Renault F1: Вперед, в минуле 2!

В першій частини ми вже дискутували про шасі та керівництво команди з Енстоуну, тому йдемо далі.

(Першу частину читати тут)

Проблемне шасі та пошук ідеальної управлінської структури – це лише частина труднощів, які треба подолати Renault, щоб повернутися на вершину Ф-1. Для цього завдання потрібні правильні люди у технічному штабі і на ринку інженерів нещодавно з’явився ідеальний для французів кандидат.

Повернути зовсім не рядового інженера Еллісона!

Те, що в Ferrari вказали Джеймсу Еллісону на двері – велика вдача для Renault. Своїх професійних успіхів англієць досяг саме в Енстоуні і я переконаний, що йому буде цікаво знову попрацювати на Renault. Тим паче, що французи вже повернули в команду свого колишнього боса Боба Белла, який нині займає посаду технічного директора.

Разом із Еллісоном вони вже наробили галасу, вивівши Renault на чемпіонський рівень у сезонах 2005-2006. До речі, тоді Джеймс теж переїхав в Енстоун із Маранелло та ідеально влився в новий колектив. Нині перед командою стоять не менш амбіційні цілі – боротися за перемогу у чемпіонаті у 2020-му, а до цього регулярно підніматися на подіум. Великий плюс для Еллісона ще й те, що йому не доведеться витрачати час на адаптацію у «новій» команді – він повернеться додому.

Важливим моментом також є те, що нещодавно в Renault було прийнято рішення збільшити фінансування команди, щоб прискорити виконання «п’ятирічки», тому хороший інженер, з іменем та заслугами, потрібен їм вже сьогодні.

Однак є ще один момент, навколо якого нині чимало розмов – хто буде виступати за команду у наступному році та яку стратегію побудує команда, щоб виховати свого власного чемпіона? І чи варто робити на це ставку?

Вибір Renault: довгострокова перспектива чи ще один перехідний період?

Фредерік Вассьор працював із багатьма визначними гонщиками і добре в них розбирається. Хемілтон, Феттель, Грожан, Хюлькенберг, Бьянкі, Боттас, Росберг – далеко не повний список тих, хто досягав успіхів у молодіжних серіях під керівництвом Вассьора.

Очевидно, що така людина не взяла б в свою команду Джоліона Палмера, але цей вибір тоді зробили за нього. Сіріль Абітебуль пояснює: «Ми не поспішаємо із рішенням стосовно пілотів, тому що це будуть перші гонщики, яких дійсно обере Renault і дуже ймовірно, що вони залишаться з нами на кілька сезонів. Тому рішення не має бути поспішним».

Палмера підписували ще в жовтні 2015-го і зробив це Жерар Лопес, а сам британець планував виступати разом із Мальдонадо в команді Lotus. Коли вітер перемінився, Джоліона залишили, але я підозрюю, що лише тому, що умови його контракту не передбачали легкого розторгнення, як у випадку із Мальдонадо. А колумбійські нафто-долари команді вже були не потрібні.

При усій повазі і вірі у талант Кевіна Магнуссена, його вибір теж був багато в чому вимушеним. На той момент усіх основних пілотів розібрали, а Renault був потрібен гонщик із досвідом, який міг би повести команду за собою. Або хоча б спробувати. Чи впорався із цим завданням Кевін в 2016-му? Мабуть ні. Але час від часу його результати нагадували нам, чому два роки тому в McLaren дали йому шанс.

Нині говорять, що в Renault хочуть взяти під своє крило молодого і перспективного Естебана Окона і виростити із нього чемпіона, як це колись вдалося із Алонсо. Я погоджуюсь із тим, що Окон – один із найталановитіших гонщиків останнього покоління, та й в команді його вже добре знають, але його титули в Ф-3 та GP3 не були «домінантними» (останній титул він взагалі взяв лише завдяки надзвичайній стабільності, але аж ніяк не швидкості) і це теж варто враховувати.

Взяти юнака та виховати його разом із командою - це непогана стратегія, але Renault уже зараз потрібен лідер. І проблема у тому, що на сезон-2017 такого не знайти.

Проте у 2018-му можуть бути доступними Баттон, Алонсо та навіть Ріккардо, а також не забуваємо про Переса та Сайнса – варіантів, вартих уваги, може бути безліч. Саме тому я вважаю, що Renault поки що не варто думати про сталий склад на кілька років наперед. І найкращим варіантом було б дати Магнуссену ще один рік, а також взяти Окона і подивитися, на що реально здатен француз, який не дуже переконливо розпочав кар’єру в Manor.

Взагалі, серед топ-команд не часто зустрічаються ті, що дають шанс молодим і виховують з них чемпіонів. Та ж Ferrari майже завжди робила ставку на «готовий продукт», подібної тактики притримуються і в Mercedes. Навіть в Red Bull спершу «обкатують» гонщиків у молодіжній команді, а потім підвищують до головної. Якщо в Renault візьмуть Магнуссена та Окона, то за рік їм буде простіше визначитися зі своєю подальшою стратегією. Та, як завжди, оптимальною комбінацією будуть досвід та молодість.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Renault F1 Team RS16 презентація
Команди Renault F1 Team
Тип статті Блог