Renault F1: Вперед, в минуле 2!

Поширень
Коментарі
Renault F1: Вперед, в минуле 2!
Макс Подзігун
Автор: Макс Подзігун , коментатор Ф1
27 вер. 2016 р., 14:16

В першій частини ми вже дискутували про шасі та керівництво команди з Енстоуну, тому йдемо далі.

Виконавчий директор Mercedes AMG F1 Тото Вольфф і технічний директор Ferrari Джеймс Еллісон
Технічний директор Ferrari Джеймс Еллісон
Джеймс Еллісон, Ferrari Технічний директор з шасі святкує на подіумі
Джеймс Еллісон, Ferrari Технічний директор з шасі
(L to R): Джеймс Еллісон, Ferrari Технічний директор з шасі з Пол Монаген, Головний інженер Red Bull
Кевін Магнуссен, Renault Sport F1 Team, Естебан Окон, третій пілот Renault Sport F1 Team та Фредерік
(Зліва направо): Сиріл Абітебул, керуючий директор Renault Sport F1, Фредерік Вассер, гоночний дирек
Джоліон Палмер, Renault Sport F1 Team
Кевін Магнуссен, Renault Sport F1 Team
Кевін Магнуссен, Renault Sport F1 Team
Естебан Окон, Manor Racing
Естебан Окон, Manor Racing
Кевін Магнуссен, Renault Sport F1 Team RS16, Естебан Окон, Manor Racing MRT05
Естебан Окон, Manor Racing

(Першу частину читати тут)

Проблемне шасі та пошук ідеальної управлінської структури – це лише частина труднощів, які треба подолати Renault, щоб повернутися на вершину Ф-1. Для цього завдання потрібні правильні люди у технічному штабі і на ринку інженерів нещодавно з’явився ідеальний для французів кандидат.

Повернути зовсім не рядового інженера Еллісона!

Те, що в Ferrari вказали Джеймсу Еллісону на двері – велика вдача для Renault. Своїх професійних успіхів англієць досяг саме в Енстоуні і я переконаний, що йому буде цікаво знову попрацювати на Renault. Тим паче, що французи вже повернули в команду свого колишнього боса Боба Белла, який нині займає посаду технічного директора.

Разом із Еллісоном вони вже наробили галасу, вивівши Renault на чемпіонський рівень у сезонах 2005-2006. До речі, тоді Джеймс теж переїхав в Енстоун із Маранелло та ідеально влився в новий колектив. Нині перед командою стоять не менш амбіційні цілі – боротися за перемогу у чемпіонаті у 2020-му, а до цього регулярно підніматися на подіум. Великий плюс для Еллісона ще й те, що йому не доведеться витрачати час на адаптацію у «новій» команді – він повернеться додому.

Важливим моментом також є те, що нещодавно в Renault було прийнято рішення збільшити фінансування команди, щоб прискорити виконання «п’ятирічки», тому хороший інженер, з іменем та заслугами, потрібен їм вже сьогодні.

Однак є ще один момент, навколо якого нині чимало розмов – хто буде виступати за команду у наступному році та яку стратегію побудує команда, щоб виховати свого власного чемпіона? І чи варто робити на це ставку?

Вибір Renault: довгострокова перспектива чи ще один перехідний період?

Фредерік Вассьор працював із багатьма визначними гонщиками і добре в них розбирається. Хемілтон, Феттель, Грожан, Хюлькенберг, Бьянкі, Боттас, Росберг – далеко не повний список тих, хто досягав успіхів у молодіжних серіях під керівництвом Вассьора.

Очевидно, що така людина не взяла б в свою команду Джоліона Палмера, але цей вибір тоді зробили за нього. Сіріль Абітебуль пояснює: «Ми не поспішаємо із рішенням стосовно пілотів, тому що це будуть перші гонщики, яких дійсно обере Renault і дуже ймовірно, що вони залишаться з нами на кілька сезонів. Тому рішення не має бути поспішним».

Палмера підписували ще в жовтні 2015-го і зробив це Жерар Лопес, а сам британець планував виступати разом із Мальдонадо в команді Lotus. Коли вітер перемінився, Джоліона залишили, але я підозрюю, що лише тому, що умови його контракту не передбачали легкого розторгнення, як у випадку із Мальдонадо. А колумбійські нафто-долари команді вже були не потрібні.

При усій повазі і вірі у талант Кевіна Магнуссена, його вибір теж був багато в чому вимушеним. На той момент усіх основних пілотів розібрали, а Renault був потрібен гонщик із досвідом, який міг би повести команду за собою. Або хоча б спробувати. Чи впорався із цим завданням Кевін в 2016-му? Мабуть ні. Але час від часу його результати нагадували нам, чому два роки тому в McLaren дали йому шанс.

Нині говорять, що в Renault хочуть взяти під своє крило молодого і перспективного Естебана Окона і виростити із нього чемпіона, як це колись вдалося із Алонсо. Я погоджуюсь із тим, що Окон – один із найталановитіших гонщиків останнього покоління, та й в команді його вже добре знають, але його титули в Ф-3 та GP3 не були «домінантними» (останній титул він взагалі взяв лише завдяки надзвичайній стабільності, але аж ніяк не швидкості) і це теж варто враховувати.

Взяти юнака та виховати його разом із командою - це непогана стратегія, але Renault уже зараз потрібен лідер. І проблема у тому, що на сезон-2017 такого не знайти.

Проте у 2018-му можуть бути доступними Баттон, Алонсо та навіть Ріккардо, а також не забуваємо про Переса та Сайнса – варіантів, вартих уваги, може бути безліч. Саме тому я вважаю, що Renault поки що не варто думати про сталий склад на кілька років наперед. І найкращим варіантом було б дати Магнуссену ще один рік, а також взяти Окона і подивитися, на що реально здатен француз, який не дуже переконливо розпочав кар’єру в Manor.

Взагалі, серед топ-команд не часто зустрічаються ті, що дають шанс молодим і виховують з них чемпіонів. Та ж Ferrari майже завжди робила ставку на «готовий продукт», подібної тактики притримуються і в Mercedes. Навіть в Red Bull спершу «обкатують» гонщиків у молодіжній команді, а потім підвищують до головної. Якщо в Renault візьмуть Магнуссена та Окона, то за рік їм буде простіше визначитися зі своєю подальшою стратегією. Та, як завжди, оптимальною комбінацією будуть досвід та молодість.

 


Особистий Твіттер Максима Подзігуна - @maksf1

Наступна стаття про Формула 1
Найкращі гонки Дженсона Баттона у Формулі 1

Попередня новина

Найкращі гонки Дженсона Баттона у Формулі 1

Наступна новина

Хемілтон: життя зробило мене сильнішим

Хемілтон: життя зробило мене сильнішим

Про цю статтю

Серія Формула 1
Подія Renault F1 Team RS16 презентація
Команди Renault F1 Team
Автор Макс Подзігун
Тип новини Блог