Ferrari: в очікуванні ідеального вікенду

Скудерія не змінила власним традиціям та зберегла стабільний склад пілотів, а на командному містку в них також все стабільно - але вже з негативного боку.

Старт сезону дав вболівальникам Ferrari великі сподівання на прорив. Себастьян Феттель очолив гонку перед першим поворотом Гран Прі Австралії, а згодом втратив перемогу "лише" через помилку в тактиці. Тим не менш, не залишало відчуття, що в наступних гонках все має скластися добре...

Вже в Угорщині гонщики подолають екватор чемпіонату, а проблем у Маранелло все більшає. Додалися ще й величезні проблеми з надійністю. Добре, що хоч Кімі Райкконен від них менше страждає та здатен здобувати ту кількість очок, яку від нього очікують. Якби не цей факт, Ferrari вже поступалася б Red Bull у Кубку конструкторів. Дивовижна річ: представники Скудерії говорять про боротьбу за чемпіонство, а в цей же час їм треба відстоювати другу позицію. І велике питання - хто ж є справжнім фаворитом у цій боротьбі.

"Наша проблема - не пілоти"

Це слова Мауріціо Аррівабене, який з радістю повідомив про продовження контракту з Кімі Райкконеном. Фін має лічені яскраві виступи за Ferrari в останні два з половиною роки, його вже сприймають як "зручного" товариша по команді для Себастьяна Феттеля, а не як претендента на чемпіонство, але свою справу він виконує.

Варто розуміти, що в Маранелло не готові мати в себе двох рівних амбіційних пілотів, які псували б життя одне одному. Коли таке було востаннє? Період Масси-Райкконена не рахуємо, бо вони були командними гравцями до мозку кісток і допомогли одне одному у боротьбі за титул. А що раніше? Хіба що давній період Жіля Вільньова та Дідьє Піроні. І чим це все закінчилося? Через розпечені відносини в колективі ми втратили одного з найталановитіших гонщиків в історії Формули-1.

Після періоду початку 80-х Ferrari віддає перевагу мати у себе одного дійсно топ-пілота та його Санчо Панса. Ален Прост, Міхаель Шумахер, Фернандо Алонсо і ось тепер - Себастьян Феттель. Вийшло лише з Шумі. Але ж вийшло, хоч і при великих фінансових можливостях та величезній кількості тестів! Значить - треба збирати команду навколо Феттеля. І проблема тут не в Райкконені, а в тих, хто керує всім колективом.

Відсутність вигадки

Останній свій дубль Ferrari примудрилася зіпсувати, коли попросила Феліпе Массу віддати перемогу Фернандо Алонсо на Гран Прі НІмеччини 2010 року. Шість років тому! У іспанця тоді був не найшвидший болід, проте доля йому часто посміхалася і він аж до останньої гонки боровся за титул. І не виграв він чемпіонство через хибну тактику.

Стратегія, повільна або ненадійна техніка та повна відсутність творчого мислення - це характеристика епохи "після Шумахера". В обмеженому часі на тести в Маранелло не можуть стрибнути вище голови та намалювати нешаблонний болід. Яскравий приклад - 2012 рік, коли на носі з'явився горбик, точно копіюючи технічний регламент. У цей час конкуренти команди проявили більш яскраву фантазію.

Що ж стосується даного періоду, то лише цього року на боліді з'явився короткий ніс. Що вже казати про двигун: Mercedes створив нову концепцію, а Renault завдяки реструктуризації зробило помітний крок вперед. Тепер всі сподівання на 2017 рік, але у Ferrari буде три тих самих конкуренти, які також бажають опинитися попереду.

Чи може вплинути на це Феттель, Райкконен чи потенційна заміна фінському пілоту? Себастьян більше за всіх хоче довести, що він не просто так вигравав титули в Red Bull, тому дивиться не на товариша по команді, а виключно на лідерів. Кімі попереду в чемпіонаті - неприємно, але Mercedes вже майже недосяжні, що ще більше позначається на репутації Себа.

Сподівання на диво

Цього сезону у Ferrari були шанси на перемогу, але команду переслідують всі ті самі проблеми. Вірити в диво можна й надалі, проте суха статистика говорить про те, що кардинальних змін чекати не треба. Звісно, у Феттеля таки може бути ідеальний вікенд - він та команда заслужили на це, але щоб перемагати на постійній основі, треба зробити щось інше. І до потенційної перемоги в рівному ступені можна буде ставитися як до "випадку", та і як до результату важкої праці: дивлячись, з якого боку подивитися на ситуацію.

З приходом Аррівабене всі очікували на позитивний заряд. Емоцій у порівнянні зі спокійним Стефано Домінекале дійсно стало більше, а результати? Відмовки всі ті самі, що й у "попередників". Якщо людина прийшла з системи, то він і буде думати, як система - тоді які шанси на те, щоб щось кардинально змінити? І, як не дивно, заміна Кімі на більш емоційного пілота не позбавила б Ferrari всіх проблем, а просто додала б ще одну.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Аналіз