Підсумки першої половини сезону Ф1 2018 року
Ф1 2018: Злети та падіння середняків
У підсумках першої половини сезону ми дійшли до аналізу виступів середняків: хто ж є головним претендентом на четверте місце?
У першому аналізі виступів команд ми вже написали про Williams та McLaren. Формально команда із Вокінга входить до числа середняків, проте її виступи настільки нас «вразили», що про неї ми вирішили поговорити, як про одне із головних розчарувань. Можливо, це спірне питання, проте приводи для цього точно є.
У противагу цьому є Sauber, яка є лише передостанньою командою, проте позитивних емоцій від її виступу та особливо Шарля Леклера значно більше.
Sauber
Шарль Леклер, Sauber C37
Фото: Jerry Andre / Sutton Images
Минулого року швейцарська команда пролежала на самому дні без особливих ознак життя. По суті це було лише існування, яке вилилося у лише декілька мініподвигів Паскаля Верляйна.
На щастя, колектив врятувала нова історія співпраці з Ferrari. Дійшло навіть до того, що протеже Mercedes Верляйна замінили на протеже Ferrari Леклера. Збіг чи ні, проте результати колективу одразу пішли вгору.
В принципі, тут у чомусь психологічний ефект. Навряд чи можна було очікувати від Sauber ще гірших виступів. Якби вона залишилася на тому ж рівні, то на це ніхто не звернув би уваги, а ось незначний підйом одразу привітали вболівальники. Інакше й не могло бути.
Окрім того, важливо було те, що Sauber у важкій ситуації знайшла сили зробити ставку не лише на багатих пілотів. Леклер прийшов «у комплекті» з Ferrari - і це був значний плюс з будь-яким варіантом від тієї ж Honda, від якої швидко відмовився новий керівник Фред Вассьор.
Цього разу команда зіграла виважено й мудро, заплющила очі на всі порівняння з «другою командою» Ferrari та пішла своїм шляхом. І отримала винагороду. Леклер за декілька гонок адаптувався до Формули 1 та почав громити свого напарника Маркуса Ерікссона. Хоча у шведа досить серйозні здобутки в молодіжних серіях, проте його більше порівнювали з «рента-драйвером». І Леклер довів, чому це так робили. Нагадаємо, Маркус вже далеко не дебютант в Ф1.
На виході і маємо результат. Нехай команда поки що далека від статусу найкращої у групі середняків, але принаймні радують виступи Шарля Леклера, який вже не дивує фінішами у заліковій зоні. Далі - буде?
Toro Rosso
П'єр Гаслі, Toro Rosso STR13, Даніель Ріккардо, Red Bull Racing RB14
Фото: Andrew Hone / LAT Images
Після переходу на двигуни Honda цю команду на словах «потопили», проте італійцям зрештою вдалося знайти спільну мову з японським постачальником. Так, проблем ще й досі багато і потужності часто не вистачає, проте від катастрофи також далеко.
Що й говорити, якщо саме з Toro Rosso японський виробник здобув найкращий результат після повернення до Формули 1! Так, не з McLaren, а з Toro Rosso. А головним героєм тієї події став П’єр Гаслі, який проводить перший повноцінний сезон в Ф1. Хто міг подібне передбачити?
Але яким би крутим не був цей результат, Toro Rosso поки що не може похизуватися стабільними виступами. Вона була тестовим полігоном для Red Bull у плані вибору двигуна на 2019-й і, схоже, виконала всі свої завдання. Ще й Гаслі підріс до рівня, який дозволяє претендувати на місце в Red Bull. Суть існування Toro Rosso зводиться саме до цього.
Force India
Естебан Окон, Серхіо Перес, Force India VJM11
Фото: Glenn Dunbar / LAT Images
Перед початком літньої перерви життя команди Force India зацікавило всіх уболівальників. Сезон вона розпочала відверто невдало, змушена була по крихтам збирати очки, а подіум Серхіо Переса став чи не єдиним моментом для справжньої радості.
В цілому через погану форму команди був ледь помітний прогрес Естебана Окона, який виступав значно краще за свого напарника. Єдина відмінність: торік мексиканець міг боротися за найкращі місця у середній групі та за рік назбирав сто очок, а цього року у француза просто немає такої можливості.
Проте, ці результати відійшли на другий план після того, як стало відомо про справжню кризу в команді. Грошей на оновлення не вистачало, колектив взагалі могли ліквідувати… Як вже відомо, його врятує Лоуренс Стролл зі своїми партнерами. Не варто зайвий раз натякати, що це значить для ринку гонщиків. А значить, Пересу або Окону є чого боятися. Хто знає, у кого з цих пілотів виявиться міцніша підтримка.
Але це вже справа майбутнього. Справа минулого - команда через брак фінансів здала позиції, але навіть при цьому уникла повного провалу, як це є у випадку з Williams. Не дивно, чому Стролл вирішив змінити прописку.
Haas
Ромен Грожан, Haas F1 Team VF-18 Ferrari, схід
Фото: Andrew Hone / LAT Images
Найдивнішою командою пелотону можна сміливо назвати Haas. Той момент, коли її результати взагалі не можна нічим пояснити. З одного боку важко було очікувати на такий стрибок у продуктивності шасі, а з іншого боку важко було повірити у кількість знайдених способів губити очки на рівному місці…
Ще перед початком сезону в Haas заявляли про те, що хочуть програвати Ferrari близько півсекунди. Звісно, це була дуже оптимістична цифра, але американській команді вдалося стати чи не найкращою у середній групі. Це поки що не підтверджує турнірне становище, але ж як щастило конкурентам Haas!
Якби не фактор постійних невдач, Haas твердо займала б минулорічні позиції Force India, яка у 2017-му дуже впевнено виборола четверте місце у Кубку конструкторів.
А ось Haas доводиться думати над тим, як припинити втрачати свої очки. В Австралії взагалі вийшла повна катастрофа, але чим пояснити помилки Ромена Грожана? Добре, що Кевін Магнуссен, який також неспокійно поводить себе на трасі, все ж таки заробив чимало очок.
Тобто тут не до проміжних підсумків. У команди є все, щоб виправити становище та зрештою здолати опір Renault. І якщо вона цього не зробить до завершення сезону - це буде справжня дивина. І вже тоді можна буде серйозно покритикувати команду. А поки що спишемо на невезіння.
Renault
Ніко Хюлькенберг, Renault Sport F1 Team R.S. 18, Ромен Грожан, Haas F1 Team VF-18
Фото: Andrew Hone / LAT Images
Якщо у Haas є привід для розчарування, то у Renault зворотня ситуація. Французька команда, коли поверталася до Формули 1, оголошувала про великі наміри. Звісно, пройти шлях від аутсайдера до верхівки досить складно, проте в Renault вже на пів шляху до цього.
Але це лише цифри. Добре відомо, що наступний крок завжди дається важче за попередній. І виграти боротьбу середняків це одне, а дотягнутися до лідерів - інше. Окрім того, боротьба між середняками все ще триває.
По суті головними козирами команди стали Ніко Хюлькенберг та Карлос Сайнс - чи не найсильніша пара у першій лізі Ф1. Гонщики виступали сильно та майже завжди надійно. І при цьому користалися всіма подарунками суперників. Це також є елементом гри - і ніхто не буде звинувачувати команду в тому, що вона опинилася у потрібному місці та в потрібний час.
За чистою швидкістю Renault допоки не є головним претендентом на четверте місце. Так, суперники можуть й надалі допомагати, проте французам варто самим додавати, щоб залежати лише від себе. Варто хоча б подивитися на результати Red Bull із таким самим двигуном - звісно, є куди рости колективу з Енстоуна.
Попередня новина
«Тепер навіть рента-драйвери не підуть до Williams» - Вільньов
Наступна новина
Хто вони - нові власники Force India?
Про цю статтю
| Серія | Формула 1 |
| Автор | Дмитро Левчук |
| Тип новини | Аналіз |
