Зверніть увагу, що наша Політика конфіденційності змінилася. Продовжуючи використовувати цей сайт, ви підтверджуєте, що ознайомилися і згодні з умовами оновленої Політика конфіденційності. Приймаю

Формулі-1 потрібні герої, чи стане Ріккардо одним із них?

Поширень
Коментарі
Формулі-1 потрібні герої, чи стане Ріккардо одним із них?
Макс Подзігун
Автор: Макс Подзігун
10 черв. 2016 р., 16:16

Даніель Ріккардо – сумний герой останніх двох Гран Прі – має усі шанси надовго стати новим фаворитом вболівальників.

Льюіс Хемілтон, Mercedes AMG F1, Даніель Ріккардо, Red Bull Racing на подіумі
Даніель Ріккардо, Red Bull Racing
Даніель Ріккардо, Red Bull Racing
Даніель Ріккардо
Даніель Ріккардо
Даніель Ріккардо
Даніель Ріккардо
На стартовій решітці Даніель Ріккардо Red Bull Racing
На стартовій решітці Даніель Ріккардо Red Bull Racing
Даніель Ріккардо, Red Bull Racing, консультант Red Bull Motorsport Доктор Хельмут Марко
Даніель Ріккардо, Red Bull Racing, консультант Red Bull Motorsport Доктор Хельмут Марко
Даніель Ріккардо, Red Bull Racing RB12

Коли стара гвардія (Алонсо, Райкконен, Баттон) завершить кар’єру, у Формулі-1 залишиться не так багато гонщиків, чия харизма та поведінка на трасі та за її межами будуть імпонувати більшості шанувальників Королівських перегонів. Даніель – один із таких пілотів.

Формулі-1 в усі часи були потрібні герої і вони завжди знаходились. Кларк, Ріндт, Лауда, Хант, Сенна, ранній Шумахер – усі вони були в очках вболівальників трішки більше, ніж просто класними гонщиками. Проте найчастіше справжній героїзм був несумісний із трофеями. Жиль Вільньов – типовий і ультимативний приклад героя, якого пам’ятають за його вчинки, а не результати. Він був гонщиком до мозку кісток, проте такий тип пілота майже не мав шансів на титул. Але героїчні баталії, в яких виявлялася уся його пристрасть до гонок та, водночас, повага до суперників, назавжди залишаться в серцях вболівальників. Яскравий приклад, що для того, щоб заслужити народну любов, зовсім не обов’язково переписувати рекорди та безупинно перемагати.

Мабуть востаннє щось подібне стосовно гонщика Формула-1 відчула у 2001-му, коли з’явився Монтойя – відчайдух, для якого не було авторитетів, у якого був природній талант та швидкість, проте власний темперамент і завадив колумбійцю розкритися та стати чемпіоном.

Я дуже сподіваюся, що Даніель Ріккардо піде іншим шляхом і одного дня досягне своєї мети, проте наразі він єдиний гонщик, хто викликає подібне хвилювання та захоплення. Напевно є деякий символізм у тому, що Даніель виграв свій перший Гран Прі саме на автодромі імені Жиля Вільньова. У сучасній рафінованій Ф-1 Дані – яскравий виняток. Він не боїться відверто спілкуватися із пресою, харизматичний та має чудовий музичний смак. А ще він вміє насолоджуватися життям, не перегинаючи палиці. Є у Даніеля і об’єктивні кар’єрні здобутки – три перемоги в яскравих гонках 2014-го року та виграна командна дуель у чотириразового чемпіона світу. Це чудовий фундамент, на якому можна будувати подальший успіх. І головне тут – завжди триматися позитивного настрою. Поки що це була фірмова «фішка» Ріккардо.

Хоча останнім часом він іноді і дозволяє собі зануритися у журбу, на яку має повне право – гонки в Барселоні та Монте-Карло склалися не за його сценарієм. Після Гран Прі Монако Даніель зізнався, що його турбує той факт, що йому вже майже 27, а він й досі жодного разу і близько не підібрався до боротьби за титул. З ним можна погодитись, адже за сучасними мірками Ф-1 він знаходиться у розквіті сил і саме зараз має пожинати плоди своєї праці. Проте одного у Ріккардо точно не відібрати – вже тепер про нього говорять як про одного з найкращих гонщиків в пелотоні. І роблять це не лише журналісти, а й колеги, для яких за честь поборотися колесо-в-колесо із австралійцем на трасі.

І наразі це – найголовніше. А ще – не дати собі залишитися із реваншистським настроєм. Адже коли тебе мотивує лише жага відігратися і довести усім, що ти теж гідний бути серед найкращих – результат може виявитись протилежним. Сьогодні Ріккардо заявив, що хоче боротися за титул і ніщо інше його не цікавить. І якщо Red Bull не може гарантувати йому таких шансів, він готовий шукати кращого життя деінде – лишень би пообіцяли, що він стане чемпіоном. «Це все, що мене наразі хвилює. Мені нецікаво лишатися десь лише заради іміджу», - заявив гонщик. Та на місці Даніеля я б не поспішав. Нарізі Red Bull – єдина в пелотоні команда, яка має реальні шанси вже в наступному році кинути повноцінний виклик Mercedes.

І якщо я можу дати Даніелю одну пораду, то вона буде такою: кайфуй від того, що займаєшся улюбленою справою, залишайся самим собою, радій життю, налаштовуй себе на гонки рифами від Underoath чи Alexisonfire та нікуди не поспішай – і усе прийде. Фундамент для перемог у нього уже є: талант, швидкість, майстерність, працелюбність та широке море вболівальників, які готові палко його підтримувати. Свій перший титул Айртон Сенна взяв лише у віці 28 років, а Міхаель Шумахер, рано ставши дворазовим чемпіоном, чекав свого шансу з Ferrari майже до 32-х – а потім взяв п’ять титулів поспіль. І на мою думку було б правильно, щоб Даніель дав Red Bull шанс та віддячив компанії за те, що одного разу вони побачили в ньому потенціал та взяли під своє крило. А вже потім можна відправлятися за пошуком нової мотивації – з Ferrari, Mercedes або навіть McLaren.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

 

Наступна стаття про Формула 1

Про цю статтю

Серія Формула 1
Подія Гран Прі Канади
Розташування Circuit Gilles-Villeneuve
Автор Макс Подзігун
Тип новини Блог