Думка: як "Ігри розуму" вирішили долю титулу

Перед стартом Чемпіонату світу 2016 року Ніко Росберг мав додавати не тільки на трасі, але й за її межами.

Німецький пілот команди Mercedes опинився в цікавому положенні. Йому нарешті вдалося виграти такий бажаний чемпіонський титул, але разом з цим йому треба відбиватися від ярлика "незаслуженого чемпіона". Немов, долю титулу вирішили лише технічні проблеми, які переслідували його товариша по команді - Льюіса Хемілтона.

Подібний "комплекс" тягнеться за німцем вже дуже довго. Росберг та Хемілтон розпочали виступати у Формулі-1 з різницею у один рік і обидва опинилися в легендарних командах. Ось тільки Льюіс був за кермом McLaren, а Ніко - у посередньому боліді Williams, у якому не міг претендувати на перемоги.

Перший свій шанс Росберг отримав лише з переходом до Mercedes у 2010 році. Команда дуже довго запрягала коней і тільки готувалася до чемпіонської серії, проте якось непомітно в очах громадськості Ніко тричі поспіль переграв самого Міхаеля Шумахера. Потрібно було знайти "причину" такого успіху Росберга - і одна з них немов полягала у віці його титулованого товариша по команді. Тобто, старання та майстерність Ніко вже тоді ставили під сумнів.

Боротьба тривалістю життя

Довготривала історія відносин між Росбергом та Хемілтоном нагадує інший епізод сучасної Формули 1 - партнерство Макса Ферстаппена та Карлоса Сайнса в Toro Rosso минулого року. Обидва пілота - надзвичайні таланти, але преса так божеволіла від появи 17-річного пілота у Королівських гонках, що й "забула" про іспанця.

У Ф1 такі фактори мають дуже велику вагу, бо інколи на перший план виходять не самі здобутки, а ставлення до цих здобутків. Росберг бореться все життя проти Хемілтона - без особливих перебільшень. Мабуть, спільне фото двох юних талантів за часів виступів у картингу бачили багато. І саме відтоді Льюіс був першим в очах публіки, а Ніко залишалося вислуховувати, що у нього більше грошей та більше можливостей для тренувань - і лише завдяки батьку він опинився в Williams.

У 2013 році розпочалася нова частина їхнього протистояння. Два характери опинилися в одній команді: Росбергу після перемог над Шумахером тепер треба було продемонструвати свої якості проти Хемілтона за кермом однакової техніки.

І майже одразу ж виникла показова історія, яка у повній мірі проявила різницю між обома пілотами: на Гран Прі Малайзії 2013 року Ніко був швидше за Льюіса, проте підкорився командному наказу та не атакував британця. Подібне відношення до командної роботи переслідувало їх наступні роки, коли вирішувалася доля чемпіонських титулів.

Командний гравець

У 2014-2015 роках Росберг зазнав невдач. Особливо пригадується момент, коли він психологічно "поплив" після подій на Гран Прі Бельгії 2014: він відчував, що несе повну відповідальність за те, що команда Mercedes не зробила дубль, а Хемілтон не набрав жодного очка. Всі стріли були випущені в Ніко, хоча за один етап до цього в Угорщині Льюіс нечемно повівся, коли не став пропускати вперед товариша по команді, який їхав на іншій тактиці.

Можна говорити, що у британця більше природних здібностей, але німець завжди брав своє завдяки відданій командній роботі та праці. І події на перших етапах 2016 року продемонстрували, чому Ніко повністю заслуговує звання чемпіона.

Одним з ключових моментів цього року стали старти гонок. Росберг програв кваліфікації Хемілтону в Австралії та Бахрейні, але краще рушив з місця, за місяць у сумнозвісній Іспанії відбулося те саме, а поміж цим були два етапи в Китаї та Росії, де у британця виникали технічні проблеми.

Але чомусь здається, що якби не ці несправності, то німець і тоді перегравав би напарника на стартах. Чому? Це були плоди праці на тренуваннях: завдяки своїй наполегливій роботі Росберг зумів краще розібратися з цим питанням. У непрофесіоналізмі Хемілтона ніхто не звинувачує, але очевидно, що німець впорався з цим краще у зимовий період.

Ще один важливий момент - Монако-2016. Тут вже у Хемілтона була перевага за швидкістю у дощових умовах, але німець йшов другим, а британець за ним застряг. Команда Mercedes наказала Ніко пропустити товариша по команді, щоб той отримав шанс перемогти: Росберг забув про старі образи і підкорився, хоча міг зробити так само, як і Хемілтон в Угорщині-2014... Ви особисто за який підхід?

Незламний Росберг

На початку сезону німецького пілота почали "звинувачувати" в тому, що перемоги дістаються йому занадто просто, а його можливий титул вже давно списали на технічні проблеми у Хемілтона. Намагався натиснути й британець, який дійсно провів блискучу літню серію. І все було б для нього у чемпіонаті, якби не провал у Баку: спершу нервова поведінка у кваліфікації, а в гонці він не зумів швидко розібратися з технічною проблемою. У Росберга теж було не все гаразд, але методичку він читав більше - і перемогу з рук не випустив.

На Гран Прі Бельгії ситуація почала змінюватися на користь Росберга. Його товариш по команді вимушений був замінити двигун, але разом з цим, скориставшись правилами, зробив собі запас двигунів до кінця сезону. Дивина та й годі - один з цих нових моторів відмовив у Малайзії та зруйнував британцю шанси на титул.

Фатальний промах Льюіс зробив в Японії, де він спершу програв кваліфікацію Росбергу, а згодом провалив старт - хоч він і відігрався, але відтоді математика була на стороні німця. А Хемілтону залишалося лише грати у психологічні ігри: разом з серією впевнених перемог він постійно згадував своє невезіння, перед Абу-Дабі обіцяв відірватися від Росберга на велику відстань, пригадав "темну" історію зі зміною складів бригад механіків, а в гонці ж насправді постійно стримував його та підставляв під атаки суперників.

Ніко визнав, що у останніх гонках це все чинило серйозний тиск на плечі і він їхав не в оптимальному стані, проте витримав і цей виклик. Протягом всієї кар'єри Росберг був в тіні Хемілтона - і ось тепер скористався шансом стати чемпіоном. І тут швидше треба говорити про його блискучий старт сезону, підняття форми на трасі та за її межами, а також стійкий психологічний стан, чого у німця досі не було. І з цим не впорався Хемілтон, який намагався його зламати.

Хемілтон знову повернеться

Десять перемог, але без титулу - не перша невдача Льюіса Хемілтона у кар'єрі. Але ми всі добре знаємо, що він "повернеться" вже наступного року. Його можна критикувати за дії проти товариша по команді, але у більшості випадків саме такі пілоти,- які спершу дивляться на "я", а вже потім на "ми" - виграють більше гонок і титулів.

Протягом року Льюіс вийшов на друге місце за кількістю перемог в історії Формули 1 - 53! Попереду - лише Міхаель Шумахер, у якого 91 перемога; позаду серед чинних пілотів - Себастьян Феттель, який відстає вже на 11 перемог, хоча його зоряні часи були неначе вчора. І вся ця трійка - великі егоїсти, які задля успіхів частенько думали саме про "я".

А Росберг взяв свій титул. Можливо, єдиний - але в історії Королівських гонок також чимало й таких пілотів, які хоча б завдяки своїй відданості та наполегливій праці заслуговували на чемпіонство. І сезон 2016 року у виконанні німця - один з цих випадків. Але захистити цей титул буде складніше, ніж друге місце в Абу-Дабі: Хемілтон готовий до реваншу.

 


Особиста сторінка автора в Facebook

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Аналіз