Точка зору: Ферстаппен — промінь світла в темному царстві Формули 1

Формула 1 після Гран Прі Британії загрузла в дебатах “стакан напівповний чи напівпорожній”.

З негативного боку — і для цього достатньо подивитись записи у соціальних мережах та заголовки новин через години та дні після Гран Прі Британії — правила спорту опинились у певній кризі.

Нескінченні дебати щодо меж траси, суперечлива затримка старту позаду машини безпеки, дебати навколо правил ведення радіоперемовин, і результати гонок, що невідомі за години після картатого прапора, надали критикам можливість показати себе після Сільверстоуна.

Виникають запитання: Чи не занадто зарегульованим став спорт? Чи не знаходимось ми на межі, за якою результати гонок будуть вирішуватись не на трасах, а в кабінетах юристів?

Проторювати шлях крізь проблеми, що виникли після Сільверстоуна — робота не на часі, а спорт тим часом відчинив ящик Пандори щодо того, що можна казати по радіо, а що не можна.

Зрозуміло, що керівництво Формули 1 робить усе можливе, щоб запевнити, що гонщики — не лише маріонетки інженерів, які здатні тільки виконувати розпорядження з піт-волл.

Напевне, ми досягнемо межі, на якій зрозуміємо, що обмежувати розмови команд по радіо — не вихід і лише щось трохи більш драконівське вирішить проблему.

То чому б тоді не піти до кінця, заборонивши телеметрію, і тоді на трасі гонщики будуть вести машини самі і без допомоги?

Так, залишити на борту системи моніторингу безпеки - щоб гонщики змогли повідомити у випадку, наприклад, проблем з гальмами — але крім цього обмежити усі ті “розумні” системи збору та аналізу даних, які команди використовують на заводах та в боксах.

Тоді на піт-волл вже не будуть обмежені в тому, що можуть казати — тому, що вони працюватимуть майже наосліп — і діалог з гонщиком можна залишити для допомоги у неділю.

Більш непередбачуване, більш залежне від людського фактору — більш видовищне.

Єдиною річчю, яку для мене визначив Гран Прі Британії були не правила щодо радіо, ні старти з машиною безпеки, ні навіть перемога Льюіса Хемілтона і несамовиті вболівальники.

Натомість, це сталось на 16 колі, коли Макс Ферстаппен провів блискучу атаку проти Ніко Росберга на останній частині Becket's, перед Chapel.

Ми вже звикли до вражаючих маневрів Ферстаппена — згадаємо обгін Феліпе Насра минулого року в Спа — і цей обгін в Сільверстоуні ми будемо передивлятись ще багато років.

Це ще один доказ того, що Ферстаппен - один з тих гонщиків, які постійно всіх вражає і навколо нього завжди буде драма та захоплення. Він — те, чого зараз потребує Формула 1.

Чи це етапи у Іспанії чи Австрії, де він показує себе майстром збереження покришок, чи це Британія та Спа, де він провів блискучі обгони, чи Монако, де він закінчив в стіні — Ферстаппен скрізь доводить, що він - один з тих гонщиків, на яких завжди варто подивитись.

Він прогресує і залишається холоднокровним, коли захищається, і розумним, коли шукає можливість атакувати. А з збільшенням конкурентності Red Bull ще не один рік на нас чекатимуть драма та захоплення (Напевне, не обійдеться і без суперечливих моментів).

Він той, хто збирається допомогти Ріккардо показати найкраще, на що він здатен і це допоможе “Червоним бикам” повернути лідерство у Формулі 1.

Тож, я не поділяю думку, що у Формулі 1 щось зламалось і вона настільки зарегульована, що не варта того, щоб її дивитись. Бо є молода людина у машині №33, яка має силу показати, що талант може бути вищім за все інше в гонках Гран Прі — і я підіймаю повний стакан за це.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Подія Гран Прі Британії
Трек Silverstone
Гонщики Макс Ферстаппен
Команди Red Bull Racing
Тип статті Важливі новини