Сторічна історія Заксенрингу: від дорожньої траси до сучасного автодрому

Поширень
Коментарі
Сторічна історія Заксенрингу: від дорожньої траси до сучасного автодрому
Марія Галата
Автор: Марія Галата
11 лип. 2018 р., 18:45

Понад 90 років на саксонській трасі змагаються мотоциклісти. За цей час із класичної дорожньої гоночної траси за залізною завісою Заксенринг перетворився на сучасну спортивну арену.

На трасі, де цього тижня проходитиме дев'ятий та останній перед літньою перервою етап Великих Призів, перегони проводять із 1927 року, але свою чинну назву цей трек отримав у 1937 році. 

На Заксенринзі Гран Прі Німеччини проходить починаючи з 1998 року. Раніше, протягом 1958-1972 років, він був місцем проведення етапу Гран Прі Східної Німеччини. Отже, історія треку йде корінням набагато глибше, ніж здається.

Заксенринг (нім. Sachsenring) - гоночна траса у Хоенштайн-Ернстталь, поблизу Хемница у Саксонії, Німеччина. 

Її історія сягає середини 1920-х років, коли два місцеві жителі вирішили організувати перегони на дорогах навколо саксонського міста Хоенштайн-Ернстталь. Сепп Вагнер та Пол Бергер були натхненними іншими мотоперегонами, що проводились у цьому районі, серед яких були гонки Маріенберга, які з'явилися на кілька років раніше. Незважаючи на деякі заперечення з боку місцевих жителів, ця пара ентузіастів підготувала мотоцикл і до 1927 року вже була готова прийняти гонки.

Чотиригранна конфігурація, відома як Чотирикутник Бадберга, складалася із громадських доріг Хохенштейн-Ернстталя, йшла на північ, паралельно автобану А4, доки не повертала назад і прямувала на південь до повороту Кеккенберга, щоб замкнути коло. На протяжності 8,618 кілометрів траси було усього потроху: пласкі відкриті ділянки, швидкісні повороти, повільні шпильки, проїзди між будинками та алеями самого міста та значні зміни висот на ділянках у сільській місцевості.

Читайте також:

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Фото: Repsol Media

Перша гонка

Перша гонка відбулася 26 травня 1927 року під час вікенду на Вознесіння. Подія одразу привернула увагу вболівальників, яких зібралося біля 140 тисяч. На той час вона називалася гонкою Бадберг-В'єрек.

Гонка у наступному 1928 році була не менш популярною, однак того року перегони виявився дуже небезпечними – під час заїзду сталося не менше 41 нещасного випадку. Червоний хрест повідомив про лікування біля 21 людини під час 133 звернень за допомогою. Зрозуміла річ, місцеві чиновники заборонили перегони.

Події відновились лише у 1934 році. Цього разу то був престижний Гран Прі Німеччини, який проходив у рамках відомого Чемпіонату Європи з мотоперегонів. На жаль, знову не обійшлися без жертв. Тоді загинули три гонщики, серед яких були чемпіон Європи 1933 року Гуннар Кален та чемпіон 1934 року Пол Демейтер.

Однак, змагання не припинились, і в 1937 році траса отримала назву Заксенринг після закриття треку Grillenburger Dreieck у лісах поблизу міста Тарандтер, який раніше мав цю назву. На жаль, того року тут також стався нещасний випадок - загинув шотландець Джиммі Гатрі, улюбленець натовпу уболівальників після перемог у гонках 1935-го та 1936-го років.

Спочатку деякі супротивники чинили опір високошвидкісним двоколісним перегонам навколо Хохенштейн-Ернстталя, але незабаром він став невід’ємною частиною цього району.

Траса ставала все більш відомою і швидко долучилась до міжнародного гоночного календаря. У 1936 та 1938 роках тут проводили Große Preis von Europa (Гран Прі Європи), співставний сучасному чемпіонату світу. Тоді дистанція гонки становила 40 кіл для 500-кубових мотоциклів. Це дорівнювало близько 350 кілометрам, які гонщики проїжджали протягом двох із половиною годин.

Читайте також:

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Ера східнонімецького етапу

Після перерви через Другу світову війну гонки відновилися у 1949 році, поступово кількість уболівальників знову почала збільшуватись. У 1950 році на Всенімецьому чемпіонаті з мотоперегонів були присутніми 480 000 глядачів. У 1961 році гонка досягла дійсно вражаючого успіху - саме тоді вона стала східнонімецьким етапом Чемпіонату світу з мотоперегонів. Місцеві двотактні мотоцикли MZ були конкурентоспроможними у порівнянні з іншими виробниками – саме з таким Ернст Дегнер здобув перемогу у гонці класу 125 куб.см.

Протягом наступного десятиріччя зірки світового гоночного мотоспорту щороку приїжджали до Саксонії. Майк Хейлвуд та Джакомо Агостіні здобули тут безліч перемог, якими приголомшували натовп. Проте також поповнився і реєстр смертельних випадків на німецькій трасі. Інший улюбленець натовпу, британський чемпіон у класі 125 куб.см Білл Айві загинув у 1969 році після отриманих травм внаслідок падіння – поршень двигуна його мотоцикла заклинило, через що він злетів із байка і влетів у стіну.

У 1970-х роках комуністична влада Східної Німеччини почала відноситись до перегонів із деякою підозрою, зокрема, оскільки вони лише підкреслювали зростаючу диспропорцію між технікою власного виробництва та закордонними мотоциклами. Все остаточно закінчилось після перемоги у гонці класу 250 куб.см західного німця Дітера Брауна у 1972 році, коли із гучномовців траси залунав гімн Федеративної Республіки Німеччини, частиною якого був гімн колишньої нацистської Німеччини. Після цього гонки чемпіонату світу припинили своє існування у Східній Німеччині аж до часів руйнування Берлінської стіни.

Між 1973 і 1989 роками гонки продовжували проводити, але тільки для гонщиків і мотоциклів поза залізною завісою. Автомобільні перегони також були частиною цих вікендів - із перших днів на етапах завжди були присутні автомобілі - але тепер їм приділяли більше уваги через відсутність можливості змагатися на стаціонарних трасах в інших місцях Східної Німеччини та задля збільшення привабливості мотоперегонів.

Читайте також:

Початок гонки

Початок гонки

Фото: Toni Börner

Перша реконструкція

Перегони тих років були більш близькими до автомобільних із кількома дерев'яними трибунами, на яких розміщувались уболівальники. Безпека для мотоциклістів, як і раніше, вимагала трохи більшого, ніж тюки сіна вздовж огорож. Гонщики продовжували гинути, і тому коли після падіння Берлінської стіни у 1990 році стало можливим розширити заходи, стало зрозуміло, що траса, яка проходить крізь місто, цілком не відповідає сучасним вимогам до гоночних треків, незважаючи на додавання пари шикан.

У 1995 році Національний Авто-мото клуб ADAC Sachsen відкрив новий навчальний центр для гонщиків, для чого було облаштоване кільце на південь від початкової траси. Майже одразу гонки почали проводитись на цьому новому треку, і після кількох змін початкової конфігурації новий Заксенринг відкрився як комерційних заклад у 1996 році. Лише невелика частина первісної траси залишилась у її новому втіленні, на якому був навіть змінений на зворотний напрям руху. 

Трасу було розширено, так само, як велику увагу приділили заходам безпеки, крім того, на неї більше не впливала система громадського транспорту. Вона отримала окремий постійний сучасний піт-лейн, нову старт-фінішну башту та один із найкращих на той час контрольний центр.

Першим на оновленій трасі проходили перегони німецького Супербайку та популярного кубку STW для 2-літрових ралійних автомобілів. Жорстка аварія британського гонщика Уоррена Хьюза, яка сталася однією з останніх, мабуть, підкреслила, що дещо потрібно поліпшувати, і подальші зміни відбулися протягом наступних років. У 1998 році піт-лейн був перенесений на протилежну сторону головної прямої, були пом'якшені кілька поворотів і покращені зони вильоту. Також була змінена остання шикана, що значно прискорило трасу.

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Марк Маркес, Repsol Honda Team

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Повернення до MotoGP

У 1998 році схема отримала найвищий рівень сертифікації FIM, що дозволило вперше за багато років повернутися на Заксенринг Чемпіонату світу MotoGP. Нова траса була однією з найкоротших та найменших у календарі та суттєво відрізнялася від старого треку, але все-таки кількість уболівальників була вражаючою, адже тоді свідками перемоги Міка Дуена стали близько 142 тисяч глядачів.

Подальші зміни відбулися у 2000 році, коли піт-лейн був подовжений і змінені кілька поворотів, біля яких збільшили зони вильоту. Того року DTM єдиний раз відвідав трасу, перш ніж обґрунтуватись на новому східно-німецькому треку Лаузицринзі.

Тим не менш, керівництво траси не було повністю задоволеним, і вона зазнала ще більших змін після сезону 2001 року, коли новий архітектор Герміан Тільке перебудував піт-лейн і паддок, які перемістилися на протилежну головній прямій сторону. Нова секція мала значний похилий спуск, що йшов праворуч до нової зворотної секції, який швидко отримав назву «Водоспад». Також після цієї перебудови траса вперше стала повністю закритою і перетворилась на справжній постійно діючий об'єкт, відокремлений від будь-яких доріг загального користування.

Подальших незначних та остаточних перебудов траса зазнала у 2003 році. Був змінений поворот Омега та збільшена загальна довжина траси. Після цього на трасі лише оновлювався асфальт, востаннє це було взимку 2017 року.

Дані Педроса, Repsol Honda Team

Дані Педроса, Repsol Honda Team

Фото: Gold and Goose / LAT Images

Найкоротша траса календаря

Сучасна конфігурація Заксенрингу становить 3,671 кілометри -  це найменша протяжність з усіх вже 19 трас календаря. На обмеженій ділянці вдалося зробити суворий, по-справжньому спортивний гоночний трек, неймовірно вимогливий до фізичних і вольових якостей гонщиків, а також і до самої техніки, яка зазнає сильних навантажень. Вузька та хвиляста конфігурація містить тринадцять поворотів, десять з яких ліві, а три праві.

Рух здійснюється проти годинникової стрілки, так само, як і ще на чотирьох інших трасах Великих Призів – в Остіні, Арагоні, на Філліп-Айленді та у Валенсії.

Заксенринг залишається важливою трасою для чемпіонату, оскільки завжди збирає численні трибуни. Через проблеми з фінансовою рентабельністю у 2016 році велися переговори з Нюрбургрингом, який був альтернативою саксонській трасі. На сьогодні не зважаючи на підписаний раніше контракт із промоутером чемпіонату Dorna до 2021 року Заксенринг скоріш за все не залишиться місцем проведенням етапу в Німеччині.

Гран Прі Німеччини: схема траси Заксенринг

Гран Прі Німеччини: схема траси Заксенринг

Фото: Motorsport.com Ukraine

 

Наступна стаття про MotoGP
Гран Прі Німеччини: розклад та шини

Попередня новина

Гран Прі Німеччини: розклад та шини

Наступна новина

Результати Маркеса цього року нагадали Россі сезон-2014

Результати Маркеса цього року нагадали Россі сезон-2014

Про цю статтю

Серія MotoGP
Подія Гран Прі Німеччини
Автор Марія Галата
Тип новини Прев'ю