Все що потрібно знати про «24 години Дайтони»

Поширень
Коментарі
Все що потрібно знати про «24 години Дайтони»
Александр Кабановский
Автор: Александр Кабановский
25 січ. 2018 р., 11:53

Цими вихідними гоночну Америку традиційно струсне від сну добовий марафон у Флориді. Цього року він пройде вже 56-й раз і обіцяє стати особливим завдяки участі дворазового чемпіона Ф1.

Поруч із «Дакаром», Ралі Монте-Карло (а цього року ще і Формулою Е), марафон у Дайтоні дає старт великому автоспортивному сезону. На старт цієї гонки виходять усі зірки Америки і чимало європейських знаменитостей, а славна історія дозволяє поставити її дуже близько до «24 годин Ле-Мана» за рівнем значимості й популярності.

Але цього розу марафону чекають з особливим нетерпінням. Після торішньої спроби підкорити «500 миль Індіанаполіса» до Америки знову приїде Фернандо Алонсо. В останній раз чемпіон Ф1 виходив на старт у Дайтоні в 1972-му – це був Маріо Андретті, правда до того часу свій титул він ще не виграв. А щоб знайти повністю аналогічний випадок, треба і зовсім перенестися в 1964-й і згадати Філа Хілла. Який, до речі, тоді у Флориді і виграв.

Специфіка змагань чемпіонату IMSA, в який входять 24 години Дайтони, робить їх не самими простими для розуміння. Саме тому ми вирішили відповісти на головні питання про головний американський марафон.

Коли та де дивитися?

Гонка традиційно стартує на овалі «Дайтона Інтернешнл Спідвей» e суботу о 14:40 за місцевим часом (21:40 за Києвом). Починаючи з четверга, учасники проводять тренування і кваліфікації – причому стартові позиції розігруються в трьох коротких 15-хвилинних сесіях, по одній для кожного класу.

Стежити за перебігом перегонів можна на офіційному сайті серії, а в Україні старт і фініш 24 годин Дайтони в прямому ефірі покаже телеканал Євроспорт. Початок трансляцій – в суботу о 21:20 і у неділю о 19:45 за київським часом.

Основним мовником виступить американський FOX, який покаже в цілому 13,5 із 24 годин гонки.

Вони що, добу їдуть по овалу?

Ні. Коли в кінці 50-х культовий бос NASCAR Білл Франс вирішив побудувати овальний трек на самому півдні Флориди, він по-перше відразу надав йому неправильну форму, «зламавши» одну з прямих надвоє швидкісним поворотом, а по-друге передбачив систему доріжок у внутрішній частині.

Трасу відкрили у 1959-му, а вже за три роки тут вперше пройшла 3-годинна гонка спортивних машин. Для неї задіяли особливу конфігурацію з використанням значної частини овалу, великим відрізком у «інфільд» і шиканою на самій довгій прямій. Першим переможцем, до речі, став Ден Герні.

Незабаром дистанцію збільшили до 2000 км, а вже з 1966 року довели до добової. Траса з тих пір практично не змінювалася. Її протяжність становить 5,73 км, а рекорд з максимальній дистанції залишається неперевершеним з 1982 року, коли екіпаж на Porsche 935 встиг за добу подолати 719 кіл або майже 4444 км.

Старт
Старт

Фото: Ніколя Годе / Motorsport.com

Ну тобто це як «Ле-Ман», тільки американський?

І так, і ні. Траси двох марафонів сильно відрізняються – у Ле-Мані учасникам не доводиться мчати в профільованих віражах з кутом нахилу полотна у 31 градус. Проте середня швидкість у Дайтоні помітно нижче, бо поворотів більше, і вони в цілому повільніше.

Крім того, в «інфільді» полотно досить вузьке і купинисте, а колові в Америці традиційно куди менш поступливі. Також тут не буває прототипів категорії LMP1, які правлять балом у Ле-Мані, а в один екіпаж зазвичай входить до п'яти осіб.

Вважається, що у Дайтоні немає потреби атакувати на всі 100 відсотків протягом гоночної доби. Під час першого відрізка - це приблизно 21 година - досить їхати швидко й уникати неприємностей, залишаючись у колі з лідером класу. І тільки три фінальних години дійсно потрібно викладатися на повну – вони і вирішують долю перемоги.

Якщо ж шукати головний (крім тривалості) збіг між двома гонками, то він у тому, що формально 24 години Дайтони є першим етапом марафонського чемпіонату IMSA, однак при цьому має власну цінність. Подібно «Ле-Ману» – або Інді 500, – тут чимало учасників, які не стартують у всіх інших гонках сезону, концентруючись лише на головній.

Якщо немає LMP1, то що тоді є?

Особливість марафону в Дайтоні в тому, що суперечку за перемогу в абсолютному заліку тут ведуть принципово різні машини. Європейці приїжджають до Флориди зі своїми прототипами LMP2, де на них чекають місцеві команди з власною технікою – Daytona Prototype (DPi).

Організатори IMSA дозволили автовиробникам допрацьовувати шасі всіх чотирьох марок, обраних FIA з 2017-го для LMP2, а замість стандартного мотора Gibson V8 4.2 в рамках специфікації DPi ставити свої власні. Так народилися Cadillac DPi-V. R (в «дівоцтві» – Dallara P217), Nissan Onroak DPi (Ligier JS P217), Mazda RT24-P (Riley Mk. 30), а з цього року до них додалася й Acura ARX-05 (ORECA 07).

Вони використовують абсолютно різні двигуни – від 5,5 літрів до двох літрів з турбіною – а рівність у швидкості забезпечується «тонким налаштуванням» технічних вимог для кожної марки індивідуально.

Крім того, є два класи Гран Туризмо – професійний GTLM, де виступають заводські команди і ті ж машини, що й у WEC. Там цього року дебютує нове купе BMW M8 GTLM.

Також є напіваматорський GTD з технікою трохи простіше, дешевше і повільніше, де представлено відразу вісім різних марок. До минулого року була ще категорія PC з однаковими прототипами – але її скасували (про що ніхто, здається, не пошкодував), а кілька найсильніших команд перебралися в топовий клас.

Філ Хенсон, Ландо Норріс, Фернандо Алонсо, Вілльям Оуен, Уго де Заделер, Бруно Сенна, Зак Браун, United Autosports
Філ Хенсон, Ландо Норріс, Фернандо Алонсо, Вілльям Оуен, Уго де Заделер, Бруно Сенна, Зак Браун, United Autosports

Фото: United Autosports

Хто з зірок цього разу вийде на старт?

Насправді, перелік дуже великий. Крім регулярних учасників IMSA, на старт вийде добра половина пелотона IndyCar. Це чемпіони різних років Сімон Пажно, Еліо Кастроневес і Райан Хантер-Рей,  Хуан-Пабло Монтойя, а також переможець етапів Грем Рейхол.

Також у списку учасників – гості з недавнього минулого Ф1 Феліпе Наср і Пол ді Реста, чемпіон DTM Рене Раст, який вже піднімався на подіум у Дайтоні рік тому, й інший тріумфатор німецької серії Майк Роккенфеллер. У глибині протоколу GTD можна знайти й одного з лідерів Формули Е Сема Бьорда.

Поїде в гонці переможець «Ле-Мана» Лоік Дюваль і недавні суперники француза у чемпіонаті світу WEC – Нік Тенді та діючий володар титулу Ерл Бамбер. Обидва заводських пілота Porsche цього разу заявлені до категорії GT.

І, звичайно, будуть Фернандо Алонсо і Ленс Стролл – але про них нижче.

Групове фото
Групове фото

Фото: Scott R LePage / LAT Images

Кого можна назвати головними фаворитами?

За підсумками декількох днів тестів, які пройшли на початку січня, можна було говорити про очевидну перевагу Cadillac. Ці машини зайняли перші чотири позиції, а Феліпе Наср з команди Action Express став кращим у попередній кваліфікації.

І хоча після цього бразилець наполягав, що вони їздили в повну силу, а інші не показали своєї реальної швидкості, заходи все ж були прийняті. Повітряний рестриктор мотора Cadillac зменшили з 32,2 до 31,6 мм – це неодмінно призведе до падіння потужності. Суперникам з Mazda, навпаки, трохи підвищили планку граничних оборотів і розвантажили машину на 15 кг. Крім того, з цього року з японською маркою співпрацює команда Joest, яка з'їла собаку на марафонських перегонах, а це має позитивно позначитися на результаті.

Нарешті, нові Acura, які обслуговує команда Penske, на тестах поступилися лише Cadillac, але чи вистачить цим машинам надійності – питання відкрите.

Якщо ж говорити про європейські команди, то специфіка гонки – зокрема, профільований овал і обов'язкове використання шин Continental – грає проти них, але найсильніше шасі 2017 року ORECA залишається досить потужним козирем, насамперед для команди Jackie Chan DC/Jota.

На останок можна додати, що команди, які використовують Cadillac, досі  мають перевагу. Але вона не настільки вагома, як було протягом тестів, де всі відстали від них мінімум на 1,2 секунди.

В GT, якщо дивитися в протоколи, найкращі шанси у минулорічних переможців із Ford, хоча цього року компанія скоротила кількість своїх машин всього до двох. Але пілоти Porsche також показували непоганий темп, а в Corvette вважали за краще не шукати максимальну швидкість, працюючи за власною програмою.

Втім, достатньо лише сказати, що рік тому сім кращих екіпажів після доби боротьби фінішували з різницею в 7,5 секунди.

Фернандо Алонсо, United Autosports
Фернандо Алонсо, United Autosports

Фото: United Autosports

Чого можна очікувати від Алонсо і Стролла?

Виступ двох пілотів Ф1 обіцяє стати родзинкою майбутнього марафону. Адже це те нове, чого не було в «Дайтоні» останні роки.

Для справедливості варто відзначити, що Ленс Стролл вже стартував у гонці у 2016-му. Але тоді йому було всього 17 років, і до Формули 1 він мав украй мале відношення. Два роки тому його екіпаж фінішував на п'ятій позиції.

Зараз канадець поїде за команду Джекі Чана у відмінній компанії з лідером Формули Е Феліксом Розенквістом, Даніелем Хункадельєю і Робіном Фрайнсом. У попередній кваліфікації їхній екіпаж став 13-м, але відставання від шостого місця не перевищило п'яти десятих секунди.

Фернандо Алонсо дебютує у Дайтоні, і в його випадку стримуючими факторами можуть стати шасі Ligier, яке у 2017-му зрідка перемагало хіба у ELMS, а команда United Autosports не має серйозного досвіду у великих марафонах.

За певних обставин піднятися на подіум Дайтони під силу обом представникам Ф1, однак для цього потрібно безпомилково провести власну гонку і розраховувати на збій у суперників. 

#31 Action Express Racing Cadillac DPi, P, P: Ерік Керрtн, Майк Конвей, Стюарт Міддлтон, Феліпе Наср
#31 Action Express Racing Cadillac DPi, P, P: Ерік Керрtн, Майк Конвей, Стюарт Міддлтон, Феліпе Наср

Фото: Майкл Л. Левітт, LAT Photo USA

Наступна стаття про IMSA