15 грудня 2006: десять років тому загинув Клей Регаццоні

Насичене злетами та падіннями життя швейцарця обірвала вантажівка на трасі неподалік Парки. Майже бездоганний персонаж, який ледь не став чемпіоном у 1974 році…

Вже десять років, а здається, що це сталося вчора… у другій половині дня 15 грудня 67-річний Регаццоні їхав на закриття автошоу в Болоньї, але зіштовхнувся з вантажівкою на автостраді A1 поблизу Парми.

Клей і дотепер залишається ледь не найсильнішим та найпопулярнішим швейцарським гонщиком, у тому числі завдяки італійському походженню та виступам за Ferrari. На початку 1960-х він супроводжував свого друга Сільвіо Мозера. Згодом Клей почав відвідувати національні гонки у Саліті. У 1965 році він провів декілька гонок у Формулі 3 за кермом De Tomaso-Ford.

Два роки потому Регаццоні вже був офіційним пілотом Tecno з Болоньї, з якою у 1968 році перейшов у Формулу 2, де тоді використовували 1,6-літрові двигуни. У 1970 році саме на цій техніці він виграв чемпіонат Європи. Разом з тим, того ж року Клей отримав контракт Ferrari у Формулі 1. 21 липня він дебютував на Гран Прі Нідерландів за кермом Ferrari 312B і одразу фінішував четвертим позаду Йохена Ріндта, Джекі Стюарта та Жакі Ікса. У Великій Британії він знову був четвертим, а в Австрії фінішував одразу після переможця і свого напарника Ікса.

На Гран Прі Італії у Монці Регаццоні разом з Джекі Стюартом на March, Денні Х’юмом на McLaren, Рольфом Штоммеленом на Brabham та Жан-П’єрром Бельтуазом на Matra були лідерами. П’ята гонка стала успішною. Клей випередив Джекі на п’ять секунд і здобув перемогу. Здавалося, уболівальники мали б радіти перемозі Ferrari,до того ж із пілотом італійського походження за кермом. Проте на трасі царював сум – у суботу під час практичних заїздів у повороті Parabolica розбився Йохен Ріндт.

Веселий, привабливий і примхливий

Енцо Феррарі дуже швидко збагнув, що має справу з талановитим пілотом-винищувачем. Перемога в Монці на Ferrari – найбільше, що можливо було запропонувати місцевій публіці. Саме з того дня швейцарські та італійські тіфозі назавжди стали фанатами Клея. Він насолоджувався життям, від чого і постраждав. Він завжди був готовий змагатись на межі і атакувати з максимальною пристрастю. Він був веселим і привабливим, але, поміж тим, і дуже примхливим. Час від часу, коли справи були геть погані, він гнівався.

Навіть його стиль, коли пілот бореться за кожну долю секунди, особливо на початках, був занадто агресивним. Одного разу Енцо сказав про нього: «Клей – плейбой, який у вільний час бере участь у перегонах». Проте він також проявив себе як дуже гарний тест-пілот, який спроможний надати вичерпну інформацію на першу ж вимогу Мауро Форігері, який казав: «Клей – це гарний настрій команди, все було відмінно, якщо він перемагав». У Скудерії він провів з 1970 до 1972 року, перейшов у 1973-му до BRM, аби на три сезони повернутись за кермо «жеребчика» роком пізніше.

Чемпіон світу впродовж 500 метрів

Найуспішнішим був 1974 рік, коли до самого фінішу він змагався за титул чемпіону світу. Перед фінальною гонкою він випереджав Емерсона Фіттіпальді, але його Ferrari була не у найкращій формі. Клей стартував одразу позаду бразильця з дев’ятого місця.

Декілька років потому Мауро Форгієрі згадував: «Болід Клея відновили після аварії, яка сталася на тестах декількома тижнями раніше. Коли його відновлювали, я був відсутнім, адже займався іншим проектом. Більше того, на Воткінс-Глені я опинився лише у суботу ввечері, тому навіть не брав участі у тестах. Я затримався, оскільки перед самим відлітом з’ясувалося, що строк дії паспорта вичерпаний. Я втратив два дні. Звісно, болід Клея був далеким від ідеалу. Регаццоні програв Фіттіпальді лише три очки і став віце-чемпіоном».

Як не дивно Клей згадував ту гонку: «Я був чемпіоном світу лише 500 метрів, насправді, лише на початку гонки, коли протягом півкілометру випереджав Фіттіпальді. Тим не менше, титул не був програний у Воткінс-Глені. На початку сезону в Ferrari прийшов Нікі Лауда, тому коли ти лідируєш у чемпіонаті, ти міг покладатися лише на себе. Були й інші помилки. Наприклад, коли зміна шин у Цельтвегу стала катастрофою».

Ніколи більше!

Із Ferrari вин ще виграв у 1974 році у Нюрбурзі, а рік потому знову на Гран Прі Італії. У той день Монца вибухнула, адже разом з Регаццоні на третю сходинку подіуму піднявся Нікі Лауда, який став того сезону чемпіоном. У 1976 році Клей переміг з поула на Гран Прі Лонг-Біч.

Вже тоді він грався у квача зі смертю. У 1976 році він терміново мав доставити Луку ді Монтедземоло до Риму на зустріч з одним з італійських міністрів. Клей скористався усіма своїми гоночними навичками, а ді Монтедземоло пізніше розповів: «Я більше не хотів би пережити те, що тоді пережив на трасі».

У Мауро Форгієрі також був свій досвід пригод із Регаццоні. Якось вони разом їхали з Монако в Маранелло, після чого Мауро сказав: «Ніколи більше!» Італійська поліція закривала очі, коли бачила Клея за кермом. Одного разу під час обіду в Модені керівник дорожньої поліції, сидячи поруч із знаменитим гонщиком, заявив: «Якщо одного чудового дня у Вас виникнуть проблеми, то зателефонуйте мені – все вирішимо». Одного разу його все ж таки зупинили, але як тільки дізналися, що він – Регаццоні, відпустили, проте зауважили: «Будьте обережні, адже навколо є люди – не такі вправні водії».

Ensign, Shadow та Williams

У 1977 році у Скудерії замінили Регаццоні на Карлоса Ройтеманна. Клей опинився в Ensign, потім перейшов в Shadow, чим був дуже засмучений. Проте у 1979 році набирала оберти Williams, в якій за гроші у тому числі Бін Ладена Патрік Хед створив швидкий болід. Його партнером став Алан Джонс, але саме Клей приніс британській стайні першу перемогу та ще і на домашньому Гран Прі. Зважаючи на те, ще Френк, напевно, хотів би, щоб переміг Джонс, Регаццоні прийшов до Вілльямса і сказав: «Вибач мене, Френку!»

Проте після одного сезону у Дідкоті Регаццоні повернувся в Ensign. 30 березня в Лонг-Біч у Клея зламалась педаль гальм, і в кінці прямої старт-фініш він влетів у відбійник. Після тривалих місяців реабілітації та численних операцій його ноги все ж таки залишились паралізованими. З цього моменту він був прикутий до інвалідного візочку.

Це було не вперше

Він дуже часто потрапляв у аварії. Ще у молоді роки у Формулі 3 в Монако він влетів у металевий відбійник, під яким і опинився болід Tecno. Швейцарець вчасно нахилився, пролетів під рейкою безпеки і уникнув обезголовлення.

Ще одна аварія сталася в Кьяламі на Гран Прі ПАР. Його болід вилетів на стартовій прямій і загорівся. Але, на щастя, поруч опинився Майк Хейлвуд, який також вилетів, і вчасно допоміг Клею, витягнувши його з полум’я.

Не обійшлося без аварій у Indy500 у 1977 році, де він виступав за кермом McLaren-Offenhauser стайні Theodore Racing. На 31-му колі він втратив контроль над болідом і врізався у бетонний відбійник, після чого багато разів перевернувся, зрештою машина зупинилася на трав’яному покритті. Дивом пілот не постраждав. А потім сталася аварія на трасі Лонг-Біч...

Родина

Але навіть паралізованим Клей продовжив своє активне життя – він присвятив себе таким, як і він, параплегікам і навчав їх водити машину. Зрозуміло, що для цього необхідно було переобладнати автомобіль. Він організував курси на трасі Валлелунга, що у передмісті Риму, а ті, хто успішно завершував курси, отримував гоночну ліцензію.

Ще коли він був юнаком, він працював у майстерні батька. Тоді на Гран Прі Монако він познайомився із своєю майбутньою дружиною Марією Піа. Вони одружилися у 1966 році, згодом у них народилися доньки Алессіа та Джанмарія. Але незважаючи на свою прихильність до дітей, дуже швидко Клей розлучився і переїхав жити до Ментоне, а також періодично приїжджав у Монте-Карло. У Французькій Рів’єрі він жив разом із Магдаленою, яку завжди ховав від усіх.

Але згодом повернувся у Лугано, де податки були меншими. Проте він наголошував: «У кращі часи, коли я вигравав Гран Прі, політики, мери чи будь-які представники місцевої влади жодного разу не зателефонували і не сказали мені: «Вітаємо, Клею, Ви були неперевершені…»

 

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Гонщики Клей Регаццоні
Команди Ferrari
Тип статті Некролог
Теги anniversario