Технічний аналіз: в Red Bull планують випробувати короткий «ніс»

В Мілтон-Кінс, схоже, підвищують ставки у гонитві за Mercedes і розраховують отримати нові переваги за рахунок нового носового обтікача – коротшого за звичайний, розміри якого будуть на межі дозволеного.

Нова версія «носу», за чутками, буде на 1,5 см коротше, ніж та, що команда використовує з початку чемпіонату. Проте, модифікована деталь ще повинна наново пройти краш-тест FIA.

Багато хто очікував, що Red Bull випробує новинку під час п’ятничних заїздів у Монреалі, проте цього не сталося.

Хоча у команди ще є час, щоб показати новий «ніс» у Канаді, якщо, звичайно, вони не вирішили відкласти дебют короткого обтікача до перегонів у Баку, де на довгих прямих він повинен бути дуже ефективним.

Довжина носа

Пошуки кращої продуктивності у Формулі 1 конструктори часто починають з передньої частини боліду, тому що саме вона впливає на повітряний потік в першу чергу.

До 2014 року мала місце тенденція якомога вище «задерти носа» у межах, дозволених регламентом. Це дозволяло пропустити під ним більше повітря, яке потім бокові щитки спрямовували на спліттер, і, кінець кінцем, воно потрапляло до дифузора. Іншою перевагою високого «носу» було можливість більш ефективного використання центральної секції переднього антикрила.

Взагалі, цього робити не можна було, але команди намагалися хитрувати, як і, наприклад, з відеокамерами, де інженери частенько пробували отримати зиск з їхніх аеродинамічно «нейтральних» корпусів.

Центральна секція являється джерелом появи повітряних вихорів, які утворюються у місті її стику з аеродинамічним профілем крила, що має навіть власну назву – Y250 (цифри означають довжину секції).

Проте після змін у правилах, що відбулись у 2014 році, регламент став більше чітко окреслив питання взаємодії центральної секції з іншими елементами у цій області.

Втративши колишні можливості, команди перейшли до використання максимально коротких передніх обтікачів, у яких маленькі кінчики «носів» займали якомога менше місця над тією ж таки центральною секцією.

Згідно з регламентом, нижня точка обтікача не може знаходитися вище за 135 мм від базової площини. Таким чином «кінчик» все одно аеродинамічно пов’язаний з центральною секцією. Однак їх взаємний вплив, залежить від їхнього розташування відносно один одного.

Це можна розглядати як небажаний ефект, або можливість, яку можна використати для досягнення додаткової переваги.

До цього часу в Red Bull  використовували носовий обтікач, довжина якого трохи перевищувала допустимі 850 мм по осьовій лінії. Це дозволяло частково компенсувати дефіцит потужності двигуна за рахунок аеродинамічної ефективності.

З появою нової, більш потужної, силової установки Renault, інженери команди отримали змогу переключити увагу на цю область, щоб спробувати витягнути з неї ще більше.

Будьте частиною чогось більшого

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Команди Red Bull Racing
Тип статті Аналіз