Інтерв'ю Ріккардо: Віра в успіх приведе до перемог

В ексклюзивному інтерв'ю Motorsport.com Даніель Ріккардо розповідає про своє розчарування від втраченої перемоги в Монако, як це бути товаришем по команді Макса Ферстаппена та чому він інколи бажає опинитися в іншому спорті.

- Що вас, як спортсмена, розчаровує більше - неможливість постійно боротися за перемоги чи втрачений шанс перемогти в Монако.

Мабуть, втрачена можливість. Особливо враховуючи той факт, що такі нагоди нечасто випадають. Якби це трапилося з Льюісом, наприклад, то вже за тиждень у нього був би новий шанс. Тому такий момент було б пережити легше.

- Отже, ви вивчили урок про те, що кожна нагода повинна бути реалізована, тому що можливості випадають рідко...

Так, звісно. Гадаю, в Монако було велике розчарування. Навіть у Барселоні був шанс. Пілоти Mercedes зійшли. Виникли думки: "Тепер ми лідируємо!" Можливо, такого шансу більше не випаде, тому потрібно ним скористатися.

У той день я відчував, що зробив все від мене залежне, але це не спрацювало. Потім ми приїхали в Монако та зрозуміли, що це наш другий шанс.

Знову ж, я зробив все, що від мене залежало. Здобув поул, а потім всі знають, що сталося. Це було справжнє розчарування, тому два тижні поспіль у мене був шанс на все, але я залишився ні з чим.

Я виступав так добре з початку сезону, але нічого не маю, всі говорять про Макса. Така комбінація з багатьох факторів розчаровує.

Але у цей же час, такий вже цей спорт. Це командні змагання, потрібно покластися на людей, які тебе оточують, та інші фактори. Ви повинні оглянутися назад та згадати, що у вас були і дуже гарні піт-стопи. Ви не завжди будете немов розбещена дитина, але складно впоратись з подібними ситуаціями.

- На публіці всі звикли до вашої усмішки. Як часто ви грюкаєте кулаком по столу за кулісами?

Скажу, що достатньо, але не божеволію. Я ніколи не кидаюся стільцями, або щось таке. Я не думаю - це може здатися суперечливим, - що словесні перепалки чи гримання на інженерів в офісі допоможуть досягти чогось більшого.

Після Монако я подумав, що якщо піду до кімнати інженерів, то когось приб'ю, виллю на них бруд та не скажу нічого путнього - тому краще туди не піду. Я просто залишив трасу та поїхав геть. Так, я віддаю перевагу такому методу, аніж піти до них та всіх обізвати...

- Чи відчули ви, що виступили на новому рівні у Q3 в Іспанії. Враховуючи Макса, чи зрозуміли ви важливість того кола?

Це було цікаво, тому що до того часу мені не вдавалося зібрати повне коло. Але та спроба мене здивувала. Я знав, що у нас ще є запас, тому це був цікавий результат.

Все це залежить від тіла. Ви можете думати, що змагаєтесь на межі, але це не так. Я завжди думав, що витискав все з себе, а потім прийшов Макс. Так, у Q3 відчув, що знайшов щось нове. Можливо, з того часу ми вийшли на новий рівень.

- Час йде, у Німеччині ви провели сотий Гран Прі. Чи є якась нетерплячість до успіхів?

Звісно, інколи такі відчуття виникають. Після гонки в Монако в деяких коментарях я сказав, що мені вже 27 років, а в мене нічого немає. Я просто учасник, пристрасті стає менше. Але в цей же час дивлюсь на інших пілотів, чого вони не мають... Алонсо виграв два титули поспіль, але після цього десять років нічого не здобував. Тому я не один у такій позиції. Але думаю, що це не все, на що спроможний.

Частинка мене інколи бажає піти у інший спорт, де завжди можна демонструвати все, на що ти здатний. Наприклад, теніс, де немає місця відмовкам. Є ракетка та м'яч - все просто. Інколи мене розчаровує мій спорт, тому що він занадто складний.

Одного дня я можу фінішувати п'ятим, але при цьому відчуваю, що їхав краще за всіх. Але це нічого не значить - так вже склалося. Але ж вибрав цей спорт, це моє життя і мені він подобається. Я розумію, що доведеться пройти крізь буревії на своєму шляху, але все ще вірю, що якщо продовжуватиму зосереджуватись на нагороді, то здобуду її.

- Чи буде боротьба з Ferrari викликом у другій половині сезону?

Думаю, ще гарне завдання для всіх нас. Звісно, знаю, що до кінця року може й не виграю гонки. Спробую, але нічого не гарантовано. Якщо буду першим позаду Mercedes, то для мене це буде немов перемога.

Звісно, якщо ми будемо попереду Ferrari, то це буде гарно для Кубку конструкторів - від цього дуже сильно залежить фінансова складова. Завдяки цьому команда може більше вкласти сил в якісь розробки.

- Боротьба з Максом - виклик для вас?

Так! Як я вже сказав, думаю, що він підштовхнув мене на новий рівень, а у нього своя гра. Маю на увазі, що для мене це новий тест у Формулі 1. Звісно, я вірю, що можу стати чемпіоном, це моя головна мета, але якщо так не станеться, то тоді можу зізнатися, що я не найкращий у світі, хтось є кращим за мене. Але мені подобається вчитися.

І я гадаю, що поява Макса - серйозний виклик. Звісно, його оточує любов. Це як у випадку з Феттелем. Якщо переможу його, то думаю, що це посприяє моїй кар'єрі.

- Вас інколи дратує велика увага до Макса?

Радий, що це не так. В такому віці все дуже неспокійно, але він вже зрілий, досить довго в цьому середовищі. Інколи добре бути під наглядом всіх.

Звісно, він заслуговує на похвалу, коли для цього є привід. Але моє завдання довести, що я теж на неї повністю заслуговую.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Гонщики Даніель Ріккардо
Команди Red Bull Racing
Тип статті Інтерв'ю

Червона зона: що актуально прямо зараз