Галерея: гонщики чемпіонату світу з однією перемогою

Поширень
Коментарі
Галерея: гонщики чемпіонату світу з однією перемогою
Автор: Fabien Gaillard
Переклав: Роман Расюк
13 лип. 2018 р., 10:55

Виграти перегони більше одного разу може не кожен. Деякі гонщики радіють лише одній перемозі. Саме про них наша галерея.

 

Слайдер
Перелік

Джонні Парсонс (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1950

Джонні Парсонс (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1950
1/32

Фото: IndyCar Series

Парсонс не провів жодної гонки в Європі. На Інді-500 того року гонщики подолали не всі 500 миль, а лише 138 кіл. 115 із них лідирував Парсонс, і в момент зупинки гонки через дощ саме він перебував на першому місці.

Лі Воллард (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1951

Лі Воллард (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1951
2/32

Фото: IndyCar Series

Гонка на виживання, в якій фінішувало 8 машин. Переможець переміг після відмови гальм, пошкодження вихлипу та амортизаторів. Більше того, після церемонії нагородження гонщика госпіталізували - він втратив під час гонки 7 кілограмів маси власного тіла.

Луїджі Фаджолі (Ferrari) - Франція, 1951

Луїджі Фаджолі (Ferrari) - Франція, 1951
3/32

Фото: LAT Images

Найстаріший переможець Гран Прі в чемпіонаті світу - 53 роки і 22 дні.

П'єро Таруффі (Ferrari) - Швейцарія, 1952

П'єро Таруффі (Ferrari) - Швейцарія, 1952
4/32

Фото: LAT Images

Очолив пелотон після технічних проблем у Ніно Фаріни і випередив усіх не менш ніж на коло, окрім Руді Фішера на Ferrari 500 команди Écurie Espadon.

Трой Раттман (Kuzma) - Інді-500, 1952

Трой Раттман (Kuzma) - Інді-500, 1952
5/32

Фото: IndyCar Series

Незмінний наймолодший переможець Інді-500 - 22 роки 80 днів. Цей рекорд тривалий час залишався найкращим і для чемпіонату світу, поки його не оновив Фернандо Алонсо.

Боб Свейкерт (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1955

Боб Свейкерт (Kurtis Kraft) - Інді-500, 1955
6/32

Фото: Indianapolis Motor Speedway

У цій гонці довго лідирував Білл Вукович (переможець гонки 1953 та 1954 року), аж поки не вилетів із траси і загинув. Свейкерт очолив перегони і виграв їх із трихвилинною перевагою.

Луїджі Муссо (Ferrari) - Аргентина, 1956

Луїджі Муссо (Ferrari) - Аргентина, 1956
7/32

Фото: LAT Images

Один із кількох переможців, які не фінішували. Він поступився Хуану Мануелю Фанхіо, на боліді якого виникли технічні проблеми. Фанхіо взяв у напарника машину, коли той перебував на п'ятій позиції, і довів гонку до перемоги.

Пет Флаерті (Watson) - Інді-500, 1956

Пет Флаерті (Watson) - Інді-500, 1956
8/32

Фото: Indianapolis Motor Speedway

Того року на стартовій прямій овалу в Індіанаполісі вклали асфальт. Флаерті виграв перегони після старту з поулу.

Сем Хенкс (Epperly) - Інді-500, 1957

Сем Хенкс (Epperly) - Інді-500, 1957
9/32

Фото: IndyCar Series

Хенк виграв Інді-500 із 13-ї спроби після запеклої боротьби на останніх колах із суперниками. Одразу після фінішу гонщик оголосив про завершення кар'єри.

Джиммі Браян (Epperly) - Інді-500, 1958

Джиммі Браян (Epperly) - Інді-500, 1958
10/32

Фото: IndyCar Series

За кермом машини Хенкса рік по тому виграв Браян. На старті гонки сталася аварія із 7 машин, в якій загинув Пет О'Коннор. Брайан виграв із 10 секундами переваги.

Роджер Ворд (Watson) - Інді-500, 1959

Роджер Ворд (Watson) - Інді-500, 1959
11/32

Фото: IMS LLC

Ворд встановив тогочасний рекорд траси Індіанаполіса. Він подолав дистанцію із середньою швидкістю 135,857 милі/год (218,641 км/год).

Йо Бонньє (BRM) - Нідерланди, 1959

Йо Бонньє (BRM) - Нідерланди, 1959
12/32

Фото: LAT Images

Перша перемога шведів у Ф1. Джек Бребем очолював перегони, але за 10 кіл до фінішу на його боліді зламалась коробка передач. Йо Бонньє нічого не залишалось, як першим перетнути фінішну смугу.

Джим Ратманн (Watson) - Інді-500, 1960

Джим Ратманн (Watson) - Інді-500, 1960
13/32

Фото: IndyCar Series

Остання гонка Інді-500, яка входила до календаря чемпіонату світу. Після 29 змін лідерів її виграв Джим Ратманн.

Джанкарло Багетті (Ferrari) - GP France 1961

Джанкарло Багетті (Ferrari) - GP France 1961
14/32

Фото: LAT Images

Після невдачі кількох суперників у щільній боротьбі із Деном Герні (Porsche) першу свою гонку у Формулі 1 виграв Джанкарло Багетті за кермом Ferrari команди Федерації автоспорту Італії (FISA).

Іннес Айрленд (Lotus) - США, 1961

Іннес Айрленд (Lotus) - США, 1961
15/32

Фото: LAT Images

Після старту з восьмого місця Айрленд виграв із п'ятисекундною перевагою, попри проблеми з тиском пального.

Лоренцо Бандіні (Ferrari) - Австрія, 1964

Лоренцо Бандіні (Ferrari) - Австрія, 1964
16/32

Фото: LAT Images

Італієць очолив перегони на середині дистанції після виникнення технічних проблем у суперників.

Річі Гінтер (Honda) - Мексика, 1965

Річі Гінтер (Honda) - Мексика, 1965
17/32

Фото: LAT Images

Упевнена перша перемога команди і двигунів Honda та шинників Goodyear у Формулі 1.

Людовіко Скарфіотті (Ferrari) - Італія, 1966

Людовіко Скарфіотті (Ferrari) - Італія, 1966
18/32

Фото: LAT Images

На старті Людовіко Скарфіотті провалився на сьоме місце. Дуже скоро Бандіні зійшов через технічні проблеми. Гонку очолив Майк Паркс. Скарфіотті відіграв усі програні позиції, випередив напарника і довів гонку до перемоги із шістьма секундами переваги.

Пітер Гетін (BRM) - Італія, 1971

Пітер Гетін (BRM) - Італія, 1971
19/32

Фото: LAT Images

Найщільніший фініш в історії чемпіонату. Гетін фінішував в 0,01 секунди попереду Петерсона, 0,09 - Севера, 0,18 - Хейлвуда, 0,61 - Генлі. Більше того, у гонці 26 разів змінювався лідер, і це якщо враховувати тільки лідера на фініші кожного кола.

Франсуа Север (Tyrrell) - США, 1971

Франсуа Север (Tyrrell) - США, 1971
20/32

Фото: LAT Images

Север здобув єдину перемогу у гонці, в якій на кращих шинах Firestone лідирував Жакі Ікс на Ferrari. Проте болід бельгійця зламався і залив мастилом усю трасу. Север налетів на мастильну пляму на трасі і після контакту з металевим відбійником залишився у гонці і виграв.

Жан-П'єр Бельтуаз (BRM) - Монако, 1972

Жан-П'єр Бельтуаз (BRM) - Монако, 1972
21/32

Фото: LAT Images

У дощовій гонці після дивовижного старту француз очолив перегони і протягом гонки утворив величезний відрив від суперників і переміг.

Карлос Пасе (Brabham) - Бразилія, 1975

Карлос Пасе (Brabham) - Бразилія, 1975
22/32

Фото: LAT Images

Бразилець майже на 30 секунд відставав від лідера Жан-П'єра Жарьє. Проте у француза виникли проблеми із постачанням пального, і він пропустив Пасе в лідери, який і здобув єдину, та ще й домашню перемогу.

Йохен Масс (McLaren) - Іспанія, 1975

Йохен Масс (McLaren) - Іспанія, 1975
23/32

Фото: LAT Images

На 26-му із 75 кіл сталася жахлива аварія, в якій значні травми отримав Рольф Штоммелен. Пасе, який змагався за перемогу, зупинився, аби допомогти німцю. Гонку зупинили через чотири кола після аварії, а переможцем оголосили Йохена Масса.

Вітторіо Брамбілла (March) - Австрія, 1975

Вітторіо Брамбілла (March) - Австрія, 1975
24/32

Фото: LAT Images

Італієць виграв дощову гонку із величезною перевагою. Після фінішу Брамбілла відпустив кермо, зачепив відбійник і пошкодив переднє антикрило. Так він і проїхав коло пошани.

Гуннар Нільссон (Lotus) - Бельгія, 1977

Гуннар Нільссон (Lotus) - Бельгія, 1977
25/32

Фото: LAT Images

Ще одна дощова перемога. Цього разу переміг гонщик, який раніше перевзувся у сліки, випередив усіх суперників і створив комфортну перемогу на фініші. Перемог могло бути більше, але наприкінці сезону у шведа виявили рак.

Алессандро Нанніні (Benetton) - Японія, 1989

Алессандро Нанніні (Benetton) - Японія, 1989
26/32

Фото: LAT Images

Ще один випадок, коли гонку виграв пілот, який не перетнув фінішну смугу першим. Своїй єдиній перемозі він має завдячувати стюардам, які вирішили дискваліфікувати Айртона Сенну.

Жан Алезі (Ferrari) - Канада, 1995

Жан Алезі (Ferrari) - Канада, 1995
27/32

Фото: LAT Images

Одна з двох перемог в історії чемпіонату світу, яку гонщик здобув у свій день народження. Цікаво, що вболівальники так раділи перемозі Алезі ще до фінішу гонки, що завчасно вибігли на трасу і змусили гоночну дирекцію дати фініш на одне коло раніше.

Олів'є Паніс (Ligier) - Монако, 1996

Олів'є Паніс (Ligier) - Монако, 1996
28/32

Фото: Sutton Motorsport Images

Одна з найнеймовірніших перемог в історії Ф1. Переміг той, хто довше за інших залишався на трасі. Лише три гонщики залишились на трасі, коли перегони зупинились. Ще один пілот перетнув фінішну смугу на піт-лейн.

Ярно Труллі (Renault) - Монако, 2004

Ярно Труллі (Renault) - Монако, 2004
29/32

Фото: Brousseau Photo

Сезон, коли домінували команда Ferrari та Міхаель Шумахер. Проте німець вкотре не зміг виграти на вулицях Монте-Карло у парний рік, а Труллі дотерпів до перемоги під натиском Дженсона Баттона.

Роберт Кубіца (BMW Sauber) - Канада, 2008

Роберт Кубіца (BMW Sauber) - Канада, 2008
30/32

Фото: Глен Данбар / LAT Images

Лише через рік після жахливої аварії на трасі в Монреалі Кубіца здобув єдину для Польщі перемогу в Ф1 - на Гран Прі Канади. Поляк скористався дивним зіткненням Хемілтона з Райкконеном та Росбергом на виїзді з пітлейну і довів гонку до перемоги не без допомоги керівництва команди BMW.

Хейккі Ковалайнен (McLaren) - Угорщина, 2008

Хейккі Ковалайнен (McLaren) - Угорщина, 2008
31/32

Фото: Стів Етерінгтон / LAT Images

Феліпе Масса мав здобути легку перемогу на фоні проколу Хемілтона. Однак на його боліді Ferrari згорів двигун. Ковалайнен очолив перегони і здобув цю легку перемогу.

Пастор Мальдонадо (Williams) - Іспанія, 2012

Пастор Мальдонадо (Williams) - Іспанія, 2012
32/32

Фото: Ендрю Гон / LAT Images

Венесуелець стартував із поулу після дискваліфікації Хемілтона за нестачу пального у баках наприкінці кваліфікації. Наступного дня на старті Пастор пропустив у лідери Фернандо Алонсо, але випередив іспанця на піт-стопах і здобув сенсаційну перемогу.

Наступна стаття про Формула 1
Процес прийняття рішень у McLaren «блокувався» - Браун

Попередня новина

Процес прийняття рішень у McLaren «блокувався» - Браун

Наступна новина

Renault пообіцяла привезти нове переднє антикрило на Гран Прі Німеччини

Renault пообіцяла привезти нове переднє антикрило на Гран Прі Німеччини