Гран Прі Франції: історія етапу та особливості траси

Поширень
Коментарі
Гран Прі Франції: історія етапу та особливості траси
Марія Галата
Автор: Марія Галата , редактор
16 трав. 2018 р., 09:50

Ле-Ман, повільна траса складної конфігурації з багатьма шпильками, залишається постійним місце проведення французького етапу MotoGP з 2000 року, у той час як Франція приймає мотоперегони Великих Призів з початку 50-х років минулого сторіччя.

Протягом тривалої історії французького етапу - з часів першої гонки в Альбі у 1951 році – чемпіонат бачив багато автодромів цієї країни. Загалом їх було сім, а їхня географія охоплює майже усю країну.

Між 1951 та 1955 роками (за винятком 1952-го) перегони проводились на трьох дорожніх трасах, переобладнаних для мотоциклів – Альбі, Руані та Реймсі.

Після аварії, що сталася під час автоперегонів «24 години Ле-Ману» у 1955 році, чемпіонат не відвідував Францію протягом чотирьох років і повернувся до цієї країни лише у 1959-му. Цього разу це був Шараде або, як його ще називають, Клермон-Ферранд біля Пюї-де-Дом. Це був четвертий за рахунком трек. На відміну від попередніх, він був справжнім гоночним.

Між 1959 і 1967 роками перегони проводились на трасах Клермон-Ферранд та Руан, а от до Ле-Мана чемпіонат вперше приїхав у 1969 році.

Марк Маркес, Repsol Honda Team

З того часу трек неодноразово був місцем проведення вікендів по черзі з трасою Поль Рікар у Ле Кастелле, котра додалася до календаря вперше у 1973 році. Двічі Гран Прі проводились на автодромі імені Поля Арманьяка у Ногаро у 1978 та 1982 роках і одного разу у 1992 році на Маньї-Кур.

У 1991 році у Франції єдиний раз було проведено одразу два етапи. Перший був у Ле-Мані - Гран Прі Вітесс дю Ман, який замінив скасований етап у Бразилії, а другим став Гран Прі Франції на Поль Рікар.

За усі роки перебування Ле-Мана у чемпіонаті Великих Призах є темна історія. У 1995 році іспанський гонщик Альберто Пуч, який перед цим став першим іспанцем, що виграв свою домашню гонку у класі 500 куб. см, намагався вибороти поул, але помилився і впав. Падіння закінчилося жорстким ударом спочатку в асфальт, а потім у загороджувальний бар'єр, до якого гонщик долетів за інерцією. В результаті Альберто дуже серйозно пошкодив ліву ногу. Після цього інциденту організатори відмовились від подальшого проведення тут гонок.

Ле-Ман знову став частиною Гран Прі в 2000 році після значних змін, які збільшили безпеку гонщиків, і більше не вилучався з розкладу чемпіонату.

Починаючи з 2000 року, гоночна траса у місті Ле-Ман стала постійним місцем проведення французького етапу королівських мотоперегонів.

Андреа Довіціозо, Ducati Team

Повільний та звивчастий трек

Автодром Бугатті – це частина автодрому Сарте, на якому з 1923 року проходять відомі перегони 24 години Ле-Мана. Комплекс розташований на відстані п’ять кілометрів від однойменного міста та у 200-х кілометрах від столиці Франції Парижу.

Він складається з доріг загального користування, які залишаються доступними більшу частину року, та приватних відокремлених ділянок траси, призначених виключно для перегонів. Нинішня конфігурація автодрому становить 13 629 км у довжину, що робить цей трек одним із найдовших у світі.

Траса Бугатті, яка названа на честь Етторе Бугатті, засновника компанії Bugatti, була побудована у 1965 році, але протягом багатьох років зазнала змін.

Валентино Россі, Yamaha Factory Racing

На сьогодні її довжина сягає 4 180 км. На трасі 14 поворотів, п’ять з яких ліворуч, а дев’ять праворуч. Тут є старт-фінішна головна пряма з піт-лейном і дивовижний швидкий вигин праворуч повз трибуни, якій закінчується відомою шиканою Dunlop. Решта траси дуже повільна і починається з крутого повільного вигину праворуч, який триває майже до старт-фінішної прямої, а потім повертає назад. Потім йдуть дві недовгі прямі, кожна з яких закінчуються шиканами - остання призводить до крутого повороту праворуч перед фінішем.

Саме повільні шпильки, які можна проходити лише на низьких передачах, є характерною особливістю французької траси. Гонщики змушені пізно гальмувати, а після цього швидко прискорюватись на виході з поворотів задля того, щоб якомога швидше проїхати по прямих.

Восени 2016 року асфальт був повністю оновлений. Під час заміни покриття траси новий шар асфальту поклали на бітумну подушку, що пропускає вологу, за технологією, за якою оновлювався асфальт на Сепанзі в Малайзії. Гонщики надали позитивні відгуки щодо виконаних на трасі робот і відзначили, що новий асфальт без вибоїн забезпечував краще зчеплення як за сухих, так і за вологих умов.

Цього року стартова лінія буде переміщена на 145 метрів, що дозволить уболівальникам краще бачити старт та фініш гонок.

Також у 2018 році буде зменшена дистанція гонок для усіх трьох класів: у MotoGP від 28 до 27 кіл, у Moto2 від 26 до 25 кіл та від 24 до 22 кіл у Moto3. Проте, це не вплине на розклад неділі для цих трьох категорій.

Гран Прі Франції: схема траси Ле-Ман
Наступна стаття про MotoGP

Про цю статтю

Серія MotoGP
Подія Гран Прі Франції
Автор Марія Галата
Тип новини Прев'ю