Мрії та сподівання щодо IndyCar у 2017 році

Девід Малшер розглядає перспективи нового сезону та порівнює їх з ідеальними сценаріями. Деякі з них навіть дуже реалістичні.

Швидка безпека

Перше і найбільш очевидне бажання — в той час, як наш спорт має залишатись зворушливим і засновуватись на рішучості кожного гонщика їхати швидше та докладати більше зусиль, ніж його її суперники, ми усі сподіваємось, що вони всі залишатимуться живі. Смерть прекрасного і скромного Брайана Клосона залишатиметься чорною міткою на минулому сезоні і я знаю, що його загибель нанесла непоправної шкоди ентузіазму, з яким деякі відносяться до спорту. Гідність та скромність, з якою родина Брайана від його імені прийняла нагороду “Найпопулярнішому гонщику” в жовтні стала прикладом того, як нам потрібно поводитись в найгірші дні в житті. Це стало відлунням сумного стоїцизму, який за рік до того продемонструвала родина Джастіна Вілсона.

Ті, хто кинуть виклик Penske

Достатньо лише двох машин для того, щоб створити гонку, але для того, щоб створити боротьбу за чемпіонський титул впродовж сезону з 16 чи 17 гонок, потрібно щось більше.  Якщо й будуть два претенденти, вони мають представляти різні команди. В 2016 році серія Verizon IndyCar Series була такою ж здоровою, як і рік тому, не менше. Але доля чемпіонського титулу була чимось на зразок faît accomplit месьє Пажно після його відмінних перших п’яти гонок сезону — найкращого початку з часів Боббі Ансера в 1968 році.

Реакція глядачів на боротьбу між Пажно та Пауером була очікуваною — з визнанням того, що це було гарно, але без ентузіазму. З цього ж боку 10 перемог Penske в 16 гонках не викликали ані високих оцінок, ані глибокого обурення. Натомість я думаю, що більшість — в тому числі і я сам, - були здивовані нестабільністю їхніх суперників.

Звісно, в 1994 році домінація Penske була ще більшою, як з точки зору перемог, так і щодо переваги над суперниками в ефективності. Але за ці два десятиліття змінилось чимало: глядачі тепер мають змогу одразу ділитись своїми думками в соціальних мережах і через секунди після того, як репортаж про гонку опиняється тут, на Motorsport.com. Larry та LaRonda Laptop швидко дають усім знати, що вони думають про гонку. Звісно, Penske не повинні пригальмувати — це інші мають наздогнати команду Капітана. Інакше АрПі цілком залужить на перші чотири місця за підсумками чемпіонату.

Honda має втрутитись в гру

Це має пряме відношення до сказаного раніше тому, що, при усьому бажанні, я не бачу нікого серед інших клієнтів Chevrolet, хто б міг псувати життя Penske протягом усього сезону. Впевнений, що команда Chip Ganassi Racing, яка повернулась до співпраці з Honda Performance Development, досконально розбереться в їхньому новому аеронаборі, але в паддоку немає нікого, хто б вважав, що на дорожніх і вуличних трасах та коротких овалах японський аеронабір був рівним Chevy в плані пошуку балансу “притискна сила-лобовий опір”. Оскільки в цьому році аеронабори “заморожені”, важливою стане перевага Honda над Chevy щодо двигуна.

Надихає той факт, що деякі гонщики вірять, що в деяких моментах японський двигун вже переважає американський — наприклад в кривих крутного моменту та в наборі потужності. Але японцям потрібно знайти, як додати на дорожніх та вуличних трасах. Гарного темпу в Індіанаполісі, на Поконо та в Техасі явно замало для боротьби з Penske в чемпіонаті. Ganassi, Andretti Autosport, Rahal Letterman Lanigan and Schmidt Peterson мають регулярно втручатись в боротьбу і для цього вони повинні змусити двигун Honda “стрибнути вище голови”.

Сходження Andretti

Відтоді, як Райан Хантер-Рей переміг в сезоні 2012 року, Andretti Autosport неначе забуксували... звичайно ж, не зважаючи на дві перемоги в 500 миль Індіанаполісу в останні три роки.
Попри те, що гоночний інженер Хантер-Рея Рей Госслін допомагає спрямовувати технічну роботу команди, склалось враження, ніби в команді не знають, чому вони швидкі, коли вони швидкі і через це щоразу виглядають захопленими зненацька, коли повільні. Час від часу таке буває з усіма командами, але в Andretti витрачають значно більше часу для з’ясування причин. В останні роки “епохи аеропакетів” частково провину на себе може взяти HPD, але значно менша команда Rahal неодноразово доводила — Honda не так багато програє Chevy.

Зараз АА переживає цікавий час, оскільки в обличчі Александра Россі сходить нова зірка — в тому числі і загальнонаціонального масштабу. Буде сумно, якщо в кінці сезону він залишить команду розчарованим через брак згуртованості в команді. Тож сподіваюсь, що завдяки роботі колишнього інженера Джозефа Ньюгардена Джеремі Міллеса з машиною №98, концентрації зусиль Госсліна на машині Хантер-Рея та закадровій роботі Еріка Бретцмана Andretti Autosport в чергове розкриють свій чималий потенціал.

Сходження Андретті

І про Марко. Були часи в минулому році, коли я зневірювався в ньому і відчував: “Він вже досяг своєї стелі, але цього недостатньо”. Але певні моменти підтримують мої сподівання щодо нього в IndyCar. Ми всі пам’ятаємо його прогрес з 2012 то 2013 року в особистій ефективності і були часи, коли вся команда відпочивала, а він був найшвидшим серед їхньої четвірки. Це бувало тоді, коли команда працювала так, що Андретті був останнім.

Один з суперників Андретті переконав мене в тому, що це проблема із впевненістю в собі. Гонщик Ікс влітку відзначив: “Чи ти не помічав, що Марко ніколи не помиляється під час вікенду? Під час практик та кваліфікацій всі інші можуть проїхати зоною безпеки, зачепити стіну, заїхати в гравійну пастку, але він — ніколи.

Для мене це означає, що він не на межі. Ніби він психологічно стримує себе — і не тому, що боягуз. Очевидно, характер в нього є і на овалах це видно. Більше схоже на те, що він боїться зайти надто далеко, додати команді більше роботи, чи щось таке. Це дивно, бо під час тестів він швидкий”.

Якщо все саме так, то лише сам Марко може з цим впоратись. Він гарна і страшенно чесна людина і визнає, що так само, як команда не може в усіх своїх проблемах звинувачувати Honda, він також нікого не може звинувачувати у власній низькій ефективності. Він може покращити результати, але тільки якщо збере все докупи на трасі. Його постійні самобичування, щоразу як біля його обличчя з’являється мікрофон — це вкрай ніяково.

В Ньюгардена — ніяких проблем з адаптацією в новій команді

Ми усі вірили в його темп і бачили, як він викорінював власні помилки. Тепер він опинився в топ-команді. Джозеф Ньюгарден не може дозволити собі складний перший сезон, як було в Пажно. Очікування Роджера, очікування глядачів... І серія цього потребує. В той час, як я не переконаний в тому, що боротьба молодого американця за чемпіонство підніме рівень інтересу тих, хто вже слідкує за IndyCar, можу повірити, що це залучить нових вболівальників. Керівництво серії визнає, що їхня апатія, коли Хантер-Рей здобув титул чотири роки тому, була великим прорахунком і не збирається вдруге наступати на ті самі граблі.

Швидші Foyt

Ми, ЗМІ, любимо казати про те, що Andretti та Rahal (команди та гонщики) мають бути визначними для підтримання зв’язку IndyCar з історією. Але ми не маємо забувати, що ЕйДжей Фойт, один з найвизначніших гонщиків в історії, є власником команди.

Якщо команда СуперТекса буде попереду, це може привернути увагу “олдскульних” вболівальників, які в іншому випадку не надто сприймають IndyCar ери спек-карів. Для них Penske – 50-річний голіаф спорту, вони ніколи не відносились тепло до стриманого Боббі Рейхола чи сором’язливого та ніякового Майкла Андретті, тож там не відчувають зв’язків. Але Фойт. Той великий старий ведмідь пристрасний, неоднозначний, дає нове визначення слову “відвертість” та є живим нагадуванням про ті часи, коли гонщика щодо героїзму можна було поставити на одну сходинку з льотчиком-випробувачем чи астронавтом.

Але перспективи в AJ Foyt Racing сильні. Такума Сато міг розквітнути в Andretti, але обрав інший шлях. Карлос Муньос приніс із собою технічні знання та розуміння, що можна робити а що ні, які він зібрав із власного досвіду та досвіду інших гонщиків, які виступали у складі Andretti. Після трьох років в тіні Хантер-Рея для нього це шанс стати лідером команді.
Разом з ними буде Конор Дейлі, гонщик, який довів, що вміє боротись жорстко, але чесно і який знає, коли треба натиснути, а коли пригальмувати. Він провів в IndyCar лише 22 гонки, але довів, що має талант і цілеспрямованість достатні для ствердження того, що він матиме довгу та успішну кар’єру.

Також в команду прибули Chevrolet та відбулись перестановки в технічному складі. Це важливо, оскільки команда та усі гонщики раніше працювали з Honda — технічний персонал матиме знання щодо аеронабору Chevrolet.

Життя після Ньюгардена

Позиції Ed Carpenter Racing ніколи не були вищими, дякувати великим зусиллям та результатам останніх трьох сезонів. Але зараз постало нове питання — як команда збереже свій рівень, коли за кермом не буде Джозефа Ньюгардена, а біля інженерної консолі - Джеремі Міллесса?

Звільнення Хільдебранда з Panther Racing посеред сезону 2013 року, на мою думку, було помилкою, але його робота з командою Карпентера протягом останніх трьох років, хоча й не надто часта, була більш, ніж винятковими. Заради команди я буду вболівати за те, щоб він довів, чому заслуговує на повний сезон.

Щодо Пігота - він використав свій трохи зламаний перший сезон для того, щоб показати клас та холоднокровність і зараз саме час стати стабільнішим в плані темпу в кваліфікаціях та показати характер в гонках.

Право Сервія

Я хотів би останній повний сезон для Оріоля Сервія і бажаю Боббі Рейхолу успіху в тому, щоб це сталось. Сервія — гарна людина і гарний гонщик, який мав гарну машину лише в одному сезоні за свою кар’єру, яка розпочалась у 2000-му році. Я справді вірю, що він може допомогти підняти RLLR на благо собі, команді та, звичайно, Грему Рейхолу.

Покращення шоу

Сподіваюсь, що рейс-контроль буде стриманим, рішучим та швидким, а його рішення — точними та зрозумілими. Давайте відправимо в минуле дебати щодо ліній та скількома колесами і де можна їх перетинати. Просто поставте дорожній конус в тому місці, до якого ви хочете, щоб доїхала машина, яка залишає піт-лейн, перш, ніж отримала змогу повернутись на трасу. Ось і все! Рішення вартістю в 10 доларів проблеми, яка не повинна впливати на результат гонки, відвертати увагу від результату та займати розум інтелігентних людей.

Усі — в машинах, в паддоку, на трибунах та перед екранами телевізорів заслуговують на гонки, в яких все вирішувала б боротьба між найрозумнішими та найшвидшими гонщиками та командами. Тож, сподіваюсь, керівництво серії консультуватиметься із стратегами, гонщиками та керівниками щодо того, як уникати таких “парадів” під час вікна для дозаправки, які ми бачили, наприклад, в Лонг-Біч, коли всі заливали смішну кількість палива і завдяки піт-стопам випереджали суперників. Якби не зламана підвіска в Дейлі на Роуд-Америка, яка спричинила появу жовтих прапорів над усією трасою — там було б так само. Усі знали про це заздалегідь, а отже цього можна було уникнути. Якщо потрібно прибрати чи додати п’ять кіл до дистанції гонки для того, щоб зробити неможливими спроби команд зменшити кількість піт-стопів і дати вказівки гонщикам їхати на 95% від їхніх можливостей — це треба зробити.

Я неоднозначно ставлюсь до рестартів у два ряди, оскільки бачив чимало завалів під час них, але люблю бачити суперництво в його найкращому вигляді. Але фальстарти будь-де в пелотоні повинні каратись. Це зветься шахрайством і рейс-контроль не має на це дивитись крізь пальці. Але також рейс-контроль має перевіряти телеметрію з машин для того, щоб запевнитись, що ніхто зумисне не затримався для того, щоб усе виглядало, як фальстарт в того, хто їде поруч. Ми бачили, як це буває, і можемо криво всміхатись, але це також шахрайство.

Дзвінки для пробудження

Сподіваюсь, що Воткінс-Глен матиме бурхливий успіх, особливо коли Майкл Прінтап отримав цілий рік на просування гонки, а не все відбулось в останній момент.

Сподіваюсь, що усі вболівальники, які (цілком виправдано) не сприймають зменшення кількості овалів в календарі, відірвуться від стільців та відвідають одні з найкращих гонок на планеті. Дайте Гейтвею великий вотум довіри під час його повернення в календар. Відродіть відвідуваність Айови (попри те, що це буде неділя), яка зменшилась. Кілька днів помилуйтесь красивими краєвидами гір Поконо, а потім схвильовано спостерігайте за тим, як чотири індікари в один ряд їдуть передньою прямою. Відремонтуйте сантехніку в домі герметиками Rainguard Water Sealers, а потім прийміть ванну перед поїздкою на гонку на Texas Motor Speedway, навіть якщо це буде повторенням минулорічного фіаско (потрібно оцінити почуття гумору Едді Госседжа, коли він укладав угоду з новим спонсором). Тому, що, як мінімум, ми знаємо, що гонки будуть того вартими.

І, звичайно, не забудьте відвідати 500 миль Індіанаполісу. Хоча це потрібно робити щороку.
Нарешті, я б хотів вколоти дозу адреналіну коментаторам АВС Едді Чіверу та Скотту Гудіеру. Ми не маємо сумніву в їхній обізнаності, але вони мають послухати, як працюють Лі Діффі, Таунсенд Белл, Пол Трейсі та Робін Міллер на NBCSN та побачити, як можна бути одночасно обізнаними та завзятими. Якщо коментатори, які отримують за свою роботу гроші, звучать так, ніби відбувають обов’язок, можна закластись, що більшість їхніх глядачів від них піде, або не схоче віддавати свої гроші за квиток на гонку.

Усе це — лише мрії та сподівання однієї людини щодо сезону IndyCar, який чекає попереду. А чого чекаєте і на що сподіваєтесь ви?

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія IndyCar
Гонщики Ей-Джей Фойт , Арі Лейендейк , Брайан Клосон , Карлос Муньос , Конор Дейлі , Ед Карпентер , Грем Рейхол , Джей-Ар Хільдебранд , Джеймс Хінчкліфф , Джозеф Ньюгарден , Марко Андретті , Скотт Діксон , Сімон Пажно , Вілл Пауер
Команди A.J. Foyt Enterprises , Andretti Autosport , Chip Ganassi Racing , Ed Carpenter Racing , Schmidt Peterson Motorsports , Team Penske
Тип статті Коментар