Думка: Хемілтона не варто списувати через міф про імпульс

Ще не встиг Mercedes Ніко Росберга охолонути після приголомшуючого Гран Прі Сінгапура, як деякі вже почали натякати, що чемпіонський заряд Льюіса Хемілтона може вичерпатись.

Третя поспіль перемога Росберга, завдяки якій він повернув собі лідерство в чемпіонаті світу у деяких колах вже розглядається як знак того, що ініціативу у цьогорічному чемпіонаті міцно захопив німець, а Хемілтон опинився на канатах.

Під час брифінгу після гонки в неділю ввечері Льюіса Хемілтона неодноразово запитували – що він збирається робити, щоб знову захопити ініціативу в чемпіонаті?

«В мене насправді немає відповіді на це, тому що рік на рік не приходиться, - сказав він. – Так і є. Одними вихідними він кращий, іншими – я.

Ніко просто зробив виняткову роботу цього разу, а я – ні. Що треба вжити? Просто провести кілька гарних вікендів, як це було в минулому.

Просто треба поєднати все разом, щоб у підсумку отримати ідеальний вікенд».

Він, звичайно, має рацію – цей вид спорту відмінно здатен перетворити успіх на провал і навпаки в одну мить. Пригадайте Гран Прі Монако цього року: Хемілтон відставав на 43 пункти перед ним, і дехто навіть побоювався, що він так і закінчить чемпіонат без жодної перемоги.

Його блискучий тріумф на вулицях Монте-Карло на фоні невпевненості Росберга на вологій трасі перезапустив битву за титул, і після того він видав серію з шести перемог у сімох гонках.

Якщо імпульс може зупинитися миттєво, то насправді це не імпульс, чи не так?

Біда Спа і Монци

Однією з проблем теорії про те, що Хемілтон знаходиться в складному становищі після недавнього хет-трику Росберга є те, що обставини останніх трьох етапів не свідчать про його психологічне падіння.

У Спа-Франкоршам перемога була легкою здобиччю для Росберга, тому що Люісу потрібно було замінити двигун (через проблеми, які завдали йому стільки болісних невдач на початку сезону), тоді як у Монці все перекреслив поганий старт.

З урахуванням того, що Mercedes не так швидко їде у турбулентному потоку від боліду суперника попереду (подивіться, як Ніко не зміг відігратись у Хоккенхаймі), до того ж швидка деградація шин Pirelli не дозволяє гонщикам відігравати великі розриви – друге місце в Італії було дійсно найкращим результатом для Хемілтона, на який він міг очікувати, якщо взяти до уваги, де він перебував на першому колі.

Гонка в Сінгапурі дещо відрізняється – тут Хемілтон програв чесно. Хоча відставання у 0,704 с від Росберга в кваліфікації в основному пояснюється важкою п’ятницею для британця, коли він втратив багато цінного часу у другій вільній практиці через поломку гідравліки, а також обмеженою кількістю кіл, пройдених з малим запасом палива перед кваліфікацією через те, що з’явились проблеми з гальмами.

Зрештою, Росберг був у чудовій формі – мабуть, найкращій за його кар’єру – що вилилось у вражаючу перемогу.

Але так само, як одна ластівка не чинить весни, один поганий вікенд для Хемілтона разом з приголомшливою перемогою Росберга не означають, що долю чемпіонату вирішено.

Є одна риса, якої відзначаються недавні бої за титул між Льюісом і Ніко – це здатність обох хлопців швидко оговтуватись від поразок. Немов у них є кнопка миттєвого перезавантаження.

Протягом їх трирічного партнерства успіх кілька разів хитався в обох напрямках, і дуже часто гарні перемоги були в обох сторін.

Але є однин аспект, який завжди з’являється, коли в якийсь момент переможна серія одного з гонщиків закінчується й інший виходить на перше місце. Він полягає в тому, що всі розмови про переможний імпульс зникають.

Міф про імпульс

Насправді, існують серйозні сумніви в тому, що імпульс у спорті дійсно присутній у якості сили, яка робить різницю між суперниками.

Щодо цього були написані численні наукові праці, які намагались піддати аналізу поняття імпульсу в спорті – наприклад, «Гаряча рука в баскетболі: невірне обґрунтування випадкових послідовностей» - всі вони приходять до висновку, що від череди гарних результатів шанси на кінцевий успіх ні збільшуються, ні зменшуються.

Докладний статистичний аналіз показав, що коли баскетболіст вибив «гарячу смугу» корзин, це фактично не збільшить його шанси на продовження успішної серії.

Однак, на що дійсно впливає такий імпульс – це те, що вболівальники і суперники сприймають його як прояв доброго знаку з боку долі.

Наприклад, незважаючи на відсутність будь-яких доказів стосовно того, що «гарячий» бомбардир має більші шанси на продовження успіху, вищезгадане дослідження виявило, що 91% вболівальників вважає, що гравець має «кращий шанс забити м’яч після того, як тільки-но зробив два чи три таких пострілів, ніж коли він перед цим двічі або тричі зазнав невдачі».

Проводячи аналогію з Формулою 1, легко зрозуміти, чому люди вважають, що пілот, який виграв три гонки поспіль, має більше шансів на перемогу у четвертій. Проте, це не завжди вірно.

Неправильне уявлення виходить з переконання, що коли б усі спортивні змагання залежали цілком від випадку, то середній гравець забивав би гол кожного другого разу, або гонщик перегравав би свого товариша по команді у кожній другій гонці. І коли виходить вдала серія, то здається, що трапляється щось екстраординарне.

Але шанс працює не так. Всі ми знаємо, що, коли кинути монетку, шанс на випадання орла або решки становить 50/50. Але це не означає, що вони постійно по черзі будуть випадати один за одним – це лише значить, що у монетки кожного разу є вірогідність 50/50 на випадіння тієї чи іншої сторони.

Підкиньте монету 100 раз і у вас будуть довгі серії орлів та решок тільки тому, що так працює випадковість. Але припущення, що «орли» отримали перевагу після того, як випали 10 разів поспіль, було б неправильним.

Як партнери у найкращій команді Хемілтон і Росберг розділили більшість перемог у Формулі 1 протягом останніх трьох сезонів. І так само, як через випадковість орел або решка можуть випадати багато раз підряд, так і двоє пілотів на однакових машинах розподіляють успіх подібним чином – але це чомусь інтерпретується як щось особливе.

Спробуйте підкинути монету п’ятнадцять разів – по кількості пройдених етапів у цьому сезоні (орли для Льюіса і решки для Росберга) і порахуйте перемоги. Вони не будуть чергуватися – з’являться химерні серії.

Коли я зробив такий дослід, виграші були досить рівномірно розподілені на ранньому етапі, але потім Росберг виграв три гонки поспіль з Сільверстоуна по Німеччину, після чого Хемілтон переміг у Спа, Монці і Сінгапурі. Такі «імпульси» є результатом звичайної випадковості.

Звичайно ж, перемоги у Формулі  не стаються завдяки чистій випадковості – існує безліч технічних і людських факторів, які впливають на перемогу.

Але в ситуації з Росбергом і Хемілтоном, коли обидва однакових за рівнем гонщика виступають на однакових болідах, існує дуже мало відмінностей. Історія свідчить, що обидва здатні ідеальні вікенди, так само як і програшні.

Отже, Хемілтон правий: немає необхідності у драматичному психологічному перезавантаженні, щоб відновити свою кампанію.

Вболівальники забудуть про втрату Хемілтоном імпульсу після одного гарного вікенду у його виконанні – а в минулому їх в британця було багато.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Сінгапуру
Трек Singapore Street Circuit
Гонщики Льюіс Хемілтон , Ніко Росберг
Команди Mercedes
Тип статті Коментар