Радощі подорожей до Гран Прі Китаю

Радощі подорожей до Гран Прі Китаю

Британський журналіст Джо Савар відвідує кожний Гран Прі та публікує в своєму журналі GP+ багато цікавих історій щодо подорожей на гонки Ф1. Ось одна і з таких цікавих історій…

Життєвий шлях журналіста Formula 1 – це не тільки Шардоне та казкові тістечка. Здається, що люди вважають, що ми проводимо наше життя розпиваючи різні напої, танцюючи або чмихаючи кокаїн серед оголених тіл вродливих дівчат, але правда ще менше схожа на Голівуд ніж все це. Ми проводимо майже вісь свій вільний час в медіа-центрах, де ми іноді стикаємося з прекрасними прес-аташе. Але ми занадто зайняті, щоби мати час на будь-які бурхливі веселощі. Все, на що ми здатні – зробити ривок до аеропорту, щоби встигнути на літак додому.

Дійсно, наше життя різноманітне. Я був у Туреччині у вівторок, середу, четвер та п’ятницю на минулому тижні, подорожував до Парижу та назад, щоб належним чином розібратися з візами для візиту до двох найменш улюблених мною Гран Прі сезону F1: Китаю та Росії. Перед тим, як ви всі разом станете націоналістами та почнете грюкати в свої барабани та дмухати в свої труби, я повинен сказати, що в принципі не маю нічого проти цих країн. Обидві країни мають чарівні історії, чудові краєвиди та доброзичливих людей, але це все до тих пір, поки ти не відчуєш смак урядів, що керують цими країнами. В Китаї я завжди роблю зусилля над собою, щоб усвідомити ідею мільйонних витрат на Гран Прі кожного року в зусиллях покращити враження від країни та одночасного ускладнення життя для міжнародних медіа, що таки потрудилися приїхати до країни, блокуючи всіма способами інтернет-сервіси, включаючи блоги, Twitter, Gmail, Google та інше. Зазвичай, ми знаходимо обхідні шляхи над, під, через або навколо Великої Китайської стіни, саме тому ви маєте можливість читати цей блог – але на це витрачається стільки непотрібних зусиль. Я розумію, шо ті, хто керує Китайською Народною Республікою не мають бажання, щоб народ країни мав вільне мислення / отруєння реальністю / пропагандою Заходу, але якщо подовжувати думати в тому ж напрямку, навіщо все ж таки вдавати стільки клопоту з Гран Прі? Коштовна дрібничка не змінить суті того, що вона прикрашає.

Я знаходжу дуже образливим те, що Володимир Путін використовує Гран Прі Росії як таку собі гарну картинку в своєму альбомі, а саму Формулу 1 в першу чергу для того щоб ви мали можливість відчути таким собі вимуштруваним відвідувачем. Наступним кроком буде вручення медалі Берні Екклстоуну.. Зараз там менше цензури, не дивлячись на те, що в лише минулому році були деякі розваги та ігри в Медіа-центрі в Сочі з місцевими міліціонерами, які намагались робити тріангуляцію за допомогою лише сканера (тільки уявіть це собі…).

Деякі скажуть, що у нас є вибір не приймати в цьому участь (як це роблять деякі), але, на мій погляд, і так було завжди, ми повинні бути там, де проводяться змагання з цього виду спорту. Ми повинні також висказати всі свої думки, тому що це те, що репортери мусять робити або робили раніше. Насамперед так було в ті дні, коли люди думали як добре бути іноземним кореспондентом, особливо для того, хто ніколи не виходить з дому.

В будь-якому випадку, життя повне великого досвіду, з підйомами та спусками. Ми зустрічаємо цікавих людей та буваємо в фантастичних місцях. Подорож лише дуже довга версія спілкування, але це так чудово, коли справи йдуть своїм чином. Повертаючись додому після Бахрейну та збираючись до Китаю, мене пересадили в ВІП-клас, тому що літаки були переповнені. Пройти через імміграційний контроль в Китаї було дрібницею на цей раз, та незабаром ми були на борту відомого поїзду на магнітній подушці, що прямував в Шанхай. Забутьте про 431 кілометрів на годину, як це рекламується. Сьогодні швидкість обмежується 300 кілометрів на годину, ймовірно тому, що армія здоров’я та безпеки висадилась в Китаї та йде маршем на Пекін.

Ми мали вибір на той час – скористуватись метро або наняти  таксі. Це простий вибір: в першому випадку це закінчується перетягуванням валіз по вулицях, в другому випадку водій доставить Вас у фойє готелю, але Вам доведеться мати справу з місцевим таксистом. Водії таксі в усьому світі не розуміють своєї важливості як посланців своїх країн, багато з них просто шахраї.

В Шанхаї ми завжди робимо одну й ту саму помилку, тому що після багатьох годин польоту лише думка про необхідність тягати важки валізи по вулицях взагалі не приваблює, тому ми обираємо таксі, думаючи що на цей раз не буде настільки погано, як у минулому році…

Водії таксі в Шанхаї все ще здається припускаються думки, що вони можуть обібрати будь-якого іноземця. Ми попросили першого таксиста увімкнути лічильник, але він відмовився. «Лічильник 200,» - сказав він. Ми сказали, що ні, лічильник – це та річ, що ховається за квитком на приладовій панелі. «Лічильник 200,» - сказав він.

«Таксі порожнє,» - сказали ми та вилізли з машини. Я хотів би, щоб мій китайський був достатньо добрим, щоб сказати водієві таксі де саме він повинен запаркувати свій транспортний засіб, але я досі не знайшов в китайському словнику слова, куди треба направляти таких таксистів. В будь-якому разі, ми отримали невелику перемогу, тому що під час нашої суперечки відносно платні за проїзд водій втратив своє місце в черзі таксі, до того ще він був жадібним хамом. Я живу з надією, що в один прекрасний день Uber знищить всіх таксистів-шахраїв в світі (і всіх тих, хто причасний до поїдання плюшок). Без них світ став би набагато кращим.

Ми завжди зупиняємось в Шанхаї в одному й той самому готелі, тому ми знаємо його дуже добре. Він зручний, ми знаємо його переваги та недоліки. Ми готувались до приємного вечора, коли до нас продерлися через інтернет новини з Великобританії про то, що авіакомпанія Turkish Airlines, літаками якої ми раніше не користувались, вирішила скасувати рейс, на який ми забронювали квітки із Стамбула в Сочі, і сталося це майже в останню хвилину. Це означало, що тепер ми повинні потрапити у Москву та заплатити в два рази більше грошей. Все це добавило крім усього ще й безлад, тому що єдиною альтернативою був рейс, який прибував в Москву не в той час. Це означало, що ми не зможемо скористатись ним, бо він прибуває раніше ніж будуть готові наші візи, та корисні люди в російської імміграції не зможуть заспокоїти наших прокльонів, спрямованих на непрофесійних турків, що вивели нас з себе.

Відносини з авіакомпаніями це як любовні справи, і Turkish Airlines продемонстрували, що вони не є «власником свого слова». Якщо подруга / друг зраджує вас один раз, ви усвідомлюєте, що це може статися ще раз, незалежно від того, що вам будуть казати. Тому, якщо ви плануєте відпустку або ділову поїздку,  до якої залучені Turkish Airlines, моя вам порада – скористуйтесь послугами когось іншого, кому ви довіряєте.

Якби це був технічний збій або щось подібне, це можна було пробачити, але це було лише непрофесіональною та віроломною дією…

Це все, про що я хотів сказати. Коли в ресторані Вам скажуть, що у них немає пекінської качки, Ви можете залишили ресторан та піти замість цього в буфет, де принаймні знаєте, що отримаєте те, що забажаєте замовити, так скоро, як забажаєте. Я пройшов через соте із жаби-бик та річних вугрів, я з острахом дивися на скибочки бичачого хвоста… але в мене були приємні тістечка та склянка вина.

А завтра ми поїдемо на трек на метро.

За матеріалами блогу Джо Савара

Будьте частиною чогось більшого

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Важливі новини