Точка зору: Ньюгарден доводить, що він — майбутня суперзірка IndyCar

Ми завжди говоримо про те, що той, чи інший гонщик - “реальна справа”, хтось, хто буде докладати максимум зусиль, щоб дістатись вершини обраної дисципліни автоспорту і там залишитись.

Спостерігати за тим, як гонщики прокладають свій шлях вгору, до визнання, може бути цікавим, особливо для прихильників, які здатні розгледіти появу нового таланта. Часом, на трибунах помічають раніше за власника команди, що з гонщика може вирости щось серйозне.

Плата за членство

Щось подібне має місце щодо 25-річного гонщика з Verizon IndyCar Джозефа Ньюгардена, який розпочав займатись автоспортом лише у 13-річному віці з картинга. З тих пір його сходження можна назвати блискавичним. Уродженець Теннессі Ньюгарден сплатив свій внесок, виступаючи у різних серіях Skip Barber, американській Формулі Форд та дуже складних британських серіях. В тому числі і переміг у Кентському класі знаменитих гонок британської Формули 1600 Walter Hayes trophy з командою USA/Cliff Dempsey Racing.

Ці виступи, а також єдиний сезон 2010 року у GP3 підготували Ньюгардена до повернення до Америки, де він в перший же сезон став чемпіоном серії Indy Lights у складі найкращої команди в серії за останні роки Sam Schmidt Motorsports.

Як чемпіон Indy Lights, до того ж, з п'ятьма перемогами та чотирма поулами у 14 етапах, Ньюгарден отримав можливість спробувати свої сили в IndyCar і потрапив в команду Sarah Fisher Hartman Racing. Він швидко прогресував, при тому, що опинився в серії в ті часи, коли на тести перед, після та впродовж сезону були значні обмеження. Нічого схожого на навчання на роботі, так?

Але Джозеф Ньюгарден вчився, робив це з почуттям гумору, та вдячністю, що не характерна для його віку та соціальних норм його покоління. Він не відчуває себе особливим через те, що виступає у найскладніших гонках машин з відкритими колесами у світі, в якій змагання проходять на великих та малих овалах, дорожніх та вуличних трасах. Джозеф подолав багато перешкод та працює, щоб підкорити усі типи трас.

Зараз в нього три перемоги в IndyCar, де конкуренція дуже висока. Першу він здобув на дорожній трасі (Barber Motorsports Park) минулого квітня, лруга, в червні 2015 року, була на вулицях Торонто і третя — у другі вихідні липня 2016 року на овалі Iowa Speedway довжиною 0.875 милі.

Повернення після травм в Техасі

Так, в Сімона Пажно цього сезону теж три перемоги, здобуті перед гонкою Indianapolis 500, але француз працює з Team Penske, має трьох партнерів по команді, які також перемагали, та усі ресурси, які можна бажати для гонки. Пажно також не потрапляв у аварії, які здатні відкинути його назад, на відміну від Ньюгардена, який побував у важкій аварії на Texas Motor Speedway за чотири тижні до своєї останньої перемоги.

З переломами кисті та ключиці навряд чи можна було очікувати повернення через два тижні на Road America, нерівномірну дорожню трасу довжиною 4 милі у сільському Вісконсині. Ньюгарден стартував з останнього ряду через проблеми у кваліфікації та фінішував восьмим, при цьому запевнивши, що травми його не хвилювали. Йому пощастило, що в його відсутність на тестах в Айові та на Road America гарні здібності тестера проявив його партнер по команді ДжейАр Хільдебранд.

В неділю Ньюгарден доказав, хто й досі в нього не вірить, що вони помиляються. Лікарі допустили його до гонки і він стартував з першого ряда, а не минуло й кола від початку гонки, як залишив позаду володаря поула Сімона Пажно. Ньюгарден був лідером гонки Iowa Corn 300 282 кола з 300 та переміг з відривом у 4.28 секунди від Вілла Пауера з Team Penske. Третім став чотириразовий та чинний чемпіон Скотт Діксон, а четвертим — лідер загального заліку цього сезону Сімон Пажно.

Цією перемогою Ньюгарден заробив більше, ніж просто повагу — він показав всім свої гоночні здібності та можливість долати біль. Також він відзначив, що мав найкращу машину ніж коли-небудь (Цікаво, чи скрізь?) і ця подяка адресована команді ECR під керівництвом головного інженера Джеремі Майлесса. Вони зробили свою роботу, гонщик зробив свою — так і з'являються такі чудові перемоги, як ця.

Наступного тижня ECR з Джозефом Ньюгарденом та його партнером, новачком серії Спенсером Пайготом повертаються туди, де Ньюгарден здобув свою другу перемогу, на вулиці Торонто. В той час, як Айова вимагає найбільше фізичних зусиль серед усіх овалів, де відбуваються етапи IndyCar, на трасі в Торонто багато нерівностй та мало зон безпеки.

Чи готова рука Ньюгардена до такого завдання? Чи знов на заміну вийде Хільдебранд? (Він — щасливчик, чи не так?) Чи може Джозеф скоротити відставання від Сімона в 73 очка, враховуючи, що він не зможе заробити жодних очок, коли серія в кінці серпня повернеться на овал, на якому він потрапив в аварію і зазнав травм?

Майбутнє Джозефа

Ще одне велике запитання, де Ньюгарден виступатиме у 2017 році. З 2012 року він працює з дуже маленькою командою. Так, у 1994-1995 роках Жак Вільньов у складі тоді невеликої Team Green переміг великі команди, але в сучасні часи це нікому ще не вдавалось. Чи хтось з великих гравців - Пєнскє, Ганассі, Андретті — вирішить, що цей молодий американець підходить їм, чи Джозеф Ньюгарден продовжить свої перемоги з командою, яка його привела туди, де він є зараз?

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія IndyCar
Гонщики Джозеф Ньюгарден
Команди Ed Carpenter Racing
Тип статті Коментар