Патрезе: Я мав бути на місці де Анджеліса, коли він загинув

Поширень
Коментарі
Патрезе: Я мав бути на місці де Анджеліса, коли він загинув
Franco Nugnes
Автор: Franco Nugnes , Direttore Responsabile
23 квіт. 2018 р., 09:34

Ріккардо Патрезе вшанував пам’ять свого колишнього напарника по Brabham Еліо де Анджеліса на фестивалі Motor Legend в Імолі.

Ріккардо Патрезе, Brabham BT55-BMW

Цими днями автодром Енцо і Діно Феррарі в Імолі приймає автоспортивний фестиваль Motor Legend. Паддок траси заповнений красивими історичними гоночними машинами, зокрема і болідами Формули 1.

Серед запрошених гостей фестивалю — такі відомі гонщики минулого, як Рене Арну та Ріккардо Патрезе. Останній проїхався легендарною трасою на Brabham BT49B, за кермом якого у 1982 році здобув свою першу перемогу в Ф1— на неймовірному Гран Прі Монако.

Організатори фестивалю серед інших заходів також вшановують пам’ять Еліо де Анджеліса — талановитого гонщика, який загинув під час тестів Brabham у Ле-Кастелле у 1986 році.

Виходець з аристократичної родини, Еліо був одним з улюбленців уболівальників 1980-х і другом для багатьох гонщиків.

Рене Арну та Ріккардо Патрезе
Рене Арну та Ріккардо Патрезе

Фото: Франко Нуньєс

У Патрезе були особливі відносини з де Анджелісом.

«Це було нормально, — пояснив Патрезе. — Тому що ми обидва були італійцями, у той час у Формулі 1 було багато італійців — Альборето і де Чезаріс, наприклад.

Спочатку я вважав Еліо суперником і не намагався зблизитися з ним, але, коли ми опинилися разом у Brabham, я виявив, що він чудова людина, і ми стали друзями, разом намагаючись довести до ладу BT55».

Де Анджеліс перейшов до Brabham на місце дворазового чемпіона Нельсона Піке перед сезоном-1986, залишивши Lotus, де провів шість років. Команда Берні Екклстоуна працювала з новою «суперзброєю» — дуже низьким болідом BT55, прозваним за свій вигляд «камбалою». Машина мала великі проблеми з надійністю, і, щоб подолати їх, Екклстоун запланував тестову сесію на Поль Рікарі одразу після Гран Прі Монако.

«Дивно, як доля переплітає наші життя, — сказав Патрезе. — Після гонки в Князівстві Еліо прийшов до мене і запитав, чи не міг би він замість мене поїхати до Ле-Кастелле? Він ще погано пристосувався до ВТ55, а на тих тестах мав працювати саме я. Я відповів, що не проти, якщо команда погодиться».

Під час тестів на довгій прямій у Brabham відірвалося заднє антикрило, і болід перелетів через трасу та перевернувся. Сам удар не заподіяв шкоди гонщику, але Еліо опинився затиснутим у кокпіті, а машина тим часом спалахнула. Ситуацію ускладнювалася майже повною відсутністю маршалів та пожежників. Зрештою гонщика дістали і доправили до шпиталю, де він помер наступного дня від отруєння продуктами згоряння.

«Розумієте, за кермом машини, на якій розбився Еліо, мав бути я, — продовжив Патрезе. — Загибель де Анджеліса стала великим ударом для мене, тому що чи не вперше я усвідомив ризик, на який ішов, сідаючи в кокпіт.

Ми, пілоти, фаталісти, думали, що це ніколи не трапиться з нами, і завдяки цьому подекуди робили неймовірні речі на трасі. Після смерті Еліо я втратив бажання повертатися до машини, наче всередині мене щось зламалося».

Ріккардо не збирався їхати на наступний етап Ф1 у Спа.

«Мене переконав Берні Екклстоун, який сказав, що ми знаходимося в одному човні і не можемо зупинитися, — сказав Патрезе. — Перші кола у Бельгії були дуже важкими, але потім голова трохи прояснилася, і характер гонщика повернувся.

Перший час після смерті Еліо став найгіршим періодом для мене як для гонщика Формули 1. Це була особливо важка фаза, що свідчить, який міцний зв’язок був між нами». 

Наступна стаття про Формула 1

Про цю статтю

Серія Формула 1
Гонщики Ріккардо Патрезе
Команди Brabham
Автор Franco Nugnes
Тип новини Інтерв'ю