McLaren-Honda: регрес чи крок назад перед ривком?

Попри шквал критики, що звалився на японських мотористів із початком сезону, і не вщухає досі, насправді ситуація з двигунами Honda виглядає не так вже й катастрофічно і навіть можна обережно говорити про справжній початок прогресу McLaren-Honda.

Все пропало!

Ганебна ситуація, у якій опинились мотористи з Honda на початку сезону на півроку стала однією з головних тем для новин, а самі японці – чи не головною мішенню для жартів і карикатур.

На перший погляд, для цього були всі підстави: після упевненого минулорічного прогресу, коли McLaren-Honda піднялася з дев’ятого на шосте місце у Кубку конструкторів, здавалося, що у 2017-му команда буде змагатися за подіуми, якщо не більше.

Винні у цьому самі японці – вони змінили архітектуру власної установки і не приховували свого оптимізму щодо рішучого кроку вперед. Що вийшло насправді – відомо всім. На передсезонних тестах виявилося, що двигуни Honda стали ще менш надійними, ніж минулого року, до того ж за зиму десь загубили з добрий десяток «конячок». Команда, яка сподівалася зробити суттєвий крок уперед і впритул наблизитись до «Великої трійки», раптом відкотилася до аутсайдерів. 

Інженер Honda перевіряє McLaren MCL32
Інженер Honda шукає загублених "конячок"

Фото: Steven Tee / LAT Images

А коли перший же етап підтвердив незавидне становище Honda, з вуст керівників McLaren і особисто Фернандо Алонсо полилися потоки критики в адрес японських фахівців.

Керівництво команди почало пошуки альтернативних постачальників двигунів, а Алонсо, контракт з яким спливає наприкінці 2017-го, прямо заявив, що буде шукати щастя на стороні, якщо не отримає конкурентоспроможного боліда.

Чи все так погано?

На фоні критики з боку керівництва McLaren, Алонсо, реготу і знущань вболівальників і журналістів, мало хто звернув увагу на те, як японці намагалися виправити ситуацію. І якщо поглянути на голі цифри, прогрес стає дуже помітним.

Порівняймо середній результат у кваліфікації (без урахування штрафів на стартовій решітці) за перші одинадцять етапів трьох останніх сезонів – з моменту останньої появи двигунів Honda у Формулі 1.

Середній результат у кваліфікаціях перших 11-ти етапів

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2015

17,5

17,5

17,5

17

13,5

13,5

17

16

17,5

15,5

17,5

2016

12,5

13

12,5

13

11

11,5

11

16,5

9,5

13,5

7,5

2017

15,5

14,5

16

16

13

9,5

14

17,5

12,5

11

8,5

Безперечно, у порівнянні з 2016-м, результати погіршились, але регрес не настільки вже й великий, як можна подумати, враховуючи обсяг критики, що звалився на Honda. До того, результати явно краще за 2015 рік, коли японські турбодвигуни дебютували у Ф1. Слід також пам’ятати, що силові агрегати цьогорічної специфікації не є прямим розвитком попередніх двигунів, а представляють собою нову конструкцію, внаслідок чого поява великої кількості «дитячих хвороб» неминуча.

Дані нашої таблиці добре свідчать про прогрес двигунів Honda цього року. Як бачите, на останніх етапах різниця з минулорічними результатами є мінімальної, а інколи навіть позитивною. І це фактично на першому році існування чинного двигуна!

Звичайно, ці показники мають більше відношення до швидкості, тоді як другим головним болем японців є вкрай погана надійність. Що ж, у цій сфері прогрес також є – в останніх гонках Фернандо Алонсо і Стоффель Вандорн все частіше дістаються фінішу, інколи навіть двома машинами. 

Старший керівний директор Honda Юсуке Хасегава
У цьому сезоні японцям не до сміху

Фото: Гленн Дунбар / LAT Images

Головною причиною своїх невдач японці називають невідповідну кореляцію показників на динамометричному стенді з реальною картиною. Що ж, якщо, з огляду на нещодавні результати, ця проблема вирішена, то немає причин сумніватися у подальшому прогресі Honda, від якої всі команди Ф1 сахаються, як від прокаженої – як це було із Sauber, наприклад, яка відмовилась від майже укладеної угоди на постачання японських двигунів на наступний рік.

Можливо, японці довго «запрягали», але тепер обіцяють швидко понестися вперед. Голова «формульної» програми японського концерну Юсуке Хасегава заявив, що програма розвитку двигуна значно пришвидшилась, і на решту сезону заплановано ще два-три оновлення.

Тому, не буде дивним, якщо за умови відсутності проблем наступного року Honda наздожене, принаймні, Renault.

Чарівна скринька

Досі ми вели мову виключно про двигуни Honda, обходячи той факт, що продуктивність на трасі залежить від комбінації шасі з силовою установкою. І якщо у плані надійності є провина двигунів, то з боку темпу помаранчево-чорних болідів не все так очевидно.

Звісно, керівникам McLaren  простіше провину за ганебні результати покладати виключно на партнерів-мотористів, але чи не надто вони захопились цим?

У середині 1990-х команда Jordan відхопила гарного виробника моторів у вигляді Peugeot. За всіма оцінками, французькі двигуни були більш конкурентні за приватну маленьку ірландську стайню – бо щойно разом з McLaren взяли четверте місце у Кубку конструкторів. 

Рубенс Баррікелло, Jordan 195 Peugeot
Рубенс Баррікелло, Jordan 195 Peugeot

Фото: LAT Images

У перший рік співробітництва тандем Jordan-Peugeot посів шосте місце, набравши вдвічі менше очок, ніж McLaren-Peugeot рік тому. На другий рік команда зробила крок вперед – п’яте місце. І показала такий же результат у 1997-му.

Звісно, провину на невиразні результати всі покладали на напівкустарні боліди Jordan, які не дають змоги чудовим французьким моторам у повній мірі розкрити свій потенціал.

Тому в Peugeot розірвали співробітництво з Едді Джорданом і об’єднали свої зусилля разом з командою Алена Проста, яка у 1997-му виглядала напрочуд гарно, попри використання посередніх двигунів Mugen-Honda. Jordan не залишалося інших варіантів, як зблизитись з покинутими японцями.

І що сталося далі? Наступного року Jordan-Mugen-Honda зробила величезний крок уперед і одержала першу перемогу в історії, а ще за рік билася за чемпіонський титул, тоді як Prost-Peugeot скотилася до аутсайдерів і вже не вибралася з дна турнірної таблиці аж до свого кінця.

Симбіоз шасі з двигуном можна порівняти з чарівною скринькою – якщо туди покласти, наприклад, погане шасі і гарний двигун і відкрити її через якийсь час – то не факт, що речі не поміняються ролями.

Таким чином, чи не опиниться McLaren біля розбитого корита, якщо відмовиться від Honda на користь, наприклад, Renault, і з’ясується, що інша команда з японськими двигунами виступає значно краще за неї?

Honda – найкращий варіант для McLaren?

Які є альтернативи в McLaren? У Mercedes і Ferrari вже висловили небажання постачати свої енергоблоки британцям. Отже, окрім Honda залишається тільки Renault. З огляду на вищесказане – чи впевнені у Вокінгу, що з французькими двигунами будуть демонструвати темп  Red Bull?

Партнерство з Honda має очевидні переваги – перш за все, це фінансові – що дуже важливо для команди, яка не має титульного спонсора, і важливо те, що команда є ексклюзивним партнером, а не клієнтом японського партнера. А хіба не цей фактор ще нещодавно у McLaren вважали головною умовою для повернення до боротьби за титул?

В усякому разі відставання Honda не виглядає критичним, концерн має вдосталь ресурсів, щоб подолати проблеми з власним  двигуном, і головне, чого слід побоюватися – це те, що він втратить цікавість до Формули 1. І критика з боку команди-партнера тільки сприяє цьому.

Подіум не за горами?

Залишається ще Фернандо Алонсо. Іспанець висунув ультиматум – отримати болід, здатний перемогти, до вересня. Вочевидь, всім зрозуміло, що це виглядає занадто фантастично. Але, за умови збереження чинних темпів прогресу Honda, не буде дивним, якщо McLaren наприкінці сезону зможе вести боротьбу з Williams і Force India, а за вдалих обставин претендувати на подіум. 

Подіум: переможець Міхаель Шумахер (Ferrari), другий призер Девід Култхард (McLaren Mercedes), третій призер Джанкарло Фізікелла (Benetton Renault)
Подіум Гран Прі Бельгії 2001 року: переможець Міхаель Шумахер (Ferrari), другий призер Девід Култхард (McLaren Mercedes), третій призер Джанкарло Фізікелла (Benetton Renault)

Фото: Benetton Formula

Чому б ні? Історія знає подібний приклад – у 2001-му, коли двигуни Renault повернулись до чемпіонату світу, на перших етапах Дженсон Баттон і Джанкарло Фізікелла на Benetton-Renault програвали навіть Minardi (за яку, до речі, тоді виступав Алонсо), але ближче до кінця сезону французькі мотори прогресували, допоки Фізікелла не приїхав на подіум у Спа.

Тоді Renault вдалося здійснити великий крок уперед протягом року, але не треба забувати, що тоді команди проводили значно більше часу на тестах, ніж зараз.

Але якщо McLaren-Honda покаже подібну продуктивність наприкінці цього сезону, можна стверджувати, що ганебний початок 2017-го був лише тимчасовим кроком назад перед рішучим ривком вперед.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Команди McLaren
Тип статті Аналіз
Теги f1, honda, двигуни, ф-1, формула-1