Точка зору: як Веббер перетворив австралійський пісок на золото

Від самого початку до здобуття титулу Чемпіона Світу гоночна подорож Марка Веббера мала свої злети та падіння. Чарльз Бредлі бачив багато з них...

Час повідомлення Веббера про те, що він завершує гоночну кар’єру, викликав подив у багатьох. Очевидно, що до цього все йшло, але, наприклад, я гадав, що це станеться у наступному році.

Всього за кілька тижнів до цього у Мехіко він сказав, що зараз він почувається дуже добре щодо життя після того, як я жартома запросив його до клубу сорокарічних і ми поговорили про його одруження з його дівчиною Енн. “Ми лише подумали — до біса все, зараз саме час!”, - посміхнувся він. Здається, що саме ця визначна подія посприяла прийняттю рішення про завершення кар’єри.

Єдине, що дивує, на мою думку, це те, що він вирішив повідомити про це зараз, коли він випромінював насолоду від перемоги у відмінно проведеній гонці в Остіні — третьою для екіпажу Porsche №1 - під час інтерв’ю для Motorsport.com після церемонії нагородження. Подивіться це інтерв’ю:

За три гонки до завершення кар’єри Веббер має сім перемог у WEC та дев’ять — у Формулі 1 . Успіх в 24 Годинах Ле-Ману обійшов його стороною, але і в історію цієї гонки Веббер усе одно вписав себе переворотами у 1999-му році у складі Mercedes. Вважаю, що він впорався з тими демонами — і його друге місце у 2015 році може бути розцінене, як “трохи не вистачило” для перемоги.

Щодо кар’єри Веббера у Формулі 1 — існують дві найбільш розповсюджені позиції. Одні вважають, що він був одним з найкращих бійців за кермом — разом з Алонсо та Хемілтонами його покоління. Інші вважають, що він не реалізував свій потенціал повністю.

Я вважаю, що його перша перемога у Формулі 1 — це був Гран Прі Німеччини на Нюрбургрингу — повністю його розкрила. Після невдалого старту з першого в кар’єрі поулу, зіткнення з Рубенсом Баррікелло, за яке отримав штрафний проїзд по піт-лейн, він відігрався і здобув свою першу перемогу. Так само, як він здобув два очки для Minardi, чи намагався впоратись з Jaguar, чи виступав за Williams, коли ті були андердогами (не забуваємо — він очолював гонки в складі обох команд).

Не думаю, що в когось були сумніви щодо швидкості Веббера, але завжди здавалось, що Марк виглядає найкраще, коли відчуває, що щось іде проти нього. Звичайно, він міг добре справлятись з неприємностями, як, наприклад у грін-румі в Малайзії перед подіумом, коли - “Мульті-21, Себ, Мульті-21” - застрягло у розумі в той час, як його найголовніше почуття мало бути переключене на Феттеля.

Але гідність завжди була для нього серед пріорітетів, і, попри моє відчуття, що він отримував насолоду від того, що намагався максимально ускладнити життя своїм партнерам по команді, я думаю, що він завжди грав чесно. І думаю, що це помітно в тій повазі, з якою до нього ставляться його ровесники — не думаю, що Алонсо аби кому дозволив би просто так обійти себе в Eau Rouge!

Повернення Веббера до спорткарів означало, що він відійшов від егоцентризму, притаманного Формулі 1. І те, як він створив міцний зв’язок із своїми напарниками Брендоном Хартлі та Тімо Бернхардом, очевидно, було ключем до чемпіонського титулу для них цього сезону.

Навіть попри помилки та невезіння на їхньому шляху до переможної серії, Веббер на 100% підтримував своїх напарників. Він міг би спокійно визнати, що після невдалих перших трьох гонок чемпіонський титул цього сезону їм не світить, але, як бачимо, все ОК.

Чисто персональний погляд

Напевне, я один з перших “іноземних” журналістів, який спілкувався с Веббером, коли він у 1995 році вперше приїхав з Австралії на фестиваль Формули-Форд у Брендс-Хетч, де виступав за команду Van Diemen – і тоді я відкрив для себе цього довготелесого товариського підлітка, який здавався набагато старшим, ніж зазначено в його паспорті.

Тоді головна боротьба точилась між Swift та Van Diemen, а Manor з Vector були поруч. Після того, як пілоти Swift зіштовхнулись один з одним, ніщо не могло завадити перемогти Кевіну МакГарріті з Van Diemen, а його партнер по команді Марк Веббер фінішував четвертим і здобув можливість виступити за команду у 1996 році, вразивши керівника команди Ральфа Фірмана.

Тоді Марк Веббер програв своєму напарнику Крістіану Колбі, а через декілька років я запитав Колбі, чому в Веббера була чудова кар’єра, при тому, що сам Колбі не пішов далі Формули-3000. “Марк припинив помилятись, а я — ні”, - відповів Колбі.

Кар’єра Марка, як і моя, продовжилась у Формулі 3 в 1997 році, коли він видав кілька відмінних виступів у складі команди Алана Докінга — в тому числі переміг на трасі Брендс-Хетч у конфігурації Гран Прі. Це допомогло йому вибратись з фінансової ями, коли спонсором австралійця став його співвітчизник, легенда регбі, Девід Кампанезе і я пригадую приємний вечір з ними у Сільверстоуні після гонки підтримки Гран Прі Британії (Запевняю — щодо випивки Кампанезе був набагато кращім за нас обох разом узятих).

Наступного разу наші шляхи перетнулись у Ле-Мані в 1999 році. Я спілкувався з Марком після того божевільного перевороту і було нереально те, що команда не повірила йому, що машина злетіла сама по собі, а не через помилку гонщика. Після другого перевороту під час розминки, пам’ятаю, як я прямував до його батька Ела для того, щоб почути, що з Марком все добре.

Коли Веббер перейшов у Формулу 1 і став світовою зіркою, ми перетинались не більше, ніж раз на рік на Гран Прі чи Autosport Awards. Повернення австралійця у WEC дозволило трохи частіше дивитись на те, як він працює, з близької відстані.

Я приєднуюсь до думки Даріо Франкітті, коли він сказав: “З першого дня, коли я його зустрів, він не змінився”. Напевне, я задав Марку Вебберу тисячу запитань за всі ці роки і на всі він відповідав, жодного разу не поводячи себе, як дурень.

Висновок

Єдине, що змінилось для Веббера минулого сезону — він став чемпіоном світу. Після років розчарувань, від початку до піку кар’єри у Формулі 1, титул завжди вислизав з його рук. І лише минулого року дуже заслужена винагорода знайшла свого героя.

Можливо, це було останнє, що він хотів зробити перш, ніж перейти на постійну роботу на телеканалі Channel 4 — разом з його добрим другом та колишнім партнером по команді Девідом Култхардом — і стати послом Porsche, що звучить, як купа задоволення.

Можливо, більше, ніж як чемпіона, я пригадую Веббера — чи це було у Формулі Форд, Формулі 3, Формулі 3000, GT, Формулі 1 або WEC – як переможця.

А як людина, він завжди залишатиметься класним хлопцем.

 

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія WEC , Формула 1
Гонщики Марк Веббер
Команди Porsche Team , Red Bull Racing
Тип статті Коментар