. Цікаво, чи думав Ніко про те, що, пропускаючи Хемілтона, від не дає команді шанс на перемогу в гонці, а дарує головному супернику шанс скоротити відставання у чемпіонаті? Ну а далі була абсолютно непереконлива боротьба з Алонсо (із однією невдалою спробою вийти вперед), а також втрачені ще два бали на фінішному спринті на виході із останнього повороту – впевнений, Хюлькенберг й досі не вірить своєму щастю. Темп Росберга протягом гонки стабільно вимірювався секундами відставання від Хемілтона – це показник того, що ми маємо в одній команді гонщиків різного калібру.

І далі краще не буде. Канада – територія Хемілтона, гонка, в якій він завоював свій перший поул, першу перемогу, а потім тріумфував в Монреалі ще тричі. Проте Ніко має турбуватися не тільки про напарника – в Монако ми стали свідками остаточного формування Даніеля Ріккардо у зірку нинішнього пелотону. А з оновленим мотором Renault та найкращим шасі на стартовій решітці, австралієць готовий дати бій будь-кому.

Поки що підводить його лише команда. Другий уїкенд поспіль Ріккардо втрачає вірну перемогу і шанс скоротити відставання від лідера лише до 20 очок. Та якщо в Іспанії австралієць став заручником ситуації, коли команда була змушена реагувати на тактику Феттеля та Ferrari, в Монако команда власними руками поховала шанси Даніеля на перемогу, заплутавшись у найвідповідальніший момент – пілота покликали в бокси, а швидко вирішити, яку гуму ставити, не змогли. Так, побачивши, що Хемілтон перейшов на ультра-софт, вибір м’якого типу (що попередньо підготували Ріккардо) виглядав занадто консервативно. І команда вирішила в останню мить перевзути пілота у супер-софт, комплекти якого стояли у дальній частині боксів – так було втрачено перемогу.

Проте спостережливі вболівальники навіть попри ці невдачі давно ставлять Ріккардо на один щабель разом із Хемілтоном, Феттелем та Алонсо. А слова Льюїса про те, що він хотів би мати ще більше подібних дуелей з Даніелем, тільки підкреслюють той рівень поваги, який відчувають по відношенню до пілота Red Bull суперники.

Звісно, варто згадати ще кількох героїв недільного Гран Прі. Це і Серхіо Перес («На його місці мав би бути я», - можуть справедливо стверджувати Феттель та Хюлькенберг), якому піднятися на подіум допоміг непоступливий Феліпе Масса; і Фернандо Алонсо, якому знову вдалося підтвердити реноме одного з найталановитіших пілотів сучасності; і Карлос Сайнс, якому досягти кращого результату завадила лише невпевнена робота командного містка Toro Rosso, проте за весь уїкенд він не припустився жодної помилки.

Та у найбільшому виграші від подій у Монте-Карло залишилися вболівальники. Ми стали свідками класичної гонки, яку з часом будемо із насолодою переглядати знову і знову. І я готовий пробачати Монако нудні процесії, якщо хоча б раз на 10 років будемо спостерігати такий яскравий гоночний спектакль, свідками якого ми стали цієї неділі.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

 

Будьте частиною чогось більшого

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Монако
Трек Monte Carlo
Тип статті Блог