Гран Прі Австрії: історія Ред Булл Рингу

Поширень
Коментарі
Гран Прі Австрії: історія Ред Булл Рингу
Автор:
9 серп. 2018 р., 14:03

Траса біля Шпільберга приймає перегони з кінця 1970-х років. Вона повернулась до розкладу MotoGP після тривалої перерви два роки тому й одразу стала одним із найкращих етапів Великих Призів.

Гран Прі Австрії вперше з’явився у календарі мотоперегонів Великих Призів у 1971 році. Місцем його проведення була траса Зальцбург, на якій до 1994 року відбулося 22 етапи. На два роки - 1996-й та 1997-й чемпіонат світу з мотоперегонів переїхав до Заксенрингу, який на той час носив назву А1-Ринг.

Надалі австрійський етап був виключений із розкладу MotoGP. Після 18-літньої перерви Гран Прі Австрії був відновлений лише у 2016 році. Він пройшов на перебудованій трасі Ред Булл Ринг, історія якої починається ще у 1960-ті роки.

Остеррайхринг (1969-1995)

Спочатку траса біля Шпільберга у австрійській провінції Штірії носила назву Остеррайхринг (Österreichring). Її побудували у 1969 році на місці колишнього аеродрому Цельтвег. Вона була розташована поруч із горами Штірії та мала захопливе мальовниче оточення з унікальною для тих часів конфігурацією. Траса протяжністю 5,9 кілометрів була дуже швидкісною з великим перепадом висот - 65 метрів від найнижчої до найвищої точки. Багато хто вважав Остеррайхринг небезпечним, особливо через високошвидкісні повороти, один з яких - правий нижній поворот Bosch на 180 градусів - майже без зони вильоту.

Частина траси була звичайною дорогою загального використання і майже не мала захисту до останнього Гран Прі Австрії у 1987 році, який зупиняли двічі через дві серйозні аварії, що сталися на занадто вузькій прямій вздовж піт-лейну.

У 1970-ті роки траса зазнала деяких змін. У 1975 році американський пілот Марк Донох'ю помер після аварії у повороті Vost-Hugel, що стало приводом її перебудови. У 1976 році цей поворот був змінений – замість одного правого повороти з’явились два також правих повороти, але з невеликою ділянкою між ними. У 1977 році він став ще повільнішим і перетворився на шикану Hella-Licht, яка йшла від найшвидшого до самого повільного кута на трасі.

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Багато трас того часу перебудовувались, але Остеррайхринг залишався практично незмінним. Вважалось, що достатніми змінами будуть збільшення зон вильоту. У такому вигляді первина траса проіснувала до 1995 року. Вона була відома багатьма аваріями на початку гонок, яких відбувалося особливо багато під час перегонів Формули. У той час, коли ширина більшості старт-фінішних прямих інших треків становила від 18 до 24 метрів, старт-фінішна пряма австрійської траси була близько 9,1 метрів. Це було дуже вузько для автомобілів Ф1 шириною 1,8 метрів, і не забезпечувало для них достатньо місця для обгонів, особливо коли хтось глухнув або ламався на старті.

У 1987 році FIA визнала трасу не відповідною вимогам безпеки і припинила проведення тут Гран Прі Формули 1.

Після загибелі двох мотогонщиків Ганса-Пітера Клампфера через зіткнення з іншим гонщиком у повороті Bosch (в якому траплялося найбільше смертельних випадків) та Ханса Вустингера після аварії у повороті Tiroch (частина якого залишилася поза нинішньої траси) під час австрійського чемпіонату було прийняте остаточне рішення побудувати новий трек.

Хорхе Лоренсо, Ducati Team, лідирує на старті гонки

Хорхе Лоренсо, Ducati Team, лідирує на старті гонки

Фото: Gold and Goose / LAT Images

А1-Ринг (1996–2003)

У 1996 році автодром Остеррайхринг зазнав перебудови, разом із якою змінив назву на А1-Ринг на честь оператора стільникового зв’язку A1, який фінансував реконструкцію.

Архітектором проекту був Герман Тільке. Трасу скоротили з 5942 до 4326 метрів. Швидкісні великі повороти замінили на три щільні праві задля створення місць для обгонів. Відтепер конфігурація траси являла собою три довгих прямі, що йшли одна за одною та звивисту ділянкою між двома з них.

Тоді була підписана десятирічна угода з FOM на проведення Гран Прі Австрії, крім яких з 2001 по 2003 роки траса приймала етапи нового чемпіонату  DTM.

Однак у 2003 році за ініціативою Берні Екклстоуна контракт із FOM був розірваний, бо в Австрії почав діяти закон про заборону реклами тютюнової продукції, що становила основну частину доходів команд Формули 1.

Отже, з 1997 по 2003 роки тут пройшли лише сім Гран Прі Австрії Формули 1, кілька гонок DTM та два етапи австрійського чемпіонату з мотоперегонів у 1996 та 1997 роках.

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Ред Булл Ринг (2011-2017)

Через проблеми з екологією та обмеження фінансування у 2004 році були знесені основні будівлі автодрому, що зробило неможливим проведення на А1-Ринзі автоперегонів міжнародного рівня.

Наприкінці 2004 року та на початку 2005 року тривали інтенсивні дискусії щодо того, шукатиме власник траси Red Bull інші напрямки використання треку чи намагатиметься відновити тут автоперегони. З'явилася пропозиція розширити трасу за рахунок використання частини старого Остеррайхрингу, яка нею і залишилась.

У січні 2005 року повернення автоспорту виглядало менш ймовірним, ніж будь-коли, оскільки Дітріх Матешиц публічно заявив, що не має наміру витрачати гроші на занедбану трасу. Проте, протягом 2005 року з'явилася інформація, що засновник Red Bull Racing збирається відновити трасу для використання у якості тестового майданчика.

Дані Педроса, Repsol Honda Team на пітлейні

Дані Педроса, Repsol Honda Team на пітлейні

Фото: Toni Börner

У 2006 році колишній пілот Формули 1 австрієць Александр Вурц оголосив про наміри викупити А1-Ринг задля підготовки його для проведення змагань, але цій ідеї не судилося втілитися у життя. Через рік кілька компаній – Red Bull, VW, KTM і Magna International – вели переговори щодо сумісної реконструкції траси, однак угода не була підписана через відмову VW від фінансування цього проекту.

У 2008-му трасу викупив власник Red Bull Дітріх Матешиц, який змінив назву А1-Ринг на Ред Булл Ринг і вже наприкінці того ж року почав реконструкцію, в яку було вкладено 70 мільйонів євро.

У 2009 році DTM висловив наміри повернутися на цю трасу, і у вересні 2010 року було підтверджено, що траса Ред Булл Ринг прийматиме етап DTM сезону 2011 року. З того часу чемпіонат проводить тут змагання кожного року.

Даніло Петруччі, Pramac Racing

Даніло Петруччі, Pramac Racing

Фото: Gold and Goose / LAT Images

У листопаді 2010 року було оголошено, що 6 червня 2011 року на Ред Булл Ринзі відбудеться чемпіонат Ф2. Траса відкрилася спеціальним вікендом 15-16 травня 2011 року, під час якого були представлені різні команди, спонсором яких був Red Bull, у тому числі Red Bull Racing. Особливою подією цього вікенду стали гонки Історичного чемпіонату FIA Формули 1 (FIA Historic Formula One Championship), що проходили кожного з двох днів на автомобілях Формули 1 трилітрового періоду.

У грудні 2012 року Red Bull звернувся до FIA з проханням дозволити проводити на австрійській трасі етап чемпіонату світу з Формули 1 у 2013 році, після того, як звільнилась одна дата у календарі Ф1 через відмову проведення запропонованого Гран Прі Америки на трасі у Нью-Йорку. У липні 2013 року Red Bull оголосив, що Гран Прі Австрії повертається до чемпіонату світу Формули 1 у наступному році, який і відбувся 22 червня 2014 року.

З 2014 року трек також став місцем проведення Чемпіонату світу з повітряних перегонів Red Bull.

11 лютого 2016 року було оголошено, що вперше після 1997 року на трасу повернеться і MotoGP.

Трибуна KTM

Трибуна KTM

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Швидкісна траса за мінімумом поворотів

Ред Булл Ринг – найвища гоночна траса у календарі Великих Призів. Вона розташована на висоті 677 метрів вище рівня моря. До появи треку Шпільберга найвищим вважався іспанський Моторленд Арагону (381 метра).

Трек побудований за ще один проектом Германа Тільке і складається з прямих ділянок і швидкісних дуг, пов'язаних між собою декількома повільними поворотами, що забезпечує дуже хороший хід швидкісним байкам. Протяжність треку 4318 метрів і має лише 10 поворотів - найменша кількість поворотів серед трас чемпіонату. Конфігурація складається з двох повноцінних лівих поворотів, яким передують сім правих, а також швидкісної лівої дуги, що поєднує перший та другий повороти. Деякі повороти настільки плавні, що більш схожі на дуги, які гонщики MotoGP можуть проїхати на повністю відкритому газу. Найдовша пряма складає 626 метрів. Перепад висот на самій трасі складає 65 метрів, і підйом на пагорб має ухил 12 відсотків – це більше, ніж зворотня пряма на Автодромі Брно.

Під час першого вікенду у 2016 році на Ред Булл Ринзі були побиті деякі рекорди усіх часів. Зараз австрійська траса за показниками середньої швидкості і максимальних швидкостей наприкінці прямих може порівнюватись лише з трасою Філліп-Айленду та трасою Барселони-Каталонії.

Крім того, що цей трек дуже швидкісний, його також вважають однім із найважчих з точку зору навантаження шасі і гальм. Отже, головну роль на Ред Булл Ринзі гратимуть двигуни і гальма.

Після реконструкції автодрому у 2010 році трасу прикрашає скульптурна композиція - величезний Червоний Бик, власне, Red Bull.

Гран Прі Австрії: схема траси Ред Булл Ринг

Гран Прі Австрії: схема траси Ред Булл Ринг

Фото: Motorsport.com Ukraine

Наступна новина
Галерея: найкращі дівчата першого гоночного вікенду серпня

Попередня новина

Галерея: найкращі дівчата першого гоночного вікенду серпня

Наступна новина

Гран Прі Австрії: розклад та шини

Гран Прі Австрії: розклад та шини
Завантажити коментарі

Про цю статтю

Серія MotoGP
Подія Гран Прі Австрії
Автор Марія Галата
Дізнайтесь першими та прочитайте
останні новини