Інтерв’ю: навіщо FIA вивчає аварії?

Останнє рішення Міжнародної автомобільної федерації щодо впровадження Halo на болідах Формули 1 у 2018 році привернуло увагу до зусиль керівництва FIA, спрямованих на підвищення безпеки в автоспорті.

Втім, Halo – це лише верхівка величезного айсберга – дослідження з безпеки тривають на постійній основі. Весь час впроваджуються ті чи інші вдосконалення – просто вболівальники не завжди дізнаються про них.

Минуло вже 23 роки з драматичного сезону-1994, який призвів до неабиякого сплеску активності FIA у питанні мір безпеки – насамперед у Формулі 1 та інших гоночних категоріях.

Велику роль у цьому поштовху зіграв Макс Мослі, а пізніше Сід Воткінс, Чарлі Вайтінг та експерти з досліджень і перспективних розробок, які надали підтримку, необхідну для досягнення нового рівня безпеки.

Зараз цю програму очолює Лоран Мекіс – директор департаменту безпеки FIA, який раніше працював головним інженером у Toro Rosso за часів Себастьяна Феттеля.

«Думаю, це найбільший секрет, але це абсолютно нормальна справа для нас – постійно вдосконалювати машини, - каже Мекіс. – Я не знаю, чому деякі поліпшення висвітлюються у пресі, а деякі ні, але вони ґрунтуються на нашому аналізі нещасних випадків.

Ми значно збільшили наші можливості для аналізу аварій, адже забезпечили машини реєстраторами аварійних даних (РАД), акселерометрами і розмістили високошвидкісні камери не тільки у Формулі 1, але й ще у 25-ти чемпіонатах по всьому світу, які проходять під егідою FIA і не тільки.

Це дозволяє нам розвивати наступні покоління засобів безпеки та поліпшувати характеристики машин. Звичайно, не все, що ми робимо, походить від нещасних випадків.

Ми безперервно піднімаємо планку і мотивуємо себе як групу, як спільноту, і з цих двох джерел народжується велика кількість концепцій, які з’являються протягом всього року. Якщо ви завітаєте на наш сайт, то у розділі новин про безпеки можна переглянути всі наші публікації.

Формула 1 ближче за все до межі, і це має наслідок – якщо тут щось змінюється, про це говорять більше. Але ми впроваджуємо новації потягом усього року через технічні робочі групи в кожній категорії».

Уболівальники зазвичай вважають, що поліпшення безпеки базується на аваріях у Формулі 1, але це не так – висновки можуть бути зроблені з інцидентів в усіх видах автоспорту.

«Візьмемо для прикладу РАД. Він спочатку з’явився у Формулі 1, але тепер присутній у 25-ти чемпіонатах. Усюди це одна й та ж коробка, з якої ми отримуємо дані. Отже ми можемо вивчити подробиці аварії і у WRC, і так само в австралійському V8 Supercars.

Звичайно, усі ці машини різні, але тепер завдяки цій системі ми маємо великий обсяг даних, яким можемо користуватися. На це пішло багато років роботи.

На додаток до цього ми співпрацюємо з дослідницькими групами, в яких беруть участь ще й IndyCar і NASCAR, тому що мова йде про речі, які важливі для всіх.

Таким чином, ми ділимося всіма даними, нашими аналізами щодо інцидентів, а також результатами роботи, яку ми виконуємо, щоб рухатися вперед».

Одна з нещодавніх справ пов’язана із жахливою аварією Біллі Монгера на перегонах Формули 4 у Донінгтоні.

Кілька тижнів потому FIA наказала командам та виробникам гоночних болідів змінити конструкцію задньої частини шасі, оскільки з’ясувалося, що саме агресивний дизайн задньої частини боліда спричинив важкі поранення підлітка.

Попри те, що Мекіс відкидає зв’язок цього наказу з Монгером, це наглядний приклад обміну інформацією.

«Це не було пов’язано лише з однією аварією, це питання вже певний час є у нас у порядку денному. Якщо поглянути на всі наші зусилля, до яких ми вдаємося задля отримання дуже безпечних поглинальних структур у передній та задній частинах боліда – це дуже складне завдання. У деяких перегонах машини мають агресивну конструкцію поглинальних зон для поліпшення роботи на піт-стопі – ми вважали це непотрібним ризиком.

Ми бачили багато прикладів аварій – вони можуть бути не обов’язково драматичними. Трапляються інциденти і на низькій швидкості, які призводять до зайвих збитків. Думаю, якщо донести це до кожної людини на піт-лейні, всі погодяться: «О, так, це треба виправити».

Нам ці речі здаються очевидними, але люди звикають до положення речей в їхньому середовищі. Ось де ми маємо постійно щипати себе й намагатися не звикати до речей, які можна змінити».

Не всі боліди Ф1 стали об’єктами наказу зміни задньої поглинальної зони, але ті команди, що отримали таку вказівку, зробили всі зміни до Гран Прі Монако.

«Команди чудово повели себе у цьому конкретному питанні. Коли ми все пояснили, вони лише сказали: «Так, дійсно, ми маємо позбутися цього» і все зробили дуже швидко.

Можу лише зазначити, що ми дуже задоволені їхньою реакцією, і швидкістю реалізації. Вважаю це за приклад для всіх – коли ми щось хочемо зробити, ми це робимо і робимо швидко. Добре було б іноді про це нагадувати.

Формула 1 неминуче є піонером впровадження багатьох поліпшень, як це було з РАД. Так сталося не тільки тому що це верхівка автоспорту, але й тому що команди мають значні ресурси, які допомагають FIA проводити дослідження.

Очевидний приклад – Halo. Із самого початку на меті було створити концепцію, яка зрештою використовувалася б у всіх серіях одномісних перегонів.

«Додаткового фронтального захисту не буде без можливості запровадження його у молодших формулах. Це не означає, що в інших серіях будуть точнісінько такі самі варіанти, але загальна концепція буде збережена. Ніхто не погодиться з тим, що захист необхідний лише найкращим гонщикам – це не наш шлях.

Формула 1 – найкраще середовище для експериментів та дослідження різних концепцій, тому природно, що ми саме на цій базі їх і розробляємо, але нашим наміром є розповсюдити ці засоби на всі подібні перегони».

Питання безпеки багато обговорюється на брифінгах гонщиків Ф1 та нарадах GPDA, і Мекіс високо оцінює цю співпрацю.

«Гонщики дуже підтримують наші зусилля з підвищення безпеки, і ми маємо прямий зв’язок із GPDA. Ми багато обмінюємося різними ідеями – недостатньо просто мати гарну ідею, якщо не можна переконати людей навколо, що вона дійсно гарна. І їх необхідно підтримати, інакше все марно. Тому ми витрачаємо багато часу на обмін інформацією х гонщиками.

Президент FIA наполягає, щоб ми постійно спілкувалися з пілотами – бо саме вони сидять в машинах. І зрештою, саме від них ми отримуємо ідеї, що саме треба поліпшувати.

Гонщики дуже чутливо відреагували на аварію у Ф4, як і завжди під час подібних інцидентів. На щастя, зараз кількість серйозних аварій та смертельних випадків набагато нижче, ніж кілька років тому і коли вони все ж трапляються, ми маємо винести певний досвід з них. Це природний процес».

Мекісу та його колегам пощастило, що їхні зусилля завжди мають добру підтримку команд Ф1 – на відміну від дискусій, як зробити боліди більш вражаючими, де завжди є багато думок.

«Ви маєте рацію, звичайно, нам простіше, але, зрештою, навіть у питанні безпеки доводиться переконувати людей.

Тому ми часто розмовляємо з гонщиками, багато спілкуємося з усіма зацікавленими сторонами, з командами, щоб досягти потрібного результату».

Протягом багатьох років робота Мекіса полягала в тому, щоб зробити болід Ф1 швидшим, але тепер йому доводиться грати іншу роль – і йому це подобається.

«Важко знайти кращу мотивацію, ніж зробити так, щоб ці хлопці безпечно робили свою справу. Наскільки було захопливо роками намагатися побити час на колі, настільки й зараз для мене важливо робити свій внесок у цей спорт».

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Інтерв'ю