Інтерв'ю: Чому Хемілтон думає, що з віком стає краще

Після того, як Льюіс Хемілтон перетворив 43-очкове відставання від Ніко Росберга на 19-очкову перевагу, більшість вважає його головним претендентом на завоювання третього поспіль титулу.

Якщо він продовжить в тому ж стилі та знову прийде до успіху, це буде доказом того, що зрілий Хемілтон навчився не дозволяти несприятливій ситуації тягнути себе до низу.

Раніше він був горезвісним через те, що давав волю емоціям, які поставали понад його виступами, але цього сезону він зосереджений лише на своїй роботі, незважаючи на перешкоди на своєму шляху.

Але що ж стоїть за тим, що Хемілтон обирає більш зрілий підхід? Це все прийшло з віком чи британець навчився стримуватись від ударів кулаком по столу?

"Гадаю, це все частина дорослішання та того віку, в якому я зараз. Але й на мене вплинули інші люди, які постійно ведуть боротьбу, - каже він. - Ви ж знаєте, що у багатьох бувають важкі часи. Але мій брат... Я спостерігаю, як він зростає, коли ми граємо в баскетбол чи футбол. Мені легко крутитися навколо м'яча, а він постійно падає.

Я можу бігати навколо нього, бо він очевидно не може так само рухати ногами. Він падає, але одразу піднімається та ніколи ні на що не скаржиться. Ніколи не нарікає, що він не може відібрати в мене м'яча, або я йому надираю зад.

Він просто продовжує боротися та старається працювати краще. Гадаю, це все йде від життєвого досвіду.

Також думаю, що в мене зараз такий період, коли пріоритети змінюються. Я розумію, що має значення, а що ні. Не звертаю більше уваги на неважливі речі.

З часом пріоритети ставали все чіткішими та чіткішими. Мої друзі кажуть, що з появою дітей все знову зміниться, але відчуваю, що вже у цій стадії, пройшов через цю фазу. Тепер я не зациклююсь на важких часах, дуже швидко про них забуваю та йду далі".

Декілька колег Хемілтона знайшли собі спортивних психологів, щоб краще зрозуміти свою поведінку та, як наслідок, стати кращими гонщиками.

Феліпе Масса має завдячувати такій допомозі, яка дозволила йому повернутися в гонки після аварії у кваліфікації Гран Прі Угорщини 2009 року. А Ромену Грожану подібним чином допомогли вирости з "психа першого кола" до пілота, який фінішував на подіумах.

Проте Хемілтон віддає перевагу пошуку відповідей в собі.

"Я не спілкуюся з людьми, - каже він. - Не говорю ні з ким, намагаюся зростати сам по собі. Думаю, кожен здатен впоратись зі своєю величчю. Інколи справи йдуть добре, інколи погано. Обміркуйте погані речі, а вже за хвилину ви знову опиняєтеся на дорозі та якимось чином знаходите вихід.

Думаю, з часом це вдається мені все краще. Як вже казав, раніше я міг не залишати номеру в готелі днями, тому що був злий через помилку або щось таке. Зараз же, коли залишаю трасу, дещо переживаю, проте вже на наступний день перегортаю сторінку та розпочинаю новий відлік.

Тепер в мене новий погляд. Все, що я можу змінити, - попереду. Нічого не можу вдіяти з тим, що вже відбулося.

Просто дивно, як йде життя, коли ви спотикаєтесь чи все йде то вгору, то вниз... Але ви здатні тримати голову піднятою, або ж навіть зміцнюватись, переживши такий досвід".

Коли Хемілтону минулого року виповнилося 30, це був вододіл для нього - з точки зору гонщика та звичайної людини.

"Гадаю, минулий рік був першим роком з найкращого періоду в моєму житті, - каже Хемілтон. - Всі кажуть про це, так?

І мої тридцяті дійсно найкращі, просто насолоджуюсь. Я став дорослішим та точно знаю, чого хочу. Наразі більшість часу проводжу з людьми, які молодші за мене. Тепер я "старець" в компанії.

Сиджу зараз тут навпроти людини, якій 25 чи навіть менше років та ділюся життєвою мудрістю. До цього в мене не було такого досвіду.

Між нами шість років - і це шість років досвіду. Це все так, це просто скажено. Я зараз прямо на пагорбі. І сподіваюсь, що не скочуся з нього. Гадаю, я прямо на вершині".

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Гонщики Льюіс Хемілтон
Команди Mercedes
Тип статті Інтерв'ю