Блог Подзігуна: Райкконен, якому не все одно

Зізнаюся, я не планував писати розгорнутий блог за підсумками гонки в Монако, але події вікенду змусили ці плани переглянути. Одразу скажу, що друга частина блогу #AlonsoRunsIndy обов’язково буде, але трішки пізніше.

Сьогодні мені хочеться поговорити про Кімі Райкконена, адже в Монте-Карло ми побачили його у дещо новому світлі. І це може мати серйозні наслідки для подальших подій у сезоні. Результат Гран Прі Монако дещо розповів нам про Кімі. Я б виокремив п’ять пунктів.

1. Кімі й досі супершвидкий

Минулорічні результати (особливо у кваліфікації), а також старт цього сезону показали, що Райкконен не розгубив своєї швидкості. Перемога над Себом у кваліфікаційних дуелях у 2016-му багатьма пояснювалася виключно непереконливою формою Феттеля, але цей рік демонструє, що справа була швидше в Кімі, а не напарнику. Ще з тестів болід цього сезону непогано підходив гоночному стилю Айсмена, але підібрати оптимальні налаштування вдавалося не завжди. Тому в перших гонка ми часто чули від фіна скарги про керованість, недостатню поворотність і, як наслідок, побачили чимало змарнованих нагод, особливо у кваліфікаціях. Яскравий приклад - Сочі, де Кімі мав брати поул.

Райкконен історично виступає успішно в Монако і на унікальній трасі довіра боліду та своїм інстинктам допомогли йому, нарешті, взяти поул - вперше за майже десятиріччя! Підозрюю, що для ветерана це лише початок і далі ми ще не раз побачимо його в боротьбі за поули, подіуми та перемоги.

2. Він й досі мотивований жадає перемагати

Що б там не говорили про мотивацію Кімі, подіум у Монте-Карло і реакція фіна на поразку напарнику показали, що він і досі ставить перед собою найвищу ціль. Його не цікавлять фініші в топ-4 та очки для Кубку Конструкторів - все це бонус виключно для команди. Кімі ж хоче бути найкращим і вірить у себе. Минулої неділі він дуже хотів перемогти і не хотів погоджуватися на щось менше.

І це стосується не лише Монако. Згадайте, скільки разів вже цього року Кімі по радіо роздратовано обговорював з інженером проблеми з налаштуваннями та стратегію. У Сочі він не одразу усвідомив, що Боттас лідирує і коли почув, що програє співвітчизнику (і Феттелю), щиро здивувався (у властивий йому спосіб: “Чому ми опинилися за Боттасом?” - “Кімі, він лідирував у гонці”). Пілот, якому байдуже, ніколи б так не відреагував. Для Райкконена існує лише одна позиція в гонці, за яку він готовий битися - перша. Якщо вона недосяжна, Кімі дещо втрачає інтерес.

3. Кімі знає все, що про нього говорять

Говорять, що Райкконен мало цікавиться усім, що відбувається за межами траси та тим, що про нього пишуть і говорять. Але він абсолютно точно знає про свою репутацію в паддоку. І в Монако він хотів перемогти не лише тому, що це одна з найважливіших гонок у сезоні - він бажав довести нам усім, що й досі перебуває у відмінній формі, може перемагати та не готовий бути розмінною монетою у боротьбі Феттеля та Хемілтона. Так, за результатами перших гонок, коли справи йшли не на його користь, було втрачено чимало очок і шанси Феттеля виглядають переконливішими. Проте сам Кімі ніколи не сумнівався у своїх якостях і в неділю прагнув довести, що ми бачимо далеко не всю картину. Фін не часто демонструє емоції, але на подіумі його обличчя красномовно промовляло: я не другий пілот, я чемпіон світу і моя планка піднята високо; можете говорити про мене все, що завгодно, але я ще доведу вам, що ви помиляєтеся.

4. Гармонія у Ferrari - це міф?

Прийнято говорити, що у Ferrari виступають справжні товариші, а Себ обрав Кімі в напарники ще й тому, що той буде хорошим помічником для командного заліку, але не буде втручатися у боротьбу за перемоги. Та чи запитував хтось Кімі про те, чи подобається йому ця роль? Після фінішу в Монако Кімі не перемовився із Себом жодним словом, а на подіумі уникав зорового контакту. Показовий момент: відкоркувавши шампанське, Райкконен зробив традиційний ковток, після чого відвернувся і не приєднався до святкового обливання, яке влаштували Феттель та Ріккардо.

У гонці, коли почалися піт-стопи і команді довелося обирати пілота, що першим перевірить роботу гуми Суперсофт (ніхто не знав, що цей тип буде настільки повільним у порівнянні зі зношеним Ультрасофтом, погляньте хоча б на Mercedes - вони теж одразу зазвали в бокси Боттаса), вибір зупинили на Кімі - лідері гонки. І не випадково - за традицією, пріоритет першого піту отримує той пілот, що знаходиться на трасі попереду напарника. Я вже писав у блозі після гонки, Скудерія боялася програти позицію Ріккардо та, цілком можливо, Боттасу з Ферстаппеном, тому залишили Феттеля на чистому треку, надавши йому можливість збільшити відрив і гарантувати місце в топ-2. Побоювання не були безпідставними, адже вони побачили темп Ріккардо після зупинок його конкурентів. Саме в цей момент стало зрозуміло, що Кімі покликали в бокси раніше, ніж слід. Але до піт-стопів Ферстаппена та Боттаса про це ніхто не знав, а діяти треба було миттєво.

Не знав цього і Кімі, коли вилазив із кокпіту після фінішу і його розчарування можна було зрозуміти. Він відчував, що став жертвою обставин і команді доведеться докласти зусиль, щоб пояснити фіну, що усі розмови про рівний статус пілотів не пуста балаканина, просто так склалися обставини. Переконати Райкконена вкрай важливо ще й задля збереження гармонії в команді та для підтримання мотивації фіна.

Якими можуть бути наслідки, якщо Кімі не почує доводів команди? Думаю, він буде намагатися “вистрілювати” результатами на наступних етапах. Звісно, можливий підхід “пан або пропав” з боку Кімі точно не порадує босів команди, адже їм потрібен максимально швидкий і стабільний пілот, щоб відбирати очки у Mercedes. Щодо Кімі, я не впевнений, що його це влаштує. І тут ми підходимо до ще одного важливого пункту.

5. Кімі не байдуже, як він завершить кар’єру

Минулої неділі Кімі не просто хотів перемогти. Він хотів виграти В МОНАКО і додати до свого резюме дуже вагомий пункт - дворазовий переможець легендарної гонки в Князівстві. Впевнений, що подібні емоції Райкконен відчуває і по відношенню ще до Спа або Сузуки. Серджіо Маркіонне цього сезону вже натякав, що фіну треба прокинутися та підтягтися до рівня напарника і питання про новий контракт буде підняте лише в тому випадку, якщо Райкконен буде серед фаворитів під час кожного вікенду. Натомість Кімі розуміє, що його кар’єра на фінішній прямій і йому треба гримнути дверима. Титул найнеочікуванішого чемпіона в історії назавжди залишиться з ним, але, погодьтеся, закрити свою сторінку у Формулі-1 на мажорній ноті, у статусі конкурентного пілота, який до останнього кола в кар’єрі боровся за перемоги та перемагав - це те, заради чого варто раз на два тижні виходити на старт Гран Прі та ризикувати.

Кімі не байдуже. Нам лише здається.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Монако
Суб-подія Гонка
Трек Monte Carlo
Гонщики Кімі Райкконен
Тип статті Блог