Скотт Діксон про слідування своїй мрії

У своїй черговій колонці для Motorsport.com чинний чемпіон IndyCar визнає, що, скоріше за все, йому не вдасться захистити титул, але він сподівається вигравати гонки і вдесяте поспіль закінчити чемпіонат в першій трійці.

Це просто один з таких років, але не буду занудою. Відтоді, як я написав останню колонку, в нас була вдала Айова — там ми взяли подіум. В Торонто ми мали перемагати, але на заваді стали жовті прапори в невдалий для нас момент. А Мід-Огайо? Це залежить від того, з якого боку подивитись.

Єдине я знаю точно — ми не можемо це списати на невдачу. Це не була механічна проблема, як на Роуд-Америка, чи жовтий прапор в невдалий момент, як в Торонто. З одного боку, ми не мали б опинитись в ситуації, коли довелось відхилитись від запланованої стратегії під час гонки. Якби ми не помилились у кваліфікації з піт-стопом як раз, коли усі на трасі почали прискорюватись, ми б не стартували 11-ми на трасі, де обганяти дуже важко. Але і старт всередині поля — не трагедія, оскільки ми вже перемагали в Мід-Огайо після старту позаду.

Але, на жаль стався інцидент з Еліо (Кастроневесом). Частково в цьому є і моя провина, оскільки я не розібрався, хто зараз їде поруч мене. У другому повороті я зробив такий самий рух, який зробив Джеймс Хінчкліфф чотирма чи п’ятьма колами раніше та Хуан (Монтойя) і Джозеф (Ньюгарден) вже після того, як мою машину полагодили — і в них все пройшло гладко.

Гонщики, як правило дуже добре розуміють, - особливо коли ветеран бореться з іншим ветераном, - яка буде реакція у твого суперника. Навіть з новачками дуже швидко з’ясовуєш, що вони збираються робити. І це допомагає зрозуміти, що відбуватиметься далі. А я виступаю проти Еліо вже 15 років і мав би здогадатись, що він мене блокуватиме. Знаю, що усі зі мною погодяться але...

Намагатись перетворювати темп на очки

Кого б не звинувачувати в тому, що сталось, але буде чесним визнати, що цього року, я думаю, ми працювали згідно традиційно високих стандартів Chip Ganassi Racing. Тож, думаю, що цей невдалий рік стане для нас новою мотивацією, надасть перспективу і допоможе зробити покращення. Хто знає Чіпа, той знає, що він ненавидить не перемагати, а, оскільки він знає можливості команди і те, чого ми досягли у минулому, він має право казати, що в нас немає причин для того, щоб не показувати стабільно високі результати.

Міжсезоння було дуже наповненим для команди, особливо всією тією захопленістю програмою Ford GT і я думаю, що це забрало в команди багато ресурсів. Зрозумійте мене правильно — я не вважаю, що це відволікало в цілому, багато людей завдяки цьому мали більше роботи. Я не думаю, що це зашкодило швидкості наших індікарів. Швидкість моєї машини №9 була фантастичною скрізь, де ми виступали, крім, хіба що, Індіанаполісу. Але сам робочий процес залишав бажати кращого. Не знаю, чому, але гадаю, що Чіп та Майк (Халл, директор команди) розберуться з цим.

Порівняємо нашу ситуацію цього сезону з минулорічною в Penske. В 2015 році вони весь час були дуже швидкі в кваліфікації, але змогли перемогти лише тричі. Цього року вони перетворили цей темп на результати і навіть коли вони не були найшвидші, їм вдавалось перемогти чи добре відігратись, особливо — Віллу (Пауеру) та Сімону (Пажно). В той же час , ми цього сезону мали дуже швидку машину — і, напевне, стабільнішу, ніж минулого року, - але часто не могли перетворити це в результат. В цьому і є різниця між минулим та нинішнім сезонами.

Я маю на увазі, що з точки зору перспективи це не трагедія. Ми все ще швидкі, що означає, що багато чого робимо вірно. Але розчаровує, що нам не вдається зробити все, що треба.

На шляху до перемог

Тож, що ми маємо? Мені подобається думка, що ми ніколи кардинально не змінимо свій стиль — за першу гонку нараховують стільки ж очок, скільки за будь-яку іншу, крім Індіанаполіса...та Сономи. А коли ти гонщик Ganassi, то в кожній гонці ти маєш прекрасну нагоду перемогти і це те, що ми весь час намагаємось зробити. Ніхто з нас не виходить на трасу з метою фінішувати третім. Ми не виступаємо заради того, щоб просто набирати очки.

Тож, думаю, не буде ніякої різниці в тому, як ми проведемо останні чотири гонки. Можливо, якби ми булі лідерами і за певного ризику в кваліфікації чи в обгоні з імовірністю 50/50 під час гонки, ми б трохи здали. Але зараз ми маємо чимале відставання по очках і нам нема, чого втрачати.

Але ми всі досвідчені і тому не думаю, що будемо вдаватись до божевільного ризику. Якщо ми будемо ризикувати, то спочатку все прорахуємо, спираючись на оцінку ситуації, інстинкти та досвід.

Щодо гонок, які залишились, я впевнений, що ми будемо боротись за перемоги на Поконо, Воткінс-Глен та Сономі — на всіх цих трасах ми вже перемагали в минулому. Єдине питання є щодо Техасу.

Ситуація з Техасом помилкова

Дивно називати гонку в Техасі загадковою, коли на цій трасі ми виступали частіше, ніж будь-де. Але те перше 71 коло не матиме суттєвого значення через різні погодні умови. В серпні ввечері погода інша, ніж в червні по обіді.

Як швидко зносяться шини? В червні це було щось драматичне... 30-35 кіл, в той час, як бака палива могло б вистачити і на 40 кіл. Тож, час наших піт-стопів, скоріше за все, залежатиме від темпу зносу шин, та чи буде він іншим, ніж в червні? Ми з моїм партнером по команді Тоні Канааном стартуватимемо 14-м та 16-м відповідно, а в трафіку шини зношуються швидше.

Як я вже казав, не погоджуюсь з рестартом гонки з 72 кола. Я думаю, що, як серія, ми мали б провести повноцінну гонку для того, щоб по-перше: допомогти промоутеру, по-друге: добре поставитись до глядачів, яких минулого разу ошукала погода, по-третє: не травмувати гонщиків, які на цей момент вже припинили виступ в гонці. Зараз, оскільки в усіх будуть нові шини та повні баки, хлопці попереду матимуть вільну дорогу тому, що ми всі в одному човні. Я, ТіКей та Пажно, коли гонку зупинили, знаходились далеко позаду, оскільки були вимушені проїжджати повз уламки машин Джозефа Ньюгардена та Конора Дейлі.

Я розумію, що майже неможливо для IndyCar точно встановити, в кого скільки залишалось палива, коли гонку перервали, - але це ще одна причина, чому треба було б в серпні провести повноцінну гонку, - і дозволити стартувати Джозефу та Конору. Так, це означало б нові машини для них і дехто сказав би, що це не чесно. Але давайте поглянемо правді у вічі: багато з нас виступатиме не на тому самому шасі чи не з тим самим двигуном, з яким виступали в червні. То чому б не дозволити вийти на старт двом молодим талановитим американським спортсменам на нових машинах і усім розпочати гонку по новій? І якщо вони тебе обіграють, що ж... сьогодні ти був не достатньо добрий.

Будемо підтримувати статистику

Двоє лідерів чемпіонату, Пажно та Пауер, серйозно відірвались, але ми все ще маємо великі шанси на продовження нашої серії фінішів в першій трійці за підсумками чемпіонату. Нам потрібно лише взяти максимум можливого за чотири гонки, що залишились, що означає — заїжджати на Доріжку Перемоги. Хтось вказав мені, що востаннє я перемагав лише один раз в сезоні в 2005 році, тож є ще одна серія, яку хотілося б продовжити — декілька перемог в сезоні протягом 11 років поспіль.

І, чесно кажучи, якщо нам все це вдасться, ми, напевне, могли б замахнутись на щось значно більше, ніж фініш в першій трійці.

Дякую, що прочитали.

Скотт

Скотт Діксон розмовляв з Девідом Малшером

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія IndyCar
Гонщики Скотт Діксон
Команди Chip Ganassi Racing
Тип статті Спеціальна можливість