Гран Прі Японії: історія та особливості траси Мотегі

Твін Ринг Мотегі будувався протягом десяти років і досі залишається одним із найвидатніших проектів гоночних трас Країни Сонячного сходу і світу.

Твін Ринг Мотегі – автомотодром, розташований біля містечка Мотеґі в східній префектурі Точігі в Японії. Він був споруджений у 1997 році на кошти компанії Honda і є базовим для команди Honda Racing Corporation – тут проводяться тести та обкатка нових мотоциклів, тренування гонщиків та випробування технологій.

Свою назву – поєднання англійського слова «twin» (близнюк, пара однакових об’єктів) та німецького «ring» (коло, кільце) - трек отримав через наявність двох незв'язаних трас — овальної Super Speedway в американському стилі та розташованої частково у межах овалу дорожньої європейської траси. Крім того, за словами власників, під першим словом у назві також розуміється ще і злиття двох об'єктів, гармонію людини з природою, зустріч та поєднання людей. Незважаючи на те, що «ring» на німецькому означає кільце або коло, це значення також було розширеним, маючи на увазі групу людей, яких поєднує у коло радісне хвилювання та спорідненість інтересів.

Якщо овальна конфігурація – єдина траса такого типу в Японії і використовується для гонок один раз на рік, то дорожня траса використовується значно частіше – крім чемпіонату MotoGP сюди приїжджають японські серії Супер Формула і Super GT.

Історія походження

Трасу Твін Ринг Мотегі можна сміливо вважати одними із проектів за будь-які часи, який символізував запеклу завзятість у подоланні величезних труднощів. Вона будувалась компанією Honda задля демонстрації своїх досягнень у виробництві як власним клієнтам, так і всьому світі. Для створення і побудови проекту знадобилось більш ніж 10 років, і за величиною і масштабом він залишається неперевершеним для усіх об’єктів у будь-якій точці земної кулі.

Все почалося у 1986 році, коли група робітників відділу продажів мотоциклів Honda вирішила, що їм потрібна нова стратегія залучення клієнтів. Вони придумали перспективний проект, який продемонстрував би співпрацю з дилерами по всій Японії. За наміром вони повинні були б поєднатися у загальнонаціональну мережу об'єктів, де мотоциклісти могли б насолоджуватися їздою на байках. Головним елементом мережі повинен був стати один мегаоб'єкт, центр міжнародного масштабу, де прихильники швидкості змогли б також насолодитися перегонами крім мотоциклів на автомобілях та на інших потужних машинах.

Дилерська програма швидко отримала схвалення вищого керівництва, але спілкування з головним офісом вимагало значного часу, тому була створена проектна група «Motor Track» для вивчення можливостей подальшого розвитку. Вона шукала ділянку для будівництва і продовжувала боротися з внутрішньою бюрократією у керівництві Honda задля отримання підтримки.

Врешті-решт, була обрана ділянка у селищі Мотегі у префектурі Тотігі. Вона вважалась не дуже придатною, бо знаходилась пагорбистій місцевості біля населеного пункту, що відновлювалося після катастрофічної повені, який змив 80 відсотків прибережних будинків лише рік тому. Проте, ділянка мала ряд переваг – її розташування в амфітеатрі спрямовувало б звук догори, а не у бік житлової забудови, була досить близькою до Токіо і коштувала відносно дешево.

Первісні проекти

Перед тим, як схвалити пропозицію, віце-президент Honda Кочіро Йошізава поїхав відвідати обране місце. Він був переконаний у його перевагах, але знав, що його трансформація, яка передбачалася, вимагала великого фінансування, і що будь-який схожий проект може розглядатися лише як дуже довгострокове інвестування. 31 березня 1988 року проект нарешті було надано зелене світло, після чого президент Honda Тадаші Кум сказав: «Я хочу, щоб ви працювали над цим проектом з точки зору довгострокової міжнародної перспективи. Я хочу, щоб ви створили об'єкт такого рівня, який зможе сприяти нашим мріям».

Honda розпочала наполегливі та старанні переговори зі спільнотою Мотегі, і до грудня 1990 року необхідні угоди було виконані, робота продовжилась. Зведений проект був наданий на розгляд місцевим органам влади, але до того часу, коли були подані остаточні документи, проект отримав новий напрямок.

Після візиту до США команда, що займалася трасою, була вражена популярністю гонок на овалах і тим, що на таких об'єктах, як Шарлотта, глядачі могли бачити усю гонку на трибунах. Таким чином, овальна траса стала невід'ємною частиною проекту Мотегі.

Коли проект нової траси Твін Ринг та овальної конфігурації отримав схвалення, в японській економіці почався спад, який поставив під загрозу проект у цілому. Початкові інвестиції були величезними, тому збільшився тиск вимог скоротити витрати. За щасливим збігом обставин, рада Honda також схвалила запуск програми розвитку двигуна для CART Indycar Series у 1994 році. На цьому фоні можливість отримати домашню трасу для тестів та презентації програми Indycar, привнесла достатню ділову синергію для остаточного схвалення фінансування проекту. У січні 1995 року на щорічній новорічній прес-конференції президент Honda Нокухіко Кавамото оголосив про початок будівництва Твін Ринг Мотегі.

Початок будівництва

Найбільш складним завданням була основна підготовка, яка вимагала вирівняти пагорби і внести зміни у рельєф низовин. Задля підвищення рівня землі на 65 метрів у деяких точках було перерозподілено приблизно 1,3 мільйони кубічних метрів ґрунту.

Це будівництво досі залишається найбільшим будівельним проектом, який коли-небудь фінансувався однією приватною компанією в Японії. Селище Мотегі, чисельність населення якого була скромною - лише 18 000 осіб – несподівано заповнили 800 будівельників, 280 вантажівок та сім 70-тонних самоскидів з гігантськими шинами. Honda тримала будівельний майданчик відкритим для відвідувачів протягом усього тривалого періоду будівництва. Після його завершення більш ніж 15 000 людей приїхали подивитись на завершений об’єкт.

Розпад японської економіки миляної бульки зі швидким ростом цін на акції та збільшення зайнятості, який спочатку загрожував самому існуванню проекту, незабаром забезпечив йому несподівану перевагу. Через зниження ділової активності зменшилась орендна плата за великі будівельні машини. Також набагато нижчими виявились витрати на різні будівельні матеріали у порівнянні з початковими оцінками. Це створило надлишок у бюджеті, який спочатку був ледве достатнім для будування однієї гоночної траси. Додаткові кошти були використані для створення трибун для глядачів.

Твін Ринг Мотегі як комерційний об’єкт відкрився 31 липня 1997 року, більш ніж через 10 років після початку розробки проекту. Більше 2000 людей, серед яких були землевласники, місцеві жителі, державні службовці, будівельники, а також співробітники та представники компанії Honda, зібралися на церемонію урочистого відкриття траси.

Хто ганяється на трасах

Овальна траса прийняла першу міжнародну подію у 1998 році, нею став етап серії Champ Car.  Перегони Indycar тривали тут до 2011 року, поки великий землетрус у Східній Японії не завдав шкоди об'єкту. Тоді овальна траса опустилася, що зробило її непридатною для автоперегонів. Більшість подій були перенесені на дорожню трасу. Хоча продовжував використовуватися піт-лейн овалу, потрібно було будувати нові в’їзд та виїзд на нього. Цей рік став останнім для перегонів Indycar, які було вирішено припинити проводити на зарубіжних трасах, розташованих на великих відстанях, вважаючи за краще зосередитися на внутрішньому календарі. Пошкоджений овал виявилось важко відновити, тому він вже навряд чи буде використовуватися для перегонів.

Короткий період на овалі проходили перегони NASCAR. Вперше ця серія відвідала Мотегі у 1998 році з влаштуваннням показової гонки наприкінці сезону. Наступного року фінальну гонку тут провела гоночна серія Winston West, але через високі витрати на транспортування та погану відвідуваність перегони обох серій більше не проводились.

Хоча гаражі та трибуни належать овалу, дорожня траса у будь-якому випадку залишається повністю відокремленою. Вона проходить під спідвеєм у двох точках і зникаючи на сході з поля зору глядачів на головній трибуні. Незважаючи на цей недолік, він набагато більше завантажений у порівнянні з двома іншими японськими треками. Двічі на рік тут проходять перегони Формули Ніппон, по разу у рік ганяються автомобілі Super GT та Super Taikyu, а також місцеві події майже кожного вікенду. Для цього були створені дві короткі конфігурації, які використовують сполучні дороги, та східна зовнішня траса, яка має перевагу у вигляді власного піт-лейну і паддоку. Короткі траси зазвичай використовуються для подій молодших класів, таких як Формула 4 та FJ1600.

Дорожня траса користується попитом для проведення мотоперегонів. Починаючи з 2000 року її раз на рік відвідує чемпіонат MotoGP. Крім Великих Призів тут відбуваються мотоперегони декількох японських національних серій.

Особливості дорожньої траси

З 1997 року, коли автодром був побудований, він ніколи не змінювався. Лише в 2011 році після великого березневого землетрусу, в результаті якого постраждали багато східних провінцій Японії, національний етап був перенесений з квітня на осінь. До серпня його проведення залишалося під питанням. Однак, організатори гонок повністю відновили частково зруйновані трибуни і будівлі, а також покриття автодрому, яке стало навіть краще колишнього, і на це їм знадобилося всього 2 місяці.

Конфігурація уявляє собою два хитро закручених «кільця», з'єднаних посередині дворівневою розв'язкою з мостом і тунелем. Тут практично відсутній перепад висот. Рух відбувається за годинниковою стрілкою.

Протяжність траси 4810 метри, а ширина від 12 до 15 метрів. 14 поворотів, шість із яких ліві, а вісім праві, поєднані чотирма прямими ділянками, одна з яких досягає 762 метрів і дозволяє реалізувати потенціал потужного двигуна. Прямі пов'язані між собою шпильками з дуже малими радіусами поворотів (до 30 метрів), які гонщикам доводиться проходити на 1-2 передачах, а перед входом гальмувати з 250-300 кілометрів на годину до 80-90. Вона схожа на треки Філліп-Айленд та Муджелло, але на відміну них ключовим моментом для отримання гарного часу швидкого кола на Мотегі є гальмування і швидкий підйом мотоцикла на виходах із поворотів.

Інженери Brembo вважають Мотегі найбільш навантаженою трасою для гальм. Навіть Сепанг залишається позаду на другому місці.

Завдяки широкому полотну місць для атак тут вдосталь. Перед першим поворотом гонщикам потрібно за чотири секунди іна протязі 200 метрів скинути швидкість з 260 кілометрів на годину до 90, щоб увійти у шпильку, що має дуже плавний вхід, який ніби обривається рівно посередині радіуса крутим поворотом. Дзеркальним відображенням цього віражу є наступна зв'язка третього та четвертого поворотів. Гальмування перед п’ятим поворотом не менше агресивне. Після цього починається більш повільна частина траси, яка завершується гострої шпилькою Hairpin Curve перед зворотною прямою.

Крім двох гоночних трас комплекс має гоночну школу та школу безпеки, додаткову грунтову овальну трасу і картинг. Тут працюють готель, ресторан, магазини та зали для засідань. Однак головне пам’ятне місце треку – це вражаючий музей Honda, в якому розмістилися тисячі мотоциклів та автомобілів, які були документальними підтвердженнями славетної гоночної історії японського заводу.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія MotoGP
Подія Гран Прі Японії
Суб-подія Прев'ю
Трек Twin Ring Motegi
Тип статті Прев'ю