Помер Ерік Бродлі, засновник Lola Cars

Ерік Бродлі, засновник Lola й один з найбільш далекоглядних британських дизайнерів і конструкторів гоночних автомобілів, помер у віці 88 років.

Бродлі, наряду з Коліном Чепменом, Джоном Купером й Артуром Меллоком, був одним з тих, хто сприяв буму автоспортивної промисловості у Великій Британії, створивши велике різноманітне сімейство моделей Lola.

Починаючи з першого Lola Mk1, розробленого та побудованого у старій майстерні Західного Байфліта, Бродлі разом із помічниками створив деякі найбільш знакові гоночні конструкції, включно з могутніми Lola T70S 1960-х років, грізними машинами Формули 500 1970-х та клієнтськими прототипами групи С і болідів Формули 1 1970-90-х років.

Після дебюту Lola Mk4 у Гран Прі в команді Реджа Парнелла, Бродлі брав участь у низці проектів Ф1 протягом наступних 35 років, у тому числі: Honda, яка здобула історичну перемогу у Монці в 1967 році, команді Грема Хілла Embassy Hill у 1970-х, а також французькій стайні Larrousse, постачаючи їй шасі з 1987 по 1992 рр.

Кожен із цих проектів мав певні моменти успіху, і колектив Бродлі у Гантінгдоні зміцнив свою репутацію як одного з провідних клієнтоорієнтованих виробників у світі.

Результати Lola в Індіанаполісі були найкращими серед усіх закордонних конструкцій протягом десятиліть. Грем Хілл став першим пілотом, який переміг на «цегельні» на техніці Еріка Бродлі – це сталося у 1966 році на Lola T90 Red Ball Specail. Ел Ансер-старший на Lola T500 у 1978 році взяв потрійну 500-мильну короні – в Інді, Поконо й Онтаріо.

Маріо Андретті, Боббі Рейхол, Ел Ансер-молодший, Майкл Андретті, Найджел Менселл, Крістіано да Матта і Пол Трейсі здобували чемпіонські титули у серіях CART і ChampCar на шасі Lola, а Арі Льойендейк здобув третю перемогу в Інді-500 у 1990 році на боліді, виробленому у Гантінгдоні.

Сам Ерік Бродлі був тихою, але упевненою в собі людиною, і часто виявляв бешкетне почуття гумору, яке розділяли тисячі співробітників, що працювали на фабриці Lola.

Він був інженером старої школи, який проводив більше часу за проектуванням і розробкою гоночних концепцій, ніж удома. Бізнес-справами його підприємства, зазвичай, займались інші, зокрема Дерек Онгаро та Майк Бланшет.

Через двері Lola у Бромлі, а потім з 1971-го у Гантінгдоні пройшли кілька відомих інженерів. Такі відомі дизайнери, як Тоні Саутгейт, Джон Барнард, Боб Марстон, Патрік Хед, Ральф Белламі, Марк Вільямс, Бен Боулбі та Джуліан Соул - усі працювали з Бродлі на різних етапах їхніх кар’єр.

У 1997 році імперія Lola опинилась у скрутному становищі після необачного рішення повернутися до Формули 1 – цього разу власною командою за підтримки MasterCard, що закінчилось плачевно. Компанію на межі краху придбав Мартін Беррейн, який розпочав відновлення бренду.

Після Lola Бродлі брав участь у різних проектах, але здебільшого мирно відпочивав на пенсії у власному будинку у селищі Броугтон поблизу Гантінгдона.

Навіть після того, як його ера у Lola закінчилась, Бродлі подекуди відвідував виробництво та спілкувався зі старими співробітниками.

У 2008 році Джон Сьортіс промчав вулицями Гантінгдона за кермом Lola T70 MkIIIB з Еріком на пасажирському сидінні. Його радість з цієї нагоди була як зазвичай стримана, але щира у своєму захопленні.

Некролог Motorsport.com

Пішов тихий геній британського гоночного автомобілебудування, який стояв біля джерел британської інженерної майстерності та становлення країни як Мекки автоспорту.

Досягнення Бродлі як головного творця Lola приголомшують, і це багато свідчить про його особистість, яку можна охарактеризувати як «технічного інженера» на відміну від кипучих фігур на кшталт Коліна Чпмена, Кена Тірелла або Рона Денніса.

Його прекрасні творіння, такі як Lola Mk6, Lola T70, Lola T212 та Lola T332, стали взірцями інженерної майстерності.

З воріт його підприємства вийшло занадто багато моделей, щоб їх усіх перераховувати. Зазначимо лише, що його машини виграли три Інді-500, сім титулів у CART і ChampCar, а також низку світових чемпіонатів спорткарів.

Цього не сталося у Формулі 1, але деякі проекти за участю Бродлі добре запам’ятались.

Окрім перемоги «Hondola» у 1967 році, був чудовий подіум пілота Larrousse Агурі Сузукі на Гран Прі Японії 1990 року – у тому сезоні шасі Lola вивело колектив Жерара Ляррусса на шосте місце у Кубку конструкторів.

Бродлі завжди доводилось конкурувати з серйозними суперниками: March, Reynard, Ralt, Brabham, Eagle, Penske тощо. Lola завжди користувався повагою команд, гонщиків й інженерів, як якісний і конкурентоспроможний виробник.

Отже, таким Ерік Бродлі й залишиться у нашій пам’яті.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія General
Тип статті Некролог