Рекорд за кількістю аварій в MotoGP: хто винен?

Про те, якими були аварії в 2016 році, про роботу медиків під час вікендів та плани на майбутнє розповів доктор Хав'єр Мір, хірург та фахівець з травматології MotoGP.

Цього року кількість аварій у MotoGP збільшилась на 34%. Найбільш ймовірним поясненням цього факту можна назвати три фактори: збільшення швидкості мотоциклів, яке спостерігається кожного року, зміна виробника шин та введення єдиного програмного забезпечення ECU.

Дійсно, щороку мотоцикли стають все швидшими та швидшими, про що свідчать нові рекорди швидких кіл. Але чи можна пояснити рекордну кількість аварій у прем’єр-класі в 2016 року введенням єдиного блоку управління електронікою та переходом на нові шини Michelin?

У прем’єр-класі їх число з 215 падінь 2015 року збільшилося до 288 у 2016 році, в середньому біля 15 відсотків протягом одного гоночного вікенду.

У молодших класах Moto2 і Moto3 зростання кількості аварій було таким же значним. Цього року в Moto2 сталося 364 інциденти у порівнянні із 235 минулорічними, а у Moto3 цього року їх було 410 проти 314 у 2015 році.

Але, аналізуючи ситуацію цього сезону, не можна не брати до уваги погоду, яка цього року ускладнила гонщикам життя на багатьох Гран Прі, а саме в Австралії, Нідерландах, Німеччини, Великій Британії, Чехії та Малайзії.

Про нелегкий для медиків минулий сезон в своєму інтерв’ю виданню bikesportnews.com розповів доктор Хав'єр Мір, хірург та фахівець з травматології MotoGP, котрий останніми роками прооперував багатьох гонщиків. Він говорив про те, як працювали лікарі цього року, про безпеку і роботу Dorna, яка спрямована на підвищення рівня безпеки на треках.

«Я головний ортопед, а Енжел Чарте – головний лікар MotoGP, - сказав він. - Я посідаю цю посаду протягом останніх п'яти років. Зокрема, я фахівець з верхніх кінцівок, тобто займаюсь руками від ключиць до п’ястей. Ми провели дослідження, щоб дізнатися, які частині тіла найбільше страждають під час аварій, і з’ясували, що 70 відсотків травм пов'язані з руками (від ключиці до п’ясті). Серед цих 70 відсотків травм рук найбільшої кількісті пошкоджень зазнавали ключиці.

У цьому дослідженні були проаналізовані дані всіх категорій (MotoGP, Moto2 і Moto3), в тому числі Red Bull Rookies Cup та Asian Talent Cup. Воно охоплює останні п'ять років, при чому увага зверталась на траси та повороти, де відбулося найбільше аварій. Це також важливо для розуміння, які повороти або асфальт на яких ділянках трас небезпечні і які заходи можуть бути прийняті задля зменшення падінь».

Де та як падали найбільше

Лікар розповів про «рекордсменів» за кількістю аварій цього року, серед яких перше місце в невтішному рейтингу посідає траса Філліп Айленд, та відмітив, що не завжди найбільш серйозні травми відбувалися за поганих погодних  умовах. Також Мір звернув увагу, що цього року змінився характер травм – не дивлячись на наявність у комбінезонах гонщиків подушок безпеки, це не завжди допомагало уникнути важких травм.

«Рекордною за кількістю падінь цього року він був Філліп Айленд із 90 аваріями, -  відзначив лікар, - після нього йде Мотегі (84), Заксенринг (81), Сепанг (69) і Сільверстоун (68). Важливим фактором, який відіграє певну роль у збільшенні кількості інцидентів для деяких треків, таких, як Філліп Айленд, Сепанг або Сільверстоун була погода. Але за статистикою найбільш серйозні аварії відбуваються за сухих умов. Насправді, падіння в дощових умовах легші та мають менше поганих наслідків.

Щодо поворотів, то тут у більшій мірі все залежить такі від погоди. Наприклад, на Сільверстоуні цього року сталося 11 аварій в десятому (Club Corner) та дванадцятому (Farm Curve) поворотах. При цьому погодні умови були дуже різними під час гоночного вікенду. Якщо подивитися на Філліп Айленд, то там у четвертому повороті було загалом 32 падіння, причому погодні умови тут також були мінливими, сухими і дощовими протягом вікенду.

В минулому було більше хайсайдів, в той час як цього року більшість гонщиків зазнавали аварій через втрату переду. Це правда, кожного року швидкість збільшується. Крім того, змінилися види переломів. Наприклад, з введенням подушок безпеки з’явилась область, яка захищена менше за інші. Це відбувається тому, що розміри подушок безпеки змінюються в залежності від розмірів гонщиків, але вони все одно не розробляються для кожного індивідуально. Це головне питання. Просто подумайте про розмір Лоріса База, наприклад, з його 191 см зросту і 160 см Дані Педроси. З цієї причини ми займаємся подушками безпеки разом із Dainese і Alpinestars та працюємо над розвитком цього важливого пристрою безпеки.

Щодо Дані, то він взагалі винятковий гонщик. Він має великий талант, але через зріст і м'язову структуру у нього виникають певні проблеми. Його м'язи не такі сильні. Можливо, саме через це він так сильно страждає кожного разу, коли виходить з ладу. Хоча я повинен сказати, що йому також бракує вдачі».

Цього року було кілька випадків, коли гонщики отримували травми або переломи хребців. Доктор Мір вважає, що саме вдосконалення подушок безпеки сприятиме зменшенню таких травм.

«Цього року переломи хребців отримали Андреа Янноне, Джек Міллер, Джуліан Саймон... Вивчаючи ці випадки, -  подовжував пояснювати Мір, - ми зробили висновок, що їх можна буде уникнути, якщо зробити подушку безпеки трохи більшою. Ще одним ключовим моментом є те, що подушка безпеки починає працювати ще до того, як гонщик торкається ґрунту, а за ці частки секунди положення тіла може сильно змінитися. У нас є і ідея зробити обов'язковим використання подушок безпеки, починаючи з 2018 року. Для досягнення цієї мети необхідно подальше вдосконалення подушок безпеки, котрі повинні будуть виготовлюватися на замовлення відповідно до розміру кожного гонщика».

Автомобілі медичної допомоги та їх робота

Доктор Хав'єр Мір розказав про заходи безпеки, які були введені минулого сезону, пояснивши, як саме працюють медики при виникненні надзвичайних ситуації на треку.

«Найнебезпечніший момент - це старт гонки, - сказав він. - На першому колі, коли існує підвищений ризик інцидентів, бо гонщики дуже щільно їдуть всі разом, автомобіль медичної допомоги рухається позаду групи. Плюс напоготові знаходяться дві інших медичні автомобіля, які готові долучитися до дій у разі виникнення кількох інцидентів. У кожному медичному автомобілі є професійний водій, один лікар і один фельдшер.

Така ж сама процедура існує в Формулі 1. Після подання першої допомоги гонщик може бути доставлений автомобілем в медичний центр або гелікоптером до найближчої лікарні.

Коли стався інцидент з Марко Сімончеллі, таких автомобілів медичної допомоги, обладнаних для надання допомоги несвідомому гонщику прямо на трасі, не було, і гонщика необхідно було спочатку доставити до медичного центру або лікарні.

Цього року стала обов’язковою наявність під час вікендів двох медичних автомобілів, які повністю обладнані для прямого втручання на трасі. Це було надзвичайно важливим. Ці два медичні автомобілі першими долучаються до дій, коли гонщик знаходиться в несвідомому стані. Вони можуть бути на місці події протягом однієї хвилини. Тільки-но гонку зупиняють червоними прапорами, лікарі можуть бути поруч із гонщиком на трасі, щоб надати необхідну медичну допомогу.

Кількість лікарів змінюється відповідно до кожного треку, в залежності від конфігурації, розташування та довжини траси. У Валенсії, наприклад, ми мали наступну структуру: 21 лікар і 21 фельдшер були присутніми безпосередньо на трасі, ще чотири лікарі і чотири парамедики чергували в машинах, плюс персонал медичного центру. Що стосується транспортних засобів, то напоготові були сім автомобілів швидкої допомоги на трасі плюс ще дві машини швидкої допомоги в медичному центрі і два гелікоптери».

Важкий для медиків рік добігає кінця, і вже зараз почалася підготовка до наступного сезону. Можливо, вжиті заходи безпеки допоможуть зменшити кількість аварій та травм, не дивлячись на те, що саме вони змушують уболівальників нервувати найбільше. Вважаємо, що за краще переживати, спостерігаючи за запеклою боротьбою, на котру ми маємо всі підстави очікувати у 2017 році.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія MotoGP
Тип статті Інтерв'ю