Ніко Росберг залишає Формулу 1

«I did it my way». Загадкова історія Ніко Росберга

Я навмисно витримав паузу при написанні цього блогу, щоб почекати, коли осяде пил від пристрасних обговорень вболівальників, більшості з яких не дано ані зрозуміти причин рішення чемпіона, ані прийняти їх.

I've lived a life that's full
I've traveled each and every highway

«Це був дуже важкий рік і я не хочу робити це знову. Цього року я був у найкращій формі і віддав боротьбі усього себе. У мене навіть був ментальний тренер і, як результат, я досяг визначного прогресу. Такі тренування дуже виснажливі», - в принципі, ці слова Ніко пояснюють усе. Ніхто із нас, звичайних вболівальників та оглядачів, навіть уявити собі не може, крізь що довелося пройти Росбергу, щоб досягти своєї мети. Тепер настав час змінити пріоритети і німець знайшов у собі сили та мужність зробити зі своїм життям те, що підказувало йому серце. На такий крок могла наважитися лише сильна особистість.

Мабуть, для того, щоб зрозуміти мотиви Росберга, треба повернутися на 25 років назад, коли 6-річний син чемпіона-1982 починав робити свої перші кроки в картингу. Кеке бачив в Ніко продовження себе і підштовхнув його почати думати про гонки. І на відміну від більшості хлопчиків, що мріяли про гоночну кар’єру, Ніко не треба було хвилюватися про свій шлях у великі перегони – у батька були усі важелі впливу, щоб довести сина до Ф-1 і дати йому шанс на успіх. Ніко вхопився за нього двома руками і за 25 років піднявся на вершину. Він став чемпіоном Формули-1. Вище вже нікуди. В неділю після Гран Прі Абу-Дабі Росберг ще раз поглянув на пройдений шлях і усвідомив, що настав час змін. Момент було підібрано ідеально.

Regrets, I've had a few
But then again, too few to mention

I did what I had to do

And saw it through without exemption

Гоночна кар’єра Росберга була тісно пов’язана із Льюїсом Хемілтоном – мабуть, найталановитішим гонщиком свого покоління. Ніко завжди порівнював себе з Льюїсом і це порівняння майже ніколи не було на його користь. В картингу він постійно був в тіні напарника, а коли став чемпіоном GP2 та перейшов до Ф-1, Хемілтон повторив його шлях і зробив це переконливіше. Лише в 2013-му, в Mercedes, їхні гоночні долі знову перетнулися і Ніко отримав шанс на реванш.

Спершу здалося, що за три сезони в парі із Шумахером, Росбергу вдалося навчитися гоночні мудрості і Хемілтон прийшов в його команду. В першому спільному сезоні Ніко бадьоро розпочав, приніс команді перші дві перемоги, виграв три з перших чотирьох поулів, проте за підсумками чемпіонату на рахунку Хемілтона виявилося не лише більше поулів, але подіумів та очок. А потім настала нова ера і Хемілтона вже було не наздогнати.

Так, була відчайдушна боротьба в 2014-му з епізодом на кваліфікації Гран Прі Монако та стартовим інцидентом в Спа. Але більше і згадати нічого. Кожна дуель, як на трасі так і у пресі, залишалася за Льюїсом. У Росберга не було шансів аж до моменту, поки напарник не виграв третій титул. І саме тоді стався епізод із кепкою, який змінив усе. Це була остання крапля – Ніко зарікся терпіти приниження і вирішив піти ва-банк.

I planned each charted course
Each careful step along the byway

And more, much more than this

I did it my way

І саме тут варто звернутися до вищезгаданої цитати Росберга. Він дійсно зібрав усю свою волю в кулак і вирішив – зараз або ніколи. Титанічна робота над психологічною стороною боротьби, кропітка робота із інженерами, прискіплива увага до деталей. Не дивно, що з таким підходом до роботи у Ніко виникало менше проблем на стартах, його налаштування майже завжди були оптимальними, а протягом сезону він показував вражаючу стабільність. Деякі гоночні вікенди, в яких він домінував над Льюїсом, Ніко має записати собі в актив: Баку, Сінгапур, Сузука.

Так, в гарячі моменти боротьби, при обороні чи під час атаки, в діях Росберга все ще відчувалася недосконалість і приклади Гран Прі Іспанії, Австрії чи Німеччини це підтверджують. Так, за свою кар’єру він не виграв жодної дощової гонки і цього року в Монако його виступ варто визнати принизливим як для чемпіона світу.

Але протягом сезону – не в окремих гонках, а на дистанції чемпіонату – Росбергу вдалося оптимально розподілити сили і у вирішальний момент взяти у свої руки долю титулу. А після надзвичайної напруги останньої гонки, коли твій суперник усіма діями натякав, що готовий заради перемоги навіть перетнути межу, Ніко зрозумів, що мета досягнута і в цьому спорті вище він не підніметься.

Він переміг принципового суперника і що б там не казали злі язики, історія пам’ятатиме його як чемпіона світу – без усіляких але. Тут, в Ф-1, йому більше нікому і нічого не треба доводити. В порівнянні із батьком, який за кар’єру здобув 5 перемог, а в чемпіонському сезоні - усього одну, статистика Ніко виглядає вкрай переконливо: 23 перемоги, 30 поулів, 57 подіумів і звання найуспішнішого гонщика сезону-2016.

А вдома на нього чекає кохана дружина та маленька донечка. А скажіть, який батько не проміняє черговий день в офісі на можливість провести час із тими, кого кохає? Ні, більше жодних перельотів, ночей у готелях, брифінгів, автограф-сесій, спонсорських заходів, званих вечерь, тренувань, тестів, кваліфікацій та гонок. Для Ніко настав час пожити для себе та своєї родини. Йому лише 31, а він уже пройшов свій гоночний шлях і зробив усе по-своєму.

Як там у Сінатри?

Yes, there were times, I'm sure you knew
When I bit off more than I could chew
But through it all, when there was doubt
I ate it up and spit it out
I faced it all and I stood tall
And did it my way

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Гонщики Ніко Росберг
Тип статті Блог
Головна тема Ніко Росберг залишає Формулу 1