Гран Прі Іспанії: історія та особливості траси Херес

Поширень
Коментарі
Гран Прі Іспанії: історія та особливості траси Херес
Марія Галата
Автор: Марія Галата , редактор
3 трав. 2018 р., 08:52

Цього тижня з 4 по 6 травня в Іспанії на треку Херес-де-ла-Фронтера проходитиме четвертий етап чемпіонату світу MotoGP.

Місто Херес-де-ла-Фронтера на півдні Іспанії - райський куточок для мотоциклістів, бо навіть взимку температура тут практично ніколи не опускається до мінусових значень. У його передмісті у низовині побудована відмінна кільцева траса, яка завдяки своєму розташуванню може похвалитися сприятливими погодними умовами навіть у найхолоднішу зиму.

Безпосередньо сам Херес із автомотоспортом пов'язаний давно - ще у шістдесяті роки на вулицях міста проходила міжнародна гонка Trofeo de la Merced, в якій брали участь чимало відомих гонщиків, таких, як, наприклад, Анхель Нієто, Рікардо Тормо, Сито Понс, Марко Лучінеллі та Баррі Шин.

Йонас Фольгер, Monster Yamaha Tech 3

Історія реконструкцій

Сьогодні світовий авто- і мотоспорт неможливо уявити без цього треку. Довшою історією у MotoGP може похвалитися тільки траса Ассен у Нідерландах. Цього року гонка на трасі Херес проводитиметься тридцять другий раз поспіль.

Ініціатором побудови сучасного автодрому був тодішній мер міста Педро Пачеко Еррера, великий фанат мотогонок, які протягом багатьох років проходили просто на вулицях міста. Найбільшою мрією сеньйора Еррера було проведення у Херес-де-ла-Фронтера Королівських перегонів.

Його мрія здійснилась. Перші змагання на іспанському автодромі пройшли 8 грудня 1985 року, а вже у 1986 році на Автодромі Херес пройшов перший в історії етап Формули 1. Перше Гран Прі Іспанії чемпіонату MotoGP тут провели через рік - у 1987-му.

Втім, свій нинішній вигляд іспанська траса прийняла далеко не відразу.

У 1990 році під час тренувальних заїздів до серйозної аварії потрапив гонщик Мартін Донеллі. Його болід врізався у загородження, розламався навпіл, а самого спортсмена викинуло на асфальт. Після цього трасу в Хересі визнали небезпечною і почали перебудовувати.

Спочатку в 1992 році задля підвищення безпеки була ліквідована шикана після четвертого повороту. Замість неї було створено параболічний віраж Sito Pons, який тепер веде відразу на зворотну пряму, яка має майже таку саму протяжність, що і старт-фінішна.

Хорхе Лоренсо, Ducati Team

Через десять років адміністрація треку Херес вирішила перетворити автодром на трасу світового рівня не лише на папері, для чого була проведена глобальна модернізація інфраструктури. Тоді фактично заново були побудовані головна будівля з медіа-центром на 300 журналістів, паддок, піт-лейн, заїзди та виїзди з нього, медичний блок і частина трибун. До речі, саме під час цієї реконструкції з'явився відомий оглядовий майданчик над стартовою решіткою у вигляді летючої тарілки, яка стала фірмовою рисою іспанського треку.

Свій остаточний, нинішній вигляд трек прийняв після ще однієї трагедії - загибелі великого Айртона Сенни. Хоча великий гонщик потрапив до фатальної аварії в Італії, саме після неї були переглянуті вимоги до всіх гоночних трас Формули 1.

У 2005 році організатори гонок зажадали провести реконструкцію треку з модернізацією двох конфігурацій траси. Зокрема, було замінено на сучасніше покриття, підвищена ефективність контрольної вежі, поліпшені піт-бокси, а також побудовані додаткові місця для корпоративних зустрічей і ЗМІ.

Сьогодні Херес не приймає перегони Ф1, тут проходять лише тестові заїзди чемпіонату з автоперегонів, проте мотогонщики використовують цю трасу цілий рік - тут проводяться етапи чемпіонату світу MotoGP, світового Супербайку, а також світова серія Renault і заїзди ретро-автомобілів.

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Особливості конфігурації

Херес складається з п'яти лівих і восьми правих поворотів, а також має абсолютно неймовірний рельєф із кількома пагорбами, через які місцями видимість зменшується до 100 метрів.

Конфігурація траси хоча і не належить до найвишуканіших у календарі Великих Призів і має тільки одну швидкісну ділянку - пряму в 600 метрів, але завжди стає місцем неймовірних баталій та битв.

Її також називають трасою «Stop-n-Go» за кілька повільних поворотів, які завершують швидкісні прямі ділянки. Протягом останніх 20-ти років найцікавіші події відбуваються саме на початках та кінцях прямих на гальмуванні. Особливими місцями є перший та останній повороти, в яких, зазвичай, змінюються лідери гонки.

Аварії у першому повороті – звичне діло на тренуваннях та кваліфікаціях, оскільки стартова пряма йде на пагорб, що викликає додаткові навантаження на мотоцикли. Другий та третій повороти – найулюбленіше місце фотографів, де вони знімають аварії та падіння. Їх тут дійсно відбувається, мабуть, найбільше на всьому треку, адже на вході у другий поворот після гальмування та перекладки починається спуск з одночасною зміною напрямку руху. Через це пляма контакту шини з асфальтом змінюється за долі секунди, що, у свою чергу, вимагає майстерного керування мотоциклом.

Останній поворот, який у 2013 році назвали на честь Хорхе Лоренсо, поєднує дві найдовші прямі – зворотною та старт-фінішну. Зазвичай, гонку та подіум виграє той, хто першим опиняється на виході з повороту.

Схема траси Гран Прі Іспанії
Наступна стаття про MotoGP

Про цю статтю

Серія MotoGP
Подія Гран Прі Іспанії
Автор Марія Галата
Тип новини Прев'ю