Віньялес – нова зірка або звичайний гонщик

Іспанець приєднався до прем’єр-класу два роки тому. Не дивлячись на те, що його досягнення у MotoGP дуже і дуже скоромні, саме до нього увага на початку нового сезону буде прикута не менша, ніж до топ-гонщиків, увага.

По-перше, визначимося, кого саме ми відносимо до топ-гонщиків. Поза сумніву, це чемпіон світу Марк Маркес, Валентино Россі, Хорхе Лоренсо і Дані Педроса. Під знаком питання можна залишити ще пару імен – тих, для кого минулорічний сезон був провальним із початку, але завершився на більш-менш оптимістичній ноті. Так, це два вже колишніх товариша по команді, два Андреа – Довіціозо та Янноне. Вважаємо, що враховуючи роки перебування у MotoGP у різних класах і боротьбу за подіум цього сезону, яка не завжди завершувалася фінішем у першій трійці, їх не можна не брати до уваги. Особливо якщо брати до уваги заявку на успіх Янноне на перших тестах після фіналу в Валенсії.

Остаточно можна буде визначитися із фаворитами ще до початку сезону. Своєрідні змагання розпочнуться вже на лютневих тестах IRTA на Сепангу, коли усі гонщики вже матимуть прототипи 2017 року.

Наступного року чотири виробники - Honda, Yamaha, Ducati і Suzuki - намагатимуться здобути перемогу. Доля титулу, скоріш за все, вирішуватимуть лічені очки наприкінці сезону, бо боротьба ущільниться ще більше, ніж раніше, адже зараз ми маємо сім із урахуванням Віньялеса абсолютно конкретних претендентів на титул 2017 року.

Початок кар’єри MotoGP

Якщо звернутись до статистики і порівняти результати перших років у прем’єр-класі, то результат Маверіка буде далеко не на користь претендента на місце у еліті MotoGP. Але можна згадати кілька фактів, які можуть стати поясненням або виправданнях таких даних.

Найголовніше із усього те, що жоден із топ-гонщиків не починав свою кар’єру із такою кількістю конкурентів на перемогу. Це якщо казати про минулий рік, коли Віньялес отримав «сирий» мотоцикл, із котрим Suzuki повернувся до великих призів. Отже, крім адаптації до найвищого класу із усіма відмінностями, які йому присутні, гонщик зіткнувся із необхідністю працювати над новим прототипом, готуючи разом із своїм товаришем по команді Алейшом Еспаргаро до боротьби із найшвидшими.

Початок 2016 року відзначився двома дуже важливими змінами у королівському класі, які сплутали карти усім виробникам і командам, змусивши гонщиків витратити у деяких випадках більш ніж половину сезону на адаптацію. Так, мова йде про нового виробника шин Michelin і єдину для усіх систему керування електронікою (ECU). Це зрівняло шанси для сателітних гонщиків у порівнянні із заводськими, дякуючи чому ми отримали можливість спостерігати над найнепередбачуванішими  вікендами і дало можливість побити рекорд по кількості різних переможців протягом одного сезону.

Якщо повернутися до Віньялеса і його результатів, то вищезгадані факти аж ніяк не могли полегшити поставлену перед гонщиком завдання – перемагати або принаймні боротися за місця на початку пелотону. Тим не менш, він неодноразово очолював вільні тренування, посідав місця на першій лінії стартової решітки, двічі фінішував на третьому місці подіуму і переміг в одному Гран Прі, кілька разів втративши місця у топ-3 через помилки.

Доленосне рішення

Віньялесу пощастило. Пощастило хоча б тому, що обставини склалися таким чином, що звільнилося місце у заводській Yamaha, а команда вирішила залишитися із японським виробником, не погодившись на пропозицію Хорхе Лоренсо змінити синій гараж на червоний і разом із ним працювати із Ducati. Саме командою була висунута умова взяти замість Лоренсо молодого гонщика, із яким можна працювати, із якого можна буде зробити майбутнього чемпіона.

Маючи пропозиції змінити команду або залишитися в Suzuki, 21-річний гонщик намагався приховати своє рішення протягом кількох тижнів перш ніж, нарешті, остаточно визначившись, оголосив, що надав перевагу Yamaha незабаром після гонки в Ле-Мані в травні.

Необхідна підтримка

Ще один значний фактор, який допомагає гонщикам отримувати результати і перемагати – це підтримка близьких. Для декого це батько, як для Лоренсо, Маркеса та Россі, котрий підтримував свого сина із самого початку. Для інших це дівчина або жінка – тут можна згадати Кела Кратчлоу та Андреа Довіціозо із їх теплими стосунками з сім’єю та дітьми.

Віньялес має поруч з собою розуміючу усі особливості мотоспорту на сто відсотків дівчину, із якою проводить весь вільний поза вікендів час. Кьяра Фонтанезі – чотириразова чемпіонка світу із мотокросу серед жінок наступного року разом із Маверіком приєднається до Yamaha після семи попередніх років і одного - 2016 року - із Honda. Якщо раніше іспанця називали її бойфрендом, то зараз вони мають шанси стати однією із найпомітніших пар світового мотоспорту.

Один із найкращих байків пелотону

Наступного сезону іспанець отримає такий самий мотоцикл, який матиме Валентино Россі і на якому Хорхе Лоренсо за вісім років здобув три світових титули. Із ним була виграна достатня кількість Гран-прі, включаючи останню гонку сезону 2016 року в Валенсії.

Отже, Віньялес дочекався моменту, коли йому не заважатимуть проблеми із мотоциклом, на які він постійно скаржився із Suzuki. Він зможе користуватися YZR-M1, над яким працював Россі у 2009-2010 роках, а пізніше, з 2011 по 2016 роки, робота інженерів Yamaha перетворила його на ще більш конкурентоспроможний байк. Крім того, як і очікувалось, і це підтвердили результати перших міжсезонних тестів, цей мотоцикл відмінно підходить Віньялесу за усіма параметрами.

Підсумки перших тестів

Перші міжсезонні тести IRTA завершені, а щодо іспитів на адаптацію до нового мотоциклу, можна сміливо стверджувати, що Віньялес отримав за них «відмінно».

Маючи можливість їздити на новому для себе мотоциклі лише два дні, він зміг завершити тести із найкращим результатом 1: 29.975 і став єдиним, хто перетнув межу 1:30 хв протягом цих двох днів. Якщо порівняти час його найкращого кола із часами кваліфікаційних кіл минулого вікенду Гран Прі Валенсії, то він дозволив би Маверіку посісти перший ряд стартової решітці поруч із Лоренсо (1:29.401) і Маркесом (1:29.741).

Один гараж на двох

Ще один факт, котрий безумовно буде впливати на зростання Віньялеса як гонщика – це наявність поруч у боксах Валентино Россі. Навіть якщо італієць, як каже, не буде ділитися усіма даними щодо налаштувань мотоциклу, іспанець матиме можливість спостерігати та навчатись. Чи залишаться їх стосунки такими, як зараз – на це питання дасть відповідь лише час.

Россі, якій доросліше Віньялеса на 16 років, зізнався, що майбутній потенціал гонщика, з яким він буде сусідом по гаражу Yamaha в 2017 та 2018 роках, викликає в нього стурбованість.

«З одного боку я вельми стурбований, бо він дуже сильний для товариша по команді. Йому лише 21, у нього великий потенціал для вдосконалення, і він вже показав себе одним із найсильніших.

З іншого боку, я задоволений, що наша команда залишатиметься дуже сильною.

Я доросліший, з великим досвідом, він молодий і йому потрібно навчатись, але ми обидва дуже сильні, тому можна сказати, що Yamaha зробила слушний вибір», - казав Россі ще у травні.

Хоча все частіше чутні розмови щодо неможливості близьких стосунків між гонщиками, Лін Джарвіс, керуючий директор Yamaha MotoGP,  із самого початку казав, що розраховує на міцні відносини між двома половинами гаражу, хоча не виключає можливих змін після того, як Віньялес почне боротися із Россі на одному рівні.

«Я сподіваюся, що буде простіше [ніж із Лоренсо], - сказав він. - На сьогоднішній день існує різниця у віці між Маверіком і Валентино. Але я знаю, що, коли Віньялес почне наближатиметься до рівня Россі, їх стосунки будуть змінюватися».

Універсальний солдат без особливостей стилю

Розмірковуючи про кар’єру Віньялеса не можна не згадати один факт, який не можна залишити поза уваги. Поки що мова йшла про сприятливі фактори та гарні здібності юного іспанця. Але чим він відрізнятиметься від решти своїх суперників? Поки що незрозуміло.

Ні в кого не викликає сумнівів, чим саме приваблюють топ-гонщики, котрі боролися за подіум досі. Марк Маркес вражає своїм вмінням залишатися на мотоциклі, інколи порушуючи усі закони фізики і розуміння. Хорхе Лоренсо відомий своїми неперевершеними гонками із лідерством від прапора до прапора і швидкими колами під час кваліфікацій, хоча із невеличким уточненням - за сприятливих погодних умов. Валентино Россі теж порушує закони, але вже фізіології – він у свої 37 років змагається і перемагає гонщиків, котрі молодше його на багато років. Крім його майстерності під час обгонів і досконалого завдяки досвіду знання трас, його вміння сконцентруватися і налаштуватися на боротьбу гідне особливої відзнаки. Дані Педроса – єдиний гонщик прем’єр-класу, хто здобуває принаймні одну перемогу в сезоні протягом своєї десятирічної кар’єри і неперевершений при проходженні поворотів. Андреа Довіціозо бореться до останнього, залишаючись при цьому обережним, переконливим і швидким. Кілька аварій, які спричинив Андреа Янноне цього року, кажуть не на користь італійця, але ця якість, коли він бореться за перемогу і інколи переступає межу, за яку його називають Маніяк, теж може бути своєрідною візитною карткою.

Щодо Маверіка, то його час від часу порівнюють то з одиними, то з іншими гонщиком. Він не здобув жодного поула, адже кожного разу йому чогось бракувало. У нього дійсно відсутня певна стратегія в гонках, його старти добрі, але частіше він користується помилками або проблемами більш швидких суперників. Його посадка на байку і положення на ньому під час проходження поворотів теж схожа на посадку інших. Під час дощових виїздів дуже важко передбачити, яких результатів він досягне через нестабільну їзду на мокрій трасі.

Єдиний факт, який треба згадати, що у рекордному за кількістю аварій сезоні Віньялес зазнав найменшої кількості аварій після найдосвідченішого учасника чемпіонату, якому вдалося зробити найменшу, ніж будь-кому, кількість помилок. Такі результати іспанця дійсно вражають, і можливо цей успіх дозволив йому завершити сезон на четвертому місці. Він вважає, що в цьому йому «допомогла здатність дуже чітко розуміти, де знаходиться межа» і «контроль над ситуацією».

Можливо, саме це стане його фірмовою відмінністю від інших, і, можливо, йому дійсно заважав недосконалий Suzuki. Так чи ні, ми дізнаємося вже за кілька місяців.

Сезон 2017 року – все цікавіше і цікавіше

Наступного року конкуренція у прем’єр-класі знаходиться мабуть на найвищому рівні за усі часи існування чемпіонату. Навіть якщо у декого із топ-пілотів триватиме період спаду, у інших обов’язково це почнеться період підйому, а розраховувати що Маркес, Россі або Лоренсо залишаться поза боротьбою за титул взагалі не варто.

Зараз важко передбачити, яким буде третій сезон у королівському класі у іспанського хлопця, якого обрала у якості партнера для Валентино Россі команда із одним із найконкурентоспроможнішим мотоциклом прем’єр-класу. Вважаємо, що все стане більш-менш зрозуміло після перших кількох вікендів навесні 2017 року.

Єдине, що можна сміливо стверджувати – останнім часом він зробив дуже великий крок вперед як гонщик, і дійсно відчуває себе дуже комфортно в обставинах що склалися. 

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія MotoGP
Гонщики Маверік Віньялес
Команди Yamaha Factory Racing
Тип статті Коментар