Розподіл сил після ГП Америк: Honda – перша скрипка квінтету заводів

Поширень
Коментарі
Розподіл сил після ГП Америк: Honda – перша скрипка квінтету заводів
Марія Галата
Автор: Марія Галата , редактор
2 трав. 2018 р., 08:40

Три перших етапи сезону-2018 позаду. Казати щось напевно про розподіл сил серед виробників допоки зарано, але певні висновки напередодні повернення чемпіонату до Європи зробити можна.

Позиції, які посідають шість виробників прем’єр-класу у Кубку конструкторів, сходяться з реальною ситуацією у MotoGP. Навіть різниця за очками більш-менш відповідає поточному рівню заводів.

З помітним відривом лідирує Honda (70 очок). Друге місце належить Yamaha завдяки трьом подіумам (56 очок). Якщо прогрес виробника з Івата триватиме такими темпами, він зможе наздогнати та спробувати кинути виклик крилатому бренду.

Виробник Ducati третій (49 очок), але після вікенду в Остіні він не може розраховувати на перемогу у цьому заліку. Червоним на п’яти наступає Suzuki (39 очок), які також мають всі шанси посісти місце у топ-3 серед виробників.

В Америці Aprilia (10 очок) та KTM (8 очок) помітно стали кращими, але все одно ці два заводи допоки можуть лише намагатись фінішувати стабільно у першій десятці.

Далі докладніше про кожного з виробників і деякі припущення щодо причин, через які вони досягли тих чи інших результатів. 

Переможець гонки Марк Маркес, Repsol Honda Team

Honda

Honda беззаперечно найкраща. Певною мірою дякуючи Марку Маркесу, але не лише завдяки йому. Іспанець не зміг би бути найсильнішим гонщиком Гран Прі Америк і досягти такого рівня без найліпшого на поточний момент мотоцикла прем’єр-класу.

Чинний чемпіон світу бере участь у розвитку прототипу, але побудувати найконкурентніший байк MotoGP – це робота не лише гонщика, а цілої команди. Стратегія, яку обрала Honda цього сезону, виявилась найвдалішою. Зараз над поліпшенням мотоцикла цього сезону крім тестових пілотів працюють три гонщики виробника, які беруть участь у чемпіонаті.

Крім Маркеса, провідного гонщика Honda, значну частину роботи над розвитком мотоцикла виконують два інших пілоти з повноцінними контрактами – Дані Педроса із заводської команди та Кел Кратчлоу із сателітної LCR.

Схоже, що стиль їзди та особливості налаштування мотоцикла кожного з цієї трійки мають багато спільного, адже ще під час передсезонних тестів думки двох іспанців і британця щодо нових двигунів, деталей та електроніки були практично однакові. Якщо це дійсно так, то їхні побажання і зауваження до поточної версії мотоцикла дозволяють рухатись в одному напрямку і швидко усувати усі недоліки.

Можливо, саме з цієї причини Honda не хоче поспішати з контрактом для другого офіційного гонщика, бо тріо Маркес, Педроса, Кратчлоу (останній працює над розвитком заводського мотоцикла другий сезон) дозволило уникнути минулих проблем початку сезону і стати головним претендентом на потрійну корону з перших Гран Прі.

Маверік Віньялес, Валентино Россі, Yamaha Factory Racing

Yamaha

Виробник з Івата гірший за Honda, але демонструє гарну стабільність, хоча і не без участі сателітного гонщика.

Взимку Yamaha прийняла рішення, що для двох офіційних пілотів розвиток мотоциклів буде рухатись різними напрямками. Якщо подивитись на результати минулого, можна зробити висновки, що у Валентино Россі було набагато більше спільного з його колишнім товаришем по команді Хорхе Лоренсо з точки зору розвитку мотоцикла. Вони вдвох боролись за титул, були найсильнішими гонщиками, а тризубий бренд вважався непереможним серед виробників.

Стиль їзди Маверіка Віньялеса дуже сильно відрізняється від того, як їздить Доктор. Після того, як команда іспанця узгодила із заводом можливість рухатись власним шляхом у розвитку мотоцикла, Маку вдалося отримати значні поліпшення. З огляду на 2017 рік, не хочеться робити квапливих висновків, але про тенденцію змін на краще можна казати вже зараз.

Згідно з політикою виробника з Івата, сателітні гонщики Yamaha працюють зі старими прототипами та не беруть участі у розвитку нового M1. Досвід Валентино вартий кількох тестових пілотів, саме цьому він навіть при наявності багатьох проблем, як торік, він серед кращих або дуже близько.

Протягом  останнього вікенду в Остіні обидва офіційні гонщики стали кращими. Тепер питання в іншому – чи вистачить у заводу ресурсів, щоб побудувати два різних прототипи для заводської команди, які були б достатньо сильними у порівнянні з Honda.

Бокси Андреа Довіціозо, Ducati Team

Ducati

Початок сезону Ducati з перемогою у Катарі був обнадійливим, але виступи на двох наступних вікендах були далекими від блискучих. Якби не виграш першого Гран Прі, Червоних можна було б поставити позаду Suzuki. Можливо, причина у треках Аргентини та Остіна, які не дуже підходять італійському виробнику. Все стане більш зрозумілим після перших європейських етапів.

Хоча пояснити проблеми італійської стайні можна іншим. Обидва заводських гонщики мають амбітні цілі на цей сезон і зосереджені на перемогах – Андреа Довіціозо хоче боротись за титул, Лоренсо виграти першу гонку з Ducati. За таких обставин незрозуміло, хто займається розробкою мотоцикла протягом вікендів. Цим міг би займатись Даніло Петруччі, який багато зробив для поліпшення мотоцикла торік, але він дивиться у бік іншої команди та виробника, бо майже втратив надію отримати місце в заводській команді Червоних.

У Ducati дуже сильні тестові гонщики – Кейсі Стоунер і Мікеле Пірро. Вони одні з найкращих для розвитку мотоцикла. Але цього року кількість тестових днів протягом року обмежили, тому частину цієї роботи повинні виконувати гонщики, що мають повноцінний контракт. Схоже, у них не вистачає часу чи бажання на такі дрібниці. Вони думають про інше, їхня мета набагато вища за буденні питання розвитку.

До того, як і в Yamaha, виробник із Борго Панігале будує два різних мотоцикли для двох топ-пілотів заводської команди. Ще одне підтвердження, що така стратегія програшна з точки зору чемпіонату.

Марк Маркес, Repsol Honda Team, Андреа Янноне, Team Suzuki MotoGP

Suzuki

На відміну від вищезгаданих виробників, навіть у порівнянні з Honda, прогрес Suzuki наочний і найбільший. Попри не дуже вдалий початок, виступ у Техасі був відмінним. Обидва гонщики заводу з Хамамацу поки хоч і не претендують на перемогу, але підтвердили, що новий GSX-RR достатньо конкурентний для боротьби за місце на подіумі.

Чия це заслуга? Важко сказати. Минулорічні невдачі списували на Андреа Янноне, який частину сезону один займався розвитком мотоцикла, поки другий гонщик команди Алекс Рінс відновлювався після кількох травм, через які пропустив і частину передсезонних тестів, і кілька Гран Прі.

Казати щось про стабільність Suzuki зарано, але схоже, що найближчим часом Велика трійка заводів перетвориться на Велику четвірку. Принаймні зараз рівень мотоциклів виробника великої літери «С» майже не поступається рівню Yamaha та Ducati, а інколи навіть перевершує їх.

Aprilia

Схоже, що тестові Гран Прі для Aprilia закінчились – на Америк обидва гонщики були серед першої десятки. Допоки залишились питання по кількох пунктам, особливо зі стабільністю, але загальні результати вікенду в Остіні виглядають обнадійливими.

Алейш Еспаргаро погано кваліфікувався – на старті він був 20-м. Не можна применшувати таланти іспанця, але задля того, щоб фінішувати десятим, до того ж не завдяки сходам суперників попереду, потрібен гарний байк.

Поки головними суперниками італійського прототипу можна вважати торішні Ducati. Але це не так вже й погано, якщо згадати, що Довіціозо на Desmosedici 2017 року виграв шість гонок.

Після згаяного передсезоння – новий двигун вперше був запущений на початковому етапі сезону у Катарі - Aprilia зосереджена на роботі над мотоциклом. Попри невдачі та технічні відмови на перших двох вікендах у Техасі, команда відпрацювала на відмінно. Двигун RS-GP врешті-решт запрацював на повну, що дає підстави очікувати ще більшого покращення найближчим часом.

Бредлі Сміт, Red Bull KTM Factory Racing

KTM

Після Остіна у боксах австрійського виробника зітхнули з полегшенням. Після провального початку сезону помаранчеві змогли триматися поблизу десятки найкращих майже в усіх сесіях американського вікенду.

Амбітні цілі міжсезоння боротися за місця у топ-6 забуті, реальна ситуація прийнята, план відкоригований. Усі сподівання перенесені на наступний рік, коли KTM матиме на стартовій решітці чотири мотоцикли. Такі очікування не безпідставні, бо у 2019 році команда австрійського виробника буде набагато сильнішою. Крім того, що допомагати будувати конкурентний мотоцикл буде одна з найсильніших супутникових команд Tech 3, другим офіційним пілотом помаранчевих і товаришем по команді Пола Еспаргаро скоріш за все стане Жоанн Зарко.

Але ситуація може змінитись на краще набагато раніше – ще до кінця цього сезону. В Європі до двох офіційних гонщиків долучиться тестовий пілот KTM Міка Калліо, який братиме участь у шести Гран Прі за вайлд-кардом.

Зараз австрійському виробнику треба зібрати якомога більше даних для кожного з треків, щоб почати боротися по-справжньому з наступного року. Поки що так. Далі побачимо.

Прогноз на найближче майбутнє

Чемпіонат повертається до Європи. Дехто вважає, що справжня боротьба починається саме на цьому етапі сезону. Напевно, це так, адже саме після наступного вікенду в Іспанії можна буде зрозуміти реальний розподіл сил.

Скоріш за все, Honda залишиться найкращою. Більш-менш однаковими та дуже близькими до неї будуть Yamaha, Ducati та Suzuki. Можливо, хтось із цієї трійки заводів зможе кинути виклик теперішньому лідеру.

Aprilia та KTM залишаються найслабшими, але від них також слід чекати на значне поліпшення.

Карти роздані, час на обмірковування скінчився. Настав час гри.

Дані Педроса, Repsol Honda Team, на позіції лідера
Наступна стаття про MotoGP