Криза в Ф-1: Боротьба за владу триває

В четвер в Женеві Стратегічна група Ф-1 спростувала ряд правил та обмежень, запроваджених FIA, проте гоночний вікенд в Німеччині демонструє, що боротьба за владу в чемпіонаті триває і Федерація не збирається поступатися перед тиском з боку команд...

Перемога команд на засіданні головного керуючого органу чемпіонату була беззаперечною. Впровадження системи захисту голови «Halo» відкладено мінімум на рік, змінено правило старту за автомобілем безпеки, радіообмеження знято, а гонщикам дозволили безкарно порушувати межі траси. Останній пункт – найбільше суперечний і саме за нього вхопився директор гонки Чарлі Вайтінг, щоб продемонструвати командам вплив та владу FIA.

Проблема останніх гонок була очевидною. Не було більш резонансної теми, аніж межі траси, бордюри та штрафи за перетин білої смуги усіма чотирма колесами. Гонщики висловлювали своє невдоволення тим, що їх обмежують, але підкорялися. FIA запровадила жорсткий контроль і почала карати порушників – видалення результатів під час кваліфікації та штрафи за порушення меж траси під час гонки. Пілоти впевнені у своїй правоті: якщо бордюри дозволяють атакувати трасу максимально широко, чому за це має бути штраф? Федерація – і це логічно – стояла на своєму: у траси є межі, вони визначені білою смугою і усі мають дотримуватися цих правил.

Проте на засіданні Стратегічної групи було вирішено, що, починаючи із гонки в Німеччині, пілотів перестануть карати за надмірну атаку меж траси. Але без уточнень - наскільки далеко можна заходити пілотам і де знаходиться межа між незначним порушенням та здобутою перевагою? На Хоккехаймринзі є кілька місць, де ідеальна траєкторія лежить за білою смугою - головним чином, в першому повороті та в шпильці. Команди були переконані, що широкі зони вильоту дозволять забути про питання безпеки і дозволять пілотам зосередитися на перегонах. Іншої думки був Чарлі Вайтінг і в п’ятницю він пішов на загострення конфлікту.

Директор гонки заявив, що виїзд за межі траси зменшує зону вильоту, а тому небезпечний. І встановив у першому повороті сенсор, аналогічний тому, що ловив порушників в 4-му та 11-му поворотах на Хунгароринзі. Встановив якісно – вже на першому тренуванні стюарди відзначили під сотню порушень, а деякі гонщики залишали трасу на кожному другому колі – Макс Ферстаппен виїжджав за білу смугу 14 разів. Вайтінг зреагував миттєво, попередивши учасників чемпіонату, що на весь вікенд розповсюджується правило «трьох страйків», а гонщик, який його порушить отримає офіційне попередження. Три таких попередження – і ти втрачаєш 10 позицій на старті гонки. У Хемілтона, наприклад, за сезон таких вже два.

Команди із позицією Вайтінга не погодилися і вирішили зайти через Берні Екклстоуна, щоб він відновив домовленості, досягнуті у Женеві. «Вчора ми домовилися, що спробуємо провести «дикий» вікенд, адже траса має адекватні зони для вильоту. Але вони почали записувати усі порушення білої смуги, ніби ми ні про що не домовилися. Тому ми пішли до Берні», - розповів про позицію трьох топ-команд Мауріціо Аррівабене.

У Берні давні стосунки з Чарлі і він, попри те, що не має безпосередньої влади у прийнятті подібних рішень, може допомогти командам відстояти свою позицію. Але якщо це станеться, Формула-1 ризикує перетворитися у фарс.

Адже якщо межі траси більше нічого не значать, чи означає це, що гонщикам дозволено обганяти, перетнувши білу смугу? А як бути із шиканами? Вдало про це висловився коментатор Мартін Брандл, який заявив: «В Формулі-1 нині панує анархія. Якщо правил меж траси немає, значить можна зрізати кожну шикану». Зрештою, хто має слідкувати за дотриманням правил в Ф-1? FIA. Не команди.

На мою думку, Міжнародна автомобільна федерація сама загнала себе у цей кут, свого часу почавши боротьбу проти гравійних зон безпеки, асфальтуючи їх направо та наліво, та «небезпечних» бордюрів. Нині на усіх трасах встановлені широченні бордюри, які не заважають гонщикам їх атакувати. А за цими пласкими «розширювачами траси» найчастіше асфальт або, в кращому випадку, штучний газон. Це не спрацювало. Почали вигадувати бордюри-сосиски, але миттєво отримали критику з боку учасників чемпіонату – гонщики розбивають на них боліди і командам, звісно, це не сподобалось.

Проблема Ф-1 в одному – в неї занадто багато тих, хто втручається в управління чемпіонатом та має вплив на визначення правил. Так звана «демократія» - робочі групи, стратегічні групи, комісії Ф-1 - довела чемпіонат до того, що у кожного учасника є своя думка, як зробити Формулу-1 кращою, але вони ніколи з нею не погодяться. І доводиться нам спостерігати, як Королівські перегони топчуться на місці – зроблять крок назад, вигадають безглузде правило або обмеження, а потім героїчно проголосують за повернення до попередньої редакції.

А головні проблеми Ф-1: штучні обгони, неефективна гума, що не дозволяє атакувати, постійна економія пального, застарілий формат гоночного вікенду, домінування однієї команди та, як наслідок, нецікаві перегони – не вирішуються. Адже для цього має бути воля усіх учасників, які нізащо не погодяться дати навіть найменше послаблення або фору конкурентам. І допоки чемпіонат не перейде до форми управління за аналогом НБА або НХЛ – як з точки зору розподілу фінансів, так і визначення правил – Формула-1 буде залишатися кризовим чемпіонатом і втрачати аудиторію.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Німеччини
Трек Hockenheim
Тип статті Блог