Технічний аналіз Ф1 Джорджо Піоли

Технічний брифінг: верхній повітрозабірник Toro Rosso

Через минулорічні публічні чвари між Red Bull та Renault підготовка Toro Rosso до сезону-2016 була ускладнена пошуком нового двигуна.

Врешті-решт італійська стайня повернулась до співробітництва зі Скудерією, але вимушена була використовувати двигуни специфікації 2015 року, тоді як Ferrari та її клієнти Haas з Sauber використовували більш сучасні версії силової установки.

У Фаенці вирішили не чекати рішення по двигунам Renault й завчасно визначитись з власним майбутнім. В підсумку восени 2015-го команда модернізувала шасі задля встановлення нового силового агрегату, який мав залишитись без змін до останньої гонки 2016 року.

Через це поточний сезон для Toro Rosso можна поділити на дві частини. У першій половині року, особливо навесні, команда могла змагатись з головними суперниками, але з часом ті їхали все швидше й швидше завдяки доробкам мотору. Тому у другій половині сезону положення Toro Rosso поступово становилось все більш складним.

Протиставити суперникам у Фаенці могли тільки одне – власну модернізацію шасі STR11.

Із самого початку конструкція боліду мала кілька цікавих аеродинамічних концепцій, які потім з’явились на машинах інших команд. Це наочно свідчить, що в Toro Rosso можуть вирішувати дуже складні задачі у цій сфері.

П’яте місце в Кубку конструкторів, яке було поставлене за мету на початку сезону, могло здатись занадто амбіційним завданням, але в самій команді вважали, що великий пакет оновлень, який команда підготувала до Хоккенхайма, допоможе його вирішити. Однак, він виявився недостатньо ефективним – незважаючи на всі зусилля команди, з цим не могли розібратись протягом кількох наступних етапів.

Поліпшення позначились на збільшенні притискної сили, але зростання лобового опору також виявилось значним, чого конструкторський штаб явно не очікував. Враховуючи ситуацію з мотором, ці обставини стали неприємним сюрпризом для команди.

Втім, у іншому сезон вийшов доволі непоганим – в усякому разі, могло бути й гірше. В Toro Rosso грамотно розподілили ресурси минулої осені, коли потребувалося одночасно вирішувати кілька непростих питань.

З цієї причини конструктори вважали за краще відмовитись від кардинальних змін у конструкції шасі STR11, яке було спроектоване під інший двигун, у таких областях, де це було можливо. На фото вище наведено приклад такого підходу.

Корпус верхнього повітрозабірника розділений на три головних канали. Верхній з них веде до турбокомпресора. Обидва інших спочатку об’єднані, а потім розходяться у формі перегорнутої літери V, скеровуючи повітря до масляних радіаторів, розташованих по боках двигуна.

Ніхто крім Toro Rosso більше не використовує такої конфігурації – але в італійців, схоже, вона працює дуже ефективно.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Абу-Дабі
Трек Yas Marina Circuit
Команди Toro Rosso
Тип статті Аналіз
Головна тема Технічний аналіз Ф1 Джорджо Піоли