Зі сльозами на очах: Топ-5 розчарувань сезону-2016

Формула-1 непомітно перетнула екватор чемпіонату й пішла на літні канікули. Але нам вже зараз не терпиться зробити проміжні висновки, спираючись на дванадцять етапів, що минули.

До вашої уваги п’ятірка команд, гонщиків та подій, що викликала найбільше розчарувань в українській редакції Motorsport.com. Будемо тільки раді, якщо восени в цій п’ятірці щось зміниться.

1. Ferrari

А скільки було сподівань! Скільки гучних заяв на початку сезону! Після трьох минулорічних перемог Себастьяна Феттеля й справді здавалось, що в Маранелло відновили чемпіонську форму і в цьому сезоні зроблять рішучий крок уперед, щоб нарешті зупинити переможну ходу срібних стріл.

Серджіо Маркіонне взимку наголосив, що головною метою Ferrari є боротьба за титул. Ех, якби він знав українське прислів’я: «Не кажи гоп, доки не плигнеш»... Керівництво Скудерії саме поставило себе у дурнувате становище. Бо вже зрозуміло, що ніякої боротьби за титул їм не світить. Тепер перед ними вже зовсім інша мета – випередити Red Bull у командному заліку.

На думку спадає подібна історія з Benetton зразка 1997 року. Щоправда, досвідчений Флавіо Бріаторе тоді тримав рот на замку, але пілоти команди – Герхард Бергер і Жан Алезі перед початком сезону патякали, що чемпіоном стане хтось із них – дуже вже гарно виглядав синьо-зелено-білий болід під час зимових тестів. І, мабуть, наврочили. Бо восени з’ясувалось, що команда ледве-ледве випередила McLaren у боротьбі за третю позицію у Кубку конструкторів. Флавіо Бріатторе пішов геть, а Benetton продовжив падіння в наступних сезонах...

Але, тоді Бергер хоча б виборов одну перемогу – а за нинішньої форми Ferrari й цього сподіватися не варто. Зате варто поміркувати над тим, чи повторить Мауріціо Аррівабене долю свого земляка Бріатторе? Бо треба ж когось зробити крайнім у провалі червоно-білих.

Хоча спочатку здавалось, що в Ferrari дійсно мали підстави для чемпіонських амбіцій. На передсезонних тестах Феттель і Райкконен були швидше за всіх. Та й на перших етапах Себастьян кілька разів дійсно мав усі шанси на перемогу, втрачаючи їх начебто через хибні тактичні рішення команди.

Але потім щось сталося. Темп раптово впав. І спочатку Ferrari перетворилась з основного конкурента Mercedes на просто другу команду чемпіонату. Потім – на команду, яка веде боротьбу за подіум з Red Bull. А минула гонка в Німеччині фактично офіційно закріпила за Скудерією статус третьої команди. Хоча, за дев’ять етапів, що залишились вони цілком можуть дати себе випередити Williams або Force India – бо немає впевненості, що падіння Ferrari припинилось.

Звичайно, є об’єктивні фактори, чому так сталось. Головний з них – це ситуація з технічним директором Джеймсом Еллісоном, який перед початком сезону втратив дружину, а потім, схоже, більше задивлявся на домівку в Англії, ніж на робочі креслення. У підсумку Еллісон таки пішов у відставку і скоріш за все наступного сезону ми його знов побачимо на піт-лейні, але вже в жовтій уніформі Renault.

Але куди дивився Еллісон – то справа одна, а от куди дивився Аррівабене – зовсім інша. Нещодавно Мауріціо дав розлоге інтерв’ю, в якому намагався пояснити причини невдач команди.  Головною з них він назвав те, що після Гран Прі Іспанії в команди не було жодних серйозних технічних оновлень. Ми це помітили, пане Аррівабене! Скажіть краще - чому їх не було? От у чому питання.

Незважаючи на слова про рішучі заходи й оновлення, які чекають червоно-білий болід після перерви, що як мантру повторюють у Маранелло, у це слабо віриться.

Як хтось зазначив, Ferrari останнім часом стала дуже італійською, а якщо італійці погано працювали під час напруженої першої половини чемпіонату, то змусити їх працювати у канікули не зможуть навіть чорти з Дантового пекла.

2. Данііл Квят

Ситуація з Квятом на фоні останніх епік-фейлів російського спорту цілком вкладається у загальну тенденцію. Хоча на початку сезону росіянин справляв непогане враження – він виступав на одному рівні з Ріккардо і навіть став Гонщиком дня за підсумками Гран Прі Китаю, де Данііл піднявся на нижню сходинку подіуму. Так, мала місце його недвозначна поведінка на трасі у відношенні до Феттеля, але ж ми розуміємо, що то просто невдалий збіг обставин, і навряд це стало приводом до подальшого рішення керівництва Red Bull позбавитись росіянина.

Квяту дали від’їздити домашній етап, а потім декласували, перевівши у молодшу стайню Toro Rosso. Чому так зробили – то питання для іншого матеріалу, нас більше цікавить, що сталося далі.

А далі Квят зламався психологічно. Скоріше за все не стільки через те, що знову опинився в Toro Rosso, скільки тому, що на його місце взяли Макса Ферстаппена. Голландцю лише вісімнадцять, тоді як росіянину – 22 роки. На папері різниця наче й невелика, але це ж вік першокурсника й п’ятикурсника, між якими полягає справжня прірва – про це скаже кожний, хто вчився у вузі! Якщо подивитись на це під таким кутом, то ситуація виглядає зовсім невтішною. До того ж Макс, на лихо, взяв і переміг у першій же гонці за Red Bull....

Керівництво дало Даніілу шанс проявити себе в Toro Rosso та довести, що він має всі якості, гідні топ-пілота.

Квят мав добряче пришпорити Карлоса Сайнса, який і так непогано виступав. А на ділі вийшло, що Данііл зовсім розклеївся і результати ставали все гірше й гірше.

У Хоккенхаймі росіянин в кваліфікації програв навіть Верляйну з Manor – що, мабуть, стало найкращим покажчиком, на якому рівні він зараз знаходиться.

Ми не бачимо, що може докорінно змінитися під час літніх канікул. Хіба що він почне пити оковиту, щоб загоїти душевні рани, але насправі це не допоможе. Можна порекомендувати російському гонщику звернутися до гарного психотерапевта - можливо тоді він зможе опанувати себе?

А поки що майбутнє Квята виглядає дуже непривабливим. Про повернення в Red Bull годі й сподіватись – там вже підтвердили контракти з Ріккардо й Ферстаппеном. До того, ж якби в Мілтон-Кінс довелось обирати когось з нинішніх гонщиків Toro Rosso, то обрали б Сайнса.

Навіщо Квята залишати ще на рік у молодшій команді – теж не зрозуміло, краще вже дати шанс молоді. От і виходить, що в Данііла два шляхи – у якусь іншу серію, або в іншу команду. Останнім часом російські ЗМІ поширюють інформацію, що начебто Квятом цікавляться в Williams. Сподіваємось, що це лише чутки, бо в такому стані, в якому гонщик знаходиться зараз, взяти його до себе може тільки хтось несповна розуму, а ні Френк, ні Клер Вільямс такого враження не справляють...

3. Ніко Росберг

Ех, Ніко, Ніко. Після двох поспіль програшів Хемілтону у боротьбі за чемпіонство, ми вже подумали, що Росберг цього року візьме реванш. Чотири поспіль перемоги на перших етапах! Перевага у 43 очки! Хемілтон, схоже, й сам почав у це вірити, якщо зважити на його розповіді, у якому важкому стані він тоді перебував.

Але потім... В Іспанії Ніко вибив Хемілтона й рикошетом вилетів сам. В Монако німець сам поступився позицією напарнику напрохання команди. Саме цей епізод свідчить, що з чемпіонськими амбіціями в Росберга не все гаразд. Як можна одночасно вести боротьбу за титул і добровільно свідомо дати головному супернику випередити себе? Після цього моменту Льюіс зрозумів, що з м’якотілим Росбергом пройде всякий фінт, і вже в Канаді Хемілтон недвозначно виштовхнув його сам.

В Австрії Ніко спробував діяти рішуче, але нашкодив тільки собі. Додайте до цього кілька програних стартів – як в Угорщині та Німеччині – і стане зрозумілим, як таке сталося, що перевага у 43 очки перетворилась на відставання у 19 очок.

Нікі Лауда, до речі, міг би підказати своєму підопічному, як можна перемагати плейбоїв, але чи буде в нього таке бажання? Або, скоріше, чи почує його Росберг?

Єдиною втіхою, на наш погляд, для Ніко є те, що команда подовжила з ним контракт ще на два роки. Маючи рахунок у банку на кілька десятків мільйонів, можна й стерпіти приниження від партнера по команді – вже третє поспіль, якщо Хемілтон стане чемпіоном і у цьому сезоні. А потім і четверте поспіль, і п’яте... А потім кому він буде потрібний?

4. Контракт Ferrari з Райкконеном

Ні, ми щиро радіємо, що така неординарна постать, як Кімі Райкконен ще один сезон проведе у Королівських перегонах. Такою кількістю мемів, героєм яких став фін, більше ніхто не може похизуватися.

Але ж, якщо брати до уваги спортивну складову, то тут виникає багато запитань. Якби Ferrari мала таку ж форму, як за часів Міхаеля Шумахера, то все було б зрозумілим – Феттель веде боротьбу за чемпіонство, а його неамбіційний партнер упевнено прикриває тили.

Але за умов кризи, в якій перебуває італійська команда займатись консервувати склад пілотів – останнє діло. Є красномовний приклад Red Bull, коли свіжа кров зіграла на користь. Як не крути, схоже, що Феттель теж трохи став вайлуватим через відсутність конкуренції з боку напарника. В кваліфікаціях вони майже завжди поряд, в гонках – також. Невже, на думку Аррівабене і Маркіонне, це поліпшить становище?

Райкконену в наступному році виповниться вже тридцять вісім. В такому віці Кімі може дати команді якийсь поштовх, серйозно? Якщо вже керівництво Ferrari так поважає досвід, то навіщо було звільняти Массу? Бразилець хоча б на два роки молодший.

На місце Райкконена претендував цілий ряд пілотів – Перес, Сайнс, Грожан, Боттас, навіть Хюлькенберг. Без сумніву, кожен з цих пілотів виглядав би в червоному кокпіті не гірше за фіна, але при цьому мали важливу перевагу – амбіції і потенціал для розвитку. В Райкконена, на жаль, ні першого, ні другого вже немає. Зате буде ще більша кількість мемів. Ну хоч якийсь зиск.

5. Haas

Перед початком сезону від американської команди мало хто очікував на видатні результати. Та й нинішнє дев’яте місце у Кубку конструкторів – попереду Renault, Manor Sauber – досить непогане для дебютантів.

Та все це мало б рацію, якби не відмінний виступ на перших двох етапах. В Австралії Грожан фінішував шостим, а в Бахрейні - п’ятим, і в обох гонках виборов звання найкращого гонщика!

Після такого дебюту про Haas говорили чи не більше, ніж за Mercedes з Ferrari! Були навіть сподівання, що ця команда може дати бій і Williams, і Force India, не кажучи вже про McLaren. Але потім у десяти гонках Грожан лише двічі фінішував в очках, і тепер Haas випереджає тільки явних аутсайдерів.

Загалом, ситуація, коли в команди відбувається падіння результатів після вдалого початку сезону не нова – останніми роками цим грішили в Sauber. Але там – інша ситуація, і ми добре знаємо, які фінансові проблеми спіткали швейцарську стайню.

В Haas ні з грошима, ні зі спеціалістами проблем нібито немає. Гюнтер Штайнер, щоправда, пояснив, що команда вже переключилась не підготовку до наступного сезону, але ж навряд чи це відбулося з третього етапу? Тим більше ми так і не побачили у американців якихось цікавих оновлень, на відміну від інших команд.

Дивним чином падіння продуктивності Haas співпало з таким у Ferrari, але можливо це просто збіг обставин? Чи все ж таки Еллісон працював на обидві команди? За такого випадку його рішення піти в відставку постає у іншому світлі.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія Формула 1
Тип статті Топ список