Галерея: Знакові спонсорські лівреї автоспорту

Гоночні боліди – швидкісні рекламні банери і відмінний спосіб донести публіці своє послання. За багато років було створено чимало ліврей різних кольорових гам у співпраці з різноманітними партнерами. Ось найбільш знакові з них.

Яка з них ваша найулюбленіша? Залишайте свою думку у коментарях.

John Player Special і Lotus

John Player Special і Lotus
1/50

Чорний і золотистий з жовтим шоломом. Сезон 1986 року, коли в команді виступав Айртон Сенна, став останнім у співпраці, яка почалася з Lotus 72. Емерсон Фіттіпальді, Ронні Пересон, Маріо Андретті, Найджел Менселл та Еліо де Анджеліс – легендарні особистості, яку пілотували болід у цих кольорах. Lotus став партнером сигаретного спонсору John Player після співпраці з іншим брендом цієї галузі Gold Leaf – червоно-біла ліврея також виглядала непогано.

555 і Subaru

555 і Subaru
2/50

Повна назва спонсора State Express 555 – тютюновий бренд Великої Британії, який став досить популярним в Азії. Його співпраця з Subaru WRC тривала з 1993 до 2004 року. За цей час чемпіонат вигравався тричі: 1995 – Колін Макрей (на фото), 2001 – Річард Бьорнс і 2003 – Петтер Солберг. Синьо-жовта ліврея залишилась навіть після завершення контракту.

Goodwrench і Дейл Енрхардт/RCR

Goodwrench і Дейл Енрхардт/RCR
3/50

Найбільш знакова ліврея NASCAR, яку визнали кращою за синьо-жовту ліврею Wrangler. Goodwrench спонсорував Richard Childress Racing Chevrolet Дейла Ернхардта з 1988 року. «Intimidator» також отримав прізвисько «The Man in Black» (Людина у чорному), яке асоціювалося з ним аж до смерті у 2001 році.

Фото: General Motors

Gulf і Porsche

Gulf і Porsche
4/50

Porsche 917K – казкова машина, а у Gulf Oil яскраві кольори. Поєднайте їх, зробіть фільм 1971 року під назвою «Ле-Ман» із Стівом Макквіном у головній ролі і ви станете іконою кінематографу.

Marlboro і McLaren

Marlboro і McLaren
5/50

Дев’ять чемпіонських титулів і сім Кубків конструкторів у Формулі 1 – такий результат співпраці Marlboro і McLaren. Це один з найкращих прикладів спонсорського партнерства. Співпраця почалась у 1974 році з успіху Емерсона Фіттіпальді, потім був Джеймс Хант (1976), Нікі Лауда (1984), Алан Прост (1985, 1986, 1989) і Айртон Сенна (1988, на фото, 1990, 1991).

Фото: XPB Images

Miller і Penske

Miller і Penske
6/50

MillerCoors асоціювали з Team Penske впродовж 25 років, і в першу чергу завдяки NASCAR Sprint Cup. Проте, можливо, золотисто-біла ліврея Miller's High Life ніколи не виглядала краще за PC-17 Indycar Денні Саллівана.

Silk Cut і Jaguar

Silk Cut і Jaguar
7/50

Від фіолетово-білого XJR-8 (на фото) до повністю фіолетового XJR-14, основою якого був кокпіт боліду Ф1, – Silk Cut Jaguar були феноменом. Ле-Ман став храмом, куди тисячі британських вболівальників прийшли з привітаннями на святкування перемог 1988 та 1990 років. Світові титули у змаганні спорткарів були здобуті Раулем Боезелем, Мартіном Брандлом та Тео Фабі. Уваги також заслуговує ліврея Castrol, яку використовували в IMSA.

Benetton

Benetton
8/50

Італійська фірма світу моди свого часу погралась у спонсори Tyrrell, Alfa Romeo та Toleman перед тим, як придбати останнього у 1985 році. Роком пізніше разом з Герхардом Бергером у Мексиці стайня виграла свій перший Гран Прі. Проте справжньою зіркою команди став лише Міхаель Шумахер разом з двома чемпіонствами у 1994 та 1995 роках. На початку 2000-х стайню продали Renault.

Repsol і Honda

Repsol і Honda
9/50

Тепер кольори іспанського нафтового гіганта Repsol помітні майже скрізь. Вперше чорно-помаранчеві кольори з’явились на байках Honda у 1995 році. Вже 21 рік партнерство залишається непохитним. Чемпіони Мік Дуен, Алек Крівійе, Валентино Россі, Нікі Хейден, Кейсі Стоунер і Марк Маркес мали можливість доторкнутись до легенди.

Target і Chip Ganassi Racing

Target і Chip Ganassi Racing
10/50

Червоно-білі кольори американської мережі дисконтної роздрібної торгівлі з’явились на болідах Chip Ganassi на початку 1990-х. У другій половині того десятиліття ліврея домінувала у американській серії CART, де чемпіонами стали Джиммі Вассер, Алекс Дзанарді та Хуан-Пабло Монтойя. Далі був IRL, де успіх був яскравішим – Даріо Франкітті і Скотт Діксон також виграли титули та 500 миль Індіанаполісу. 27-річна присутність в IndyCar завершується цього року.

Rothmans і Porsche

Rothmans і Porsche
11/50

Група C спорткарів залежала свого часу від тютюнових виробників. Rothmans скористався можливістю спонсорувати Porsche у 1980-х. Від 956 до 962C (на фото) було тричі підкорено Ле-Ман (1983, 1986, 1987). Їх партнерство завершилося у 1987 році.

Leyton House і March

Leyton House і March
12/50

Це був дивний невеличкий епізод у Формулі 1, коли японське агентство нерухомості стало спонсором March, а потім придбало стайню. Свого піку команда досягла на Гран Прі Франції 1990 року, де Іван Капеллі очолював перегони і ледь їх не виграв. Але власник команди Акіра Акагі став головним героєм одного фінансового скандалу, і команда, яка хизувалась наявністю у її технічному персоналі Едріана Ньюі, залишила чемпіонат.

Martini і Lancia

Martini і Lancia
13/50

Martini & Rossi стала спонсорувати автоспорт ще у 1962 році, але її кольори з’явились на болідах лише у 1968-му. Незважаючи на те, що компанію в першу чергу асоціювали з перемогами Porsche у Ле-Мані у 1971, 1976 та 1977 роках, а також з Alfa та Lotus у Формулі 1, яскравішою була співпраця з Lancia у 1980-х. Біло-червоно-синя смугаста ліврея прикрашала LC2-83/85 у групі C чемпіонату спорткарів, машини світового чемпіонату з ралі, легендарні 037, Delta S4 та Delta Integrale. Юха Канккунен і Мікі Бьязьйон стали чемпіонами світу у 1980-х.

West і McLaren

West і McLaren
14/50

West, після появи у Формулі 1 разом із Zakspeed наприкінці 1980-х, коли Німеччина стала цитаделлю тютюнового ринку, скористався можливістю стати титульним спонсором McLaren у 1997-2005 роках. Чемпіонства Мікі Хаккінена 1998-1999 років увіковічило це партнерство.

Lucky Strike і Кевін Шванц/Suzuki

Lucky Strike і Кевін Шванц/Suzuki
15/50

В золоту еру 500cc Кевін Швантц став одним із справжніх героїв того періоду мотоперегонів. Його стиль «зроби або помри», здавалося, відповідав надпису «Lucky Strike» (Вдалий постріл) на його байку. Проте чемпіонство 1993 року та 25 перемог свідчать зовсім про інше – про неабиякий талант гонщика.

Kmart і Newman/Haas

Kmart і Newman/Haas
16/50

Kmart не був найгламурнішим спонсором команди, але партнерство з ним принесло Newman/Haas Racing непогані дивіденди. 15-річна співпраця, розпочата у 1988 році, допомогла глядачам побачити завоювання перемог та чемпіонських титулів Майкла Андретті, Найджела Менселла та Крістіано да Матта. Це тріо разом із Маріо Андретті та Крістіаном Фіттіпальді забезпечило традиційній чорно-білій лівреї помітну славу.

Фото: IndyCar Series

Renown і Mazda

Renown і Mazda
17/50

Хто знав, що полохлива помаранчево-зелена ліврея текстильного виробника ідеально пасуватиме Mazda з роторним двигуном 787B і історичній перемозі в Ле-Мані у 1991 році? Така кольорова гама використовується і дотепер.

Elf і Tyrrell

Elf і Tyrrell
18/50

Elf став однією з головних складових успішного просування команди Кена Тіррелла до першого місця у Формули 1. Саме тому його боліди були французького синього кольору. Компанія мала стосунок не тільки до трьох чемпіонських титулів Джекі Стюарта (1969, 1971, 1973), а і до неймовірного шестиколісного P34 у 1976 році.

Marlboro і Ducati

Marlboro і Ducati
19/50

Протягом багатьох років Marlboro було пов’язане з Yamaha, але у 2003 році стало співпрацювати з Ducati у дебютний сезоні команди. І хоча з 2009 року ви не побачити цей тютюновий бренд на байках італійської стайні, їх партнерство існує і дотепер.

Фото: Ducati Corse

Pennzoil і Penske

Pennzoil і Penske
20/50

Ця нафтова компанія, що належить Shell, вже давно асоціюється з Penske. Команда працює з брендом Pennzoil з 1983 року, а Рік Мірс, завдяки такому партнерству, виграв Indy 500 у 1984 та 1988 роках. В Indy Еліо Кастроневес використовує жовті кольори як спадок тих часів, а Джоуі Логано аналогічно пофарбував свою машину під № 33 для участі у NASCAR Sprint Cup.

Фото: IndyCar Series

Castrol і Toyota

Castrol і Toyota
21/50

Кольори Castrol вперше з’явились на Toyota WRC після чемпіонського 1992 року Карлоса Сайнса. Але Сайнс перейшов до Lancia, а бренд продовжив чемпіонську ходу з Юхою Канккуненом (1993 рік) та Дідьє Оріолєм (1994 рік). Команду «попросили» з чемпіонату, коли з’ясувалось, що на машині був встановлений нелегальний механізм впливу на діаметр повітряного рестріктору, що призводило до потрапляння у двигун більшої кількості повітря. Вони повернулися, хоча найбільш пам'ятним для них моментом став втрачений титул на останньому етапі у 1998 році та викинутий у вікно Луісом Моєю (штурманом Сайнса) шолом.

Canon і Williams

Canon і Williams
22/50

Японська компанія Canon стала спонсором Williams у 1985 році, що разом з двигунами Honda дуже швидко принесло результат. Перемоги мали принести титул у 1986 році, якби не гонка в Аделаіді. Проте успіх прийшов у 1987, 1992 та 1993 роках, поки японців у 1994 році не замінив Rothmans.

Фото: Williams F1

Camel і Yamaha

Camel і Yamaha
23/50

Канарейковий жовтий колір Camel з’явився в MotoGP на байках Pons Honda у 2003 році, а вже у 2006-му ненадовго перебрався до Yamaha і допоміг Валентино Россі стати чемпіоном після драматичного завершення сезону.

DuPont і Джефф Гордон/Hendrick Motorsports

DuPont і Джефф Гордон/Hendrick Motorsports
24/50

Мало хто очікував, що хімічний гігант DuPont з’явиться у автоспорті. Ця ліврея відома як «Rainbow Warrior» (Веселковий воїн). А кольори веселки Джефф Гордон незмінно використовував з 1992 до 2013 року. За цей час він виграв чотири кубки з Hendrick Motorsports.

Фото: NASCAR Media

Gitanes і Ligier

Gitanes і Ligier
25/50

Після купівлі Matra французький гонщик і регбіст Гі Ліж’є залишив чемпіонат спорткарів задля участі у Гран Прі, що суттєво вплинуло на Формулу 1. В якості конструктора він виграв гонку вже у другому чемпіонаті. Його фінансувала французька тютюнова компанія Gitanes (Цигани), чий логотип з циганкою був присутній на усіх болідах. У такому тандемі було виграно вісім гонок, а у 1996 році перед продажем стайні Алану Просту титульним спонсором став дочірній бренд – Gauloises (Гали).

Castrol і Джон Форс

Castrol і Джон Форс
26/50

Castrol ніколи і нікого не спонсорував довше, ніж Джона Форса – 29 років. Це партнерство принесло 16 титулів у NHRA Funny Car. З 1997 року це співробітницьво незмінно асоціюється з Ford Mustang. Але у 2015 році Джон зв’язав свою долю з Chevrolet, який належить компанії GM, і на машині якої присутні емблеми Corvette, Oldsmobile та Pontiac.

Red Bull і Sauber/Red Bull/Toro Rosso

Red Bull і Sauber/Red Bull/Toro Rosso
27/50

Компанія з виробництва енергетичних напоїв була партнером Sauber у 1995-2004 роках. Проте у 2005 році Red Bull подав заявку власної стайні – компанія придбала у Ford команду Jaguar. Як наслідок, чотири титули Себастьяна Феттеля та чотири Кубки конструкторів у 2010-2013 роках. У 2006 році Матєшиц і Ко придбали Minardi, яка перетворилась на Scuderia Toro Rosso і саме з Феттелем виграла першу гонку у 2008 році.

Фото: XPB Images

Mobil і Пітер Брок/Holden

Mobil і Пітер Брок/Holden
28/50

У передчутті, що скоро тютюнових спонсорів витіснять з ринку автоспорту, Holden Dealer Team поспішила підписати угоду з Mobil 1, аби замінити Marlboro на початку сезону Australian Touring Car у 1985 році. Це призвело до знакового співробітництва Пітера Брока з Mobil 1 Holdens, хоча було також Mobil 1 BMW та Mobil 1 Ford.

Parmalat і Brabham

Parmalat і Brabham
29/50

Темно-синьо-білі кольори Brabham були присутні у чемпіонаті з 1980 року протягом десятиріччя з лого італійських молочників Parmalat, які з’явились на болідах стайні, коли ті ще були червоні. Чомусь саме BT52 з Нельсоном Піке за кермом виглядає найкраще.

D2 і Mercedes

D2 і Mercedes
30/50

Доказ того, що яскраві кольорові лівреї можуть виникати як фенікс із полум’я. Навіть непорозуміння, яке сталося з DTM, коли чемпіонат перетворився на ITC у 1996 році, не могло стримати сріблястий AMG з лівреєю D2 та Берндом Шнайдером за кермом під час його повернення у 2002 році. Згодом бренд повільно був поглинутий і знищений компанією Vodafone.

Sunoco і Porsche

Sunoco і Porsche
31/50

Так, це не машина з лівреєю Gulf, але важко забути 917K, коли згадуєш 917/30. Його старший Can-Am-брат обладнаний двотурбінним, 12-ціліндровим, 1200-сильним двигуном, що видає майже 400 км/год. Синьо-жовта ліврея Sunoco така ж потужна, як сама машина.

Фото: Porsche AG

Benson & Hedges і Jordan

Benson & Hedges і Jordan
32/50

У 1996 році на болідах Jordan з’явився золотистий, а згодом і яскраво-жовтий колір тютюнового виробника B&H. Більше того, з часом з’явились такі малюнки, як змії, акули чи шершень (на фото), аби додати машині характеру. У 1998 році Деймон Хілл приніс команді першу перемогу, а у 1999-му Хайн-Харальд Френтцен змагався за титул.

Фото: XPB Images

Budweiser і Кенні Бернстейн

Budweiser і Кенні Бернстейн
33/50

В американських перегонах було два королі Кенні. Серед мотогонщиків це Кенні Робертс. Серед драг-гонщиків – Кенні Бернстейн. Ліврея Bud King виглядала доволі яскраво, коли Бернстейн виграв чотири заїзди Funny Car у кінці 1980-х. Коли він першим подолав відмітку у 483 км/год (300 миль/год), то назавжди вписав своє ім’я у історію NHRA. У 1996 році він став першим у NHRA, хто виграв обидві нітро-категорії. Ще один титул Кенні додав у 2001 році, тому не дивно, що Budweiser співпрацював з ним протягом трьох десятиліть.

NewMan і Joest Racing/Porsche

NewMan і Joest Racing/Porsche
34/50

Porsche 956 та 962C, безумовно, можуть претендувати на звання машин, на яких була найбільша кількість спонсорських ліврей. Проте, окрім лівреї Rothmans, були і інші «розмальовки», як, наприклад, у приватної стайні Joest Racing. У 1984 та 1985 роках ця команда виступала у Ле-Мані у модних кольорах NewMan.

Фото: Porsche AG

Bastos і Rover

Bastos і Rover
35/50

Tom Walkinshaw Racing брав участь у BTCC на Rover 3500 Vitesse. У Європі ці машини були пофарбовані у кольори тютюнової компанії Bastos.

Фото: XPB Images

Gauloises і Yamaha

Gauloises і Yamaha
36/50

Gauloises після трьох років з Tech 3 провели три сезони із заводською Yamaha, два з яких стали переможними для Валентино Россі після переходу з Honda. Не менше 20 перемог Доктор здобув у темно-синіх кольорах спонсора у 2004-2005 роках.

KOOL і Team Green

KOOL і Team Green
37/50

Цигарки KOOL з’явились у стайні Баррі та Кіма Грін у 1997 році, коли у її складі виступав Паркер Джонстоун. Протягом 1998-2002 років за кермом були Пол Трейсі і Даріо Франкітті. Тоді команда дійсно процвітала, а також мала яскраві лівреї. З 2003 року стайня зветься Andretti Green Racing.

Valvoline і Марк Мартін/Roush Racing

Valvoline і Марк Мартін/Roush Racing
38/50

Марк Мартін у NASCAR виграв 35 гонок разом з Roush Racing Ford. У середині 1990-х машини з лівреєю Valvoline були незабутніми.

Фото: NASCAR Media

Alitalia і Lancia Stratos

Alitalia і Lancia Stratos
39/50

Розроблені Бертоном Stratos – знакові ралі-кари усіх часів. Чудові шрифти, лого італійської авіакомпанії Alitalia, зелені і червоні лінії роблять цю машину ще яскравішою.

Budweiser і Truesports

Budweiser і Truesports
40/50

Іноді фантазувати і не потрібно. У 1986-1987 роках Бобі Рейхол виграв IndyCar на червоному боліді з емблемою пивного виробника Bud. Нічого зайвого.

Фото: Dan R. Boyd

Camel і Peugeot

Camel і Peugeot
41/50

Camel став синонімом автоспорту наприкінці 1980-х. його кольори, напевно, краще за все підходили машинам Peugeot, які несли верблюжий логотип тютюнового виробника по пустелях Ралі Дакар. Менш доречна світлина сходження машини на Пайкс Пік.

Фото: Peugeot Sport

Warsteiner і Arrows

Warsteiner і Arrows
42/50

Британська стайня Arrows у свої ранні роки пропонувала цікаві конструктивні рішення, щоправда їх також звинувачували у крадіжці ідей. A1 був трохи загостреним, A2 нагадував смішну цибулину, але A3 (на фото) виглядав привабливіше у своїй золотавій лівреї німецької броварні Warsteiner.

STP і Річард Петті/Ford

STP і Річард Петті/Ford
43/50

Річард Петті виступав у NASCAR впродовж десятирічь, а його спадок живе у стайні і сьогодні. Цікаво, що Енді Гранателлі (STP) довго сперечався з Петті перед тим, як підписати угоду у 1972 році – один хотів червоний, а інший – синій колір. Виявляється, іноді варто піти на компроміс, чи не так?

Фото: NASCAR Media

Player's і Forsythe Racing

Player's і Forsythe Racing
44/50

У 1995 році Жак Вільньов привів команду до перемоги у 500-х милях Індіанаполісу та титулу CART Indy car championship. А Player's саме підтримував молодих канадських гонщиків у чемпіонатах Atlantic, Lights та CART: Грега Мура, Пета Карпентьера і Алекса Тальяні. У 2003 році Пол Трейсі опинився у Forsythe, логотипи тютюнової компанії зникли, але спонсорська підтримка допомогла йому стати чемпіоном серії CART.

Fina і BMW Motorsport

Fina і BMW Motorsport
45/50

Бельгійські нафтовики постачали BMW Motorsport паливно-мастильні матеріали впродовж 1988-1998 років, підтримуючи проекти в ралі, турінгу та 24-х годинах Ле-Ману. Одна з пам’ятних ліврей була на McLaren F1 GTR у його хвостатій версії, яка брала участь у чемпіонаті FIA GT.

UOP і Shadow

UOP і Shadow
46/50

Американський підприємець Дон Ніколс заснував Shadow наприкінці 1960-х. Брав участь у Can-Am з Джорджем Фоллмером, Віком Елфордом і Джекі Олівером. Все це підтримувала компанія UOP (Universal Oil Products). Разом вони спробували свої сили у Формулі 1. Але партнерству завадила загибель Пітера Ревсона.

Marlboro і Mitsubishi

Marlboro і Mitsubishi
47/50

Mitsubishi встигла досягти успіху у світовому ралі ще до 1999 року, коли розпочала співпрацю з Marlboro. В тому сезоні Томі Мякінен виграв Ралі Монте-Карло на Lancer Evo VI і успішно розпочав похід за своїм четвертим титулом. Проте у 2000 році правила змінились, команда втратила форму, а Мякінен у 2002-му перейшов до Subaru. Ще через рік Marlboro перебралося до Peugeot.

Lowe's і Джиммі Джонсон/Hendrick Motorsports

Lowe's і Джиммі Джонсон/Hendrick Motorsports
48/50

У 2002 році Джиммі Джонсон у NASCAR Cup сів за кермо Hendrick Motorsports Chevrolet з лівреєю Lowe's і взяв поул на Daytona 500. З 13-ї спроби виграв у Фонтані, що у рідній для нього Каліфорнії. У 2016-му він продовжує вигравати (77 перемог) на своїй машині з № 48, а Lowe's залишається головним спонсором. Разом вони здобули шість чемпіонств, що робить їх найтитулованішою парою пілот-спонсор у серії.

Shell і Dick Johnson Racing

Shell і Dick Johnson Racing
49/50

Культові машини Sierra, яскраво-жовті Соколи, і найгірша телереклама, яку тільки можна було вигадати з Баррі Шином. Проте співпраця Діка Джонсона та Shell Helix представила декілька дорогоцінних самоцвітів автоспорту. Партнерство тривало з 1987 до 2004 року і відновилось минулого сезону, коли Дік опинився у Team Penske.

555/Lucky Strike і BAR

555/Lucky Strike і BAR
50/50

У 1998 році British American Racing викупила стайню Tyrrell і пафосно оголосила про свій похід у Формулу 1 у 1999 році. Команда, що названа на честь British American Tobacco (BAT - одного з власників стайні) і заснована Крейгом Поллоком (один з власників), у свій перши сезон у якості пілотів обрала Жака Вільньова (ще один власник стайні) та Рікардо Зонту і мала наміри їздити з двома різними лівреями, брендованими під 555 та Lucky Strike. FIA не погодилась, що і призвело до «застібання» половин ліврей на болідах (на фото). Роком пізніше машини отримали повну ліврею Lucky Strike, якою користувалась до 2006 року, хоча Крейг Поллок покинув стайню у 2002-му. Щасливий і єдиний постріл таки відбувся, коли Дженсон Баттон виграв Гран Прі Угорщини 2006 року, але команда вже виступала під назвою Honda. BAT пішов з чемпіонату у зв'язку із забороною реклами тютюну.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія General
Тип статті Топ список