Галерея: гонщики чемпіонату світу з однією перемогою

Поширень
Коментарі
Галерея: гонщики чемпіонату світу з однією перемогою
Автор: Fabien Gaillard
Переклав: Роман Расюк
13 лип. 2018 р., 10:55

Виграти перегони більше одного разу може не кожен. Деякі гонщики радіють лише одній перемозі. Саме про них наша галерея.

 

Слайдер
Перелік

Джонні Парсонс (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1950

Джонні Парсонс (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1950
1/32

Фото: IndyCar Series

Парсонс не провів жодної гонки в Європі. На Інді-500 того року гонщики подолали не всі 500 миль, а лише 138 кіл. 115 із них лідирував Парсонс, і в момент зупинки гонки через дощ саме він перебував на першому місці.

Лі Воллард (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1951

Лі Воллард (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1951
2/32

Фото: IndyCar Series

Гонка на виживання, в якій фінішувало 8 машин. Переможець переміг після відмови гальм, пошкодження вихлипу та амортизаторів. Більше того, після церемонії нагородження гонщика госпіталізували - він втратив під час гонки 7 кілограмів маси власного тіла.

Луїджі Фаджолі (Ferrari) - Франція, 1951

Луїджі Фаджолі (Ferrari) - Франція, 1951
3/32

Фото: LAT Images

Найстаріший переможець Гран Прі в чемпіонаті світу - 53 роки і 22 дні.

П'єро Таруффі (Ferrari) - Швейцарія, 1952

П'єро Таруффі (Ferrari) - Швейцарія, 1952
4/32

Фото: LAT Images

Очолив пелотон після технічних проблем у Ніно Фаріни і випередив усіх не менш ніж на коло, окрім Руді Фішера на Ferrari 500 команди Écurie Espadon.

Трой Раттман (Kuzma) - Інді-500, 1952

Трой Раттман (Kuzma) - Інді-500, 1952
5/32

Фото: IndyCar Series

Незмінний наймолодший переможець Інді-500 - 22 роки 80 днів. Цей рекорд тривалий час залишався найкращим і для чемпіонату світу, поки його не оновив Фернандо Алонсо.

Боб Свейкерт (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1955

Боб Свейкерт (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1955
6/32

Фото: Indianapolis Motor Speedway

У цій гонці довго лідирував Білл Вукович (переможець гонки 1953 та 1954 року), аж поки не вилетів із траси і загинув. Свейкерт очолив перегони і виграв їх із трихвилинною перевагою.

Луїджі Муссо (Ferrari) - Аргентина, 1956

Луїджі Муссо (Ferrari) - Аргентина, 1956
7/32

Фото: LAT Images

Один із кількох переможців, які не фінішували. Він поступився Хуану Мануелю Фанхіо, на боліді якого виникли технічні проблеми. Фанхіо взяв у напарника машину, коли той перебував на п'ятій позиції, і довів гонку до перемоги.

Пет Флаерті (Watson) - Інді-500, 1956

Пет Флаерті (Watson) - Інді-500, 1956
8/32

Фото: Indianapolis Motor Speedway

Того року на стартовій прямій овалу в Індіанаполісі вклали асфальт. Флаерті виграв перегони після старту з поулу.

Сем Хенкс (Epperly) - Інді-500, 1957

Сем Хенкс (Epperly) - Інді-500, 1957
9/32

Фото: IndyCar Series

Хенк виграв Інді-500 із 13-ї спроби після запеклої боротьби на останніх колах із суперниками. Одразу після фінішу гонщик оголосив про завершення кар'єри.

Джиммі Браян (Epperly) - Інді-500, 1958

Джиммі Браян (Epperly) - Інді-500, 1958
10/32

Фото: IndyCar Series

За кермом машини Хенкса рік по тому виграв Браян. На старті гонки сталася аварія із 7 машин, в якій загинув Пет О'Коннор. Брайан виграв із 10 секундами переваги.

Роджер Ворд (Watson) - Інді-500, 1959

Роджер Ворд (Watson) - Інді-500, 1959
11/32

Фото: IMS LLC

Ворд встановив тогочасний рекорд траси Індіанаполіса. Він подолав дистанцію із середньою швидкістю 135,857 милі/год (218,641 км/год).

Йо Бонньє (BRM) - Нідерланди, 1959

Йо Бонньє (BRM) - Нідерланди, 1959
12/32

Фото: LAT Images

Перша перемога шведів у Ф1. Джек Бребем очолював перегони, але за 10 кіл до фінішу на його боліді зламалась коробка передач. Йо Бонньє нічого не залишалось, як першим перетнути фінішну смугу.

Джим Ратманн (Watson) - Інді-500, 1960

Джим Ратманн (Watson) - Інді-500, 1960
13/32

Фото: IndyCar Series

Остання гонка Інді-500, яка входила до календаря чемпіонату світу. Після 29 змін лідерів її виграв Джим Ратманн.

Джанкарло Багетті (Ferrari) - GP France 1961

Джанкарло Багетті (Ferrari) - GP France 1961
14/32

Фото: LAT Images

Після невдачі кількох суперників у щільній боротьбі із Деном Герні (Porsche) першу свою гонку у Формулі 1 виграв Джанкарло Багетті за кермом Ferrari команди Федерації автоспорту Італії (FISA).

Іннес Айрленд (Lotus) - США, 1961

Іннес Айрленд (Lotus) - США, 1961
15/32

Фото: LAT Images

Після старту з восьмого місця Айрленд виграв із п'ятисекундною перевагою, попри проблеми з тиском пального.

Лоренцо Бандіні (Ferrari) - Австрія, 1964

Лоренцо Бандіні (Ferrari) - Австрія, 1964
16/32

Фото: LAT Images

Італієць очолив перегони на середині дистанції після виникнення технічних проблем у суперників.

Річі Гінтер (Honda) - Мексика, 1965

Річі Гінтер (Honda) - Мексика, 1965
17/32

Фото: LAT Images

Упевнена перша перемога команди і двигунів Honda та шинників Goodyear у Формулі 1.

Людовіко Скарфіотті (Ferrari) - Італія, 1966

Людовіко Скарфіотті (Ferrari) - Італія, 1966
18/32

Фото: LAT Images

На старті Людовіко Скарфіотті провалився на сьоме місце. Дуже скоро Бандіні зійшов через технічні проблеми. Гонку очолив Майк Паркс. Скарфіотті відіграв усі програні позиції, випередив напарника і довів гонку до перемоги із шістьма секундами переваги.

Пітер Гетін (BRM) - Італія, 1971

Пітер Гетін (BRM) - Італія, 1971
19/32

Фото: LAT Images

Найщільніший фініш в історії чемпіонату. Гетін фінішував в 0,01 секунди попереду Петерсона, 0,09 - Севера, 0,18 - Хейлвуда, 0,61 - Генлі. Більше того, у гонці 26 разів змінювався лідер, і це якщо враховувати тільки лідера на фініші кожного кола.

Франсуа Север (Tyrrell) - США, 1971

Франсуа Север (Tyrrell) - США, 1971
20/32

Фото: LAT Images

Север здобув єдину перемогу у гонці, в якій на кращих шинах Firestone лідирував Жакі Ікс на Ferrari. Проте болід бельгійця зламався і залив мастилом усю трасу. Север налетів на мастильну пляму на трасі і після контакту з металевим відбійником залишився у гонці і виграв.

Жан-П'єр Бельтуаз (BRM) - Монако, 1972

Жан-П'єр Бельтуаз (BRM) - Монако, 1972
21/32

Фото: LAT Images

У дощовій гонці після дивовижного старту француз очолив перегони і протягом гонки утворив величезний відрив від суперників і переміг.

Карлос Пасе (Brabham) - Бразилія, 1975

Карлос Пасе (Brabham) - Бразилія, 1975
22/32

Фото: LAT Images

Бразилець майже на 30 секунд відставав від лідера Жан-П'єра Жарьє. Проте у француза виникли проблеми із постачанням пального, і він пропустив Пасе в лідери, який і здобув єдину, та ще й домашню перемогу.

Йохен Масс (McLaren) - Іспанія, 1975

Йохен Масс (McLaren) - Іспанія, 1975
23/32

Фото: LAT Images

На 26-му із 75 кіл сталася жахлива аварія, в якій значні травми отримав Рольф Штоммелен. Пасе, який змагався за перемогу, зупинився, аби допомогти німцю. Гонку зупинили через чотири кола після аварії, а переможцем оголосили Йохена Масса.

Вітторіо Брамбілла (March) - Австрія, 1975

Вітторіо Брамбілла (March) - Австрія, 1975
24/32

Фото: LAT Images

Італієць виграв дощову гонку із величезною перевагою. Після фінішу Брамбілла відпустив кермо, зачепив відбійник і пошкодив переднє антикрило. Так він і проїхав коло пошани.

Гуннар Нільссон (Lotus) - Бельгія, 1977

Гуннар Нільссон (Lotus) - Бельгія, 1977
25/32

Фото: LAT Images

Ще одна дощова перемога. Цього разу переміг гонщик, який раніше перевзувся у сліки, випередив усіх суперників і створив комфортну перемогу на фініші. Перемог могло бути більше, але наприкінці сезону у шведа виявили рак.

Алессандро Нанніні (Benetton) - Японія, 1989

Алессандро Нанніні (Benetton) - Японія, 1989
26/32

Фото: LAT Images

Ще один випадок, коли гонку виграв пілот, який не перетнув фінішну смугу першим. Своїй єдиній перемозі він має завдячувати стюардам, які вирішили дискваліфікувати Айртона Сенну.

Жан Алезі (Ferrari) - Канада, 1995

Жан Алезі (Ferrari) - Канада, 1995
27/32

Фото: LAT Images

Одна з двох перемог в історії чемпіонату світу, яку гонщик здобув у свій день народження. Цікаво, що вболівальники так раділи перемозі Алезі ще до фінішу гонки, що завчасно вибігли на трасу і змусили гоночну дирекцію дати фініш на одне коло раніше.

Олів'є Паніс (Ligier) - Монако, 1996

Олів'є Паніс (Ligier) - Монако, 1996
28/32

Фото: Sutton Motorsport Images

Одна з найнеймовірніших перемог в історії Ф1. Переміг той, хто довше за інших залишався на трасі. Лише три гонщики залишились на трасі, коли перегони зупинились. Ще один пілот перетнув фінішну смугу на піт-лейн.

Ярно Труллі (Renault) - Монако, 2004

Ярно Труллі (Renault) - Монако, 2004
29/32

Фото: Brousseau Photo

Сезон, коли домінували команда Ferrari та Міхаель Шумахер. Проте німець вкотре не зміг виграти на вулицях Монте-Карло у парний рік, а Труллі дотерпів до перемоги під натиском Дженсона Баттона.

Роберт Кубіца (BMW Sauber) - Канада, 2008

Роберт Кубіца (BMW Sauber) - Канада, 2008
30/32

Фото: Глен Данбар / LAT Images

Лише через рік після жахливої аварії на трасі в Монреалі Кубіца здобув єдину для Польщі перемогу в Ф1 - на Гран Прі Канади. Поляк скористався дивним зіткненням Хемілтона з Райкконеном та Росбергом на виїзді з пітлейну і довів гонку до перемоги не без допомоги керівництва команди BMW.

Хейккі Ковалайнен (McLaren) - Угорщина, 2008

Хейккі Ковалайнен (McLaren) - Угорщина, 2008
31/32

Фото: Стів Етерінгтон / LAT Images

Феліпе Масса мав здобути легку перемогу на фоні проколу Хемілтона. Однак на його боліді Ferrari згорів двигун. Ковалайнен очолив перегони і здобув цю легку перемогу.

Пастор Мальдонадо (Williams) - Іспанія, 2012

Пастор Мальдонадо (Williams) - Іспанія, 2012
32/32

Фото: Ендрю Гон / LAT Images

Венесуелець стартував із поулу після дискваліфікації Хемілтона за нестачу пального у баках наприкінці кваліфікації. Наступного дня на старті Пастор пропустив у лідери Фернандо Алонсо, але випередив іспанця на піт-стопах і здобув сенсаційну перемогу.

Наступна новина
Renault пообіцяла привезти нове переднє антикрило на Гран Прі Німеччини

Попередня новина

Renault пообіцяла привезти нове переднє антикрило на Гран Прі Німеччини

Наступна новина

Процес прийняття рішень у McLaren «блокувався» - Браун

Процес прийняття рішень у McLaren «блокувався» - Браун
Завантажити коментарі