Технічний аналіз Ф1 Джорджо Піоли

Аналіз: чому акулячі пливці повернулися у Формулу 1?

Ширші боліди 2017 року з агресивнішим виглядом отримали схвальні відгуки від уболівальників та більшості учасників чемпіонату, але ще досі точаться суперечки щодо акулячих пливців і Т-крил.

Нові правила завжди призводять до різноманітності та непередбачуваних рішень, що пов’язано зі зміною максимальних розмірів.

Але чому ці місця знову стали ареною для гонки розвитку?

Акулячі пливці

Капот Renault R28 2008
Капот Renault R28 2008

Фото: Джорджо Піола

Акулячий пливець – не новинка. Він був частиною конструкції, яка використовувалась у 2008-2010 роках, і став невід’ємною частиною F-каналу.

У 2008 році акулячі пливці отримали поширення з тої ж причини, що і у 2017-му, і це пов’язано із взаємодією пливця із заднім антикрилом, висота якого зменшилась із 950 до 800 мм.

Цей елемент корисний з декількох причин. Одна з них – це стабілізація потоку повітря, який після переднього спойлера і підвіски потрапляє до заднього антикрила турбулентним.

Цього року, зважаючи на збільшення ширини шин, які тепер більше контактують із повітрям, акулячі пливці тепер мають більше значення.

Турбулентний потік повітря утворюється верхнім повітрозабірником та шасі на висоті заднього антикрила. Акулячий пливець стабілізує потік, який проходить вздовж нього, чим покращує розподілення потоку по всій ширині антикрила.

Разом із тим, ефект направлення повітря також цікавий командам під час руху у поворотах, коли болід наче нишпорить по трасі. Пливець допомагає стабілізувати болід, а бокове зусилля покращує притискну силу та зменшує аеродинамічний опір.

Т-крило

Подвійні Т-крила Williams FW40
Подвійні Т-крила Williams FW40

Фото: Джорджо Піола

Поява Т-крил стала можливою після того, як у жовтні до редакції правил 2017 року внесли зміни.

Положення щодо цієї зони, які раніше унеможливлювали використання подібних елементів, змінювались незчисленну кількість разів, поки не були затверджені остаточно.

Стаття 3.15.1

  • За виключенням зазначеного у Статті 3.15.3, під час огляду збоку аеродинамічний обвіс має бути обмежений чотирма лініями. Однією вертикальною лінією на відстані 1330 міліметрів вперед від центральної вісі заднього колеса, однією горизонтальною лінією на відстані 550 міліметрів над нижньою планкою, однією горизонтальною лінією на відстані 925 міліметрів над нижньою планкою та однією діагоналлю, яка перетинає горизонтальну лінію 925 міліметрів у точці на відстані 1000 міліметрів вперед від центральної осі заднього колеса і горизонтальну лінію 550 міліметрів на відстані 50 міліметрів вперед від центральної осі заднього колеса.

Отже, звернемо увагу на текст Статті (виділений курсивом), який створив 50-міліметрову зону вперед від центральної осі заднього колеса. Саме у цій зоні і розмістили Т-крило.

Коли розробники звернули на це увагу, то одразу скористались можливістю, хоча Mercedes, Ferrari, Williams та Haas розробили різні конструктивні рішення.

Ці крильця створюють додаткову невеличку притискну силу, хоча в цьому відношенні їхній вплив недостатній. Їхня головна мета – подальше керування потоком повітря після акулячого пливця перед заднім антикрилом.

Структура потоку повітря, яка утворюється завдяки Т-крилу, переспрямовує висхідний потік, який утворюється у місці поєднання потоків, що подолали дифузор та заднє антикрило.

Ромен Грожан, Haas F1 Team VF-17
Ромен Грожан, Haas F1 Team VF-17

Фото: LAT Images

У FIA немає претензій ані до акулячого пливця, ані до Т-крила. Єдине, до чого виникають питання, – це гнучкість, і передсезонні тести у Барселоні тому доказ.

Якщо ж за лаштунками намагаються домовитись щодо заборони Т-крил, то це можливе лише з міркувань безпеки, якщо вони занадто гнучкі або якщо їх визнають рухомими аеродинамічними елементами.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Аналіз
Теги shark fin, t-wing
Головна тема Технічний аналіз Ф1 Джорджо Піоли