Блог Черепіна: Швеція-2015 - що ж ми "накоїли"?

Вже сьогодні розпочинається боротьба на Ралі Швеція - до вашої уваги чергова частина блогу штурмана Павла Черепіна, який разом з Юрієм Протасовим повертається до WRC.

Вже кортить повернутися у Велику Гру, в сам чемпіонат і на його швидкі доріжки. Найкращим (допоки) роком для екіпажу ми вважаємо 2015-й. Як мінімум через Сардинію та Швецію.

Ралі Швеції 2015. Наші п'ять хвилин (і 34 секунди) слави - історія однієї спецділянки.

У 2015-му після провалу в Монте-Карло (а інакше назвати наш виступ на Citroen DS3 WRC язик не повертається) ми просто не мали права підвести наших уболівальників у Швеції. Хотілося реабілітуватися. Хотілося вийти з секунди з кілометра відставання від лідерів, що відповідає порівняльному темпу, з огляду на різницю в підготовці та налаштування нашої техніки і топових заводських машин. І якби ж то лише хотілося - воно ж іще й "моглося" :)

Найгірше, що ми могли зробити в цій ситуації, - героїчно стати «чемпіонами одного спліту», понестися швидше, ніж можна й потрібно, і закінчити цю пригоду достроково. Але ми ж лише в інтерв'ю гумористи, а коли доходить до справи, всі виключно серйозні, тому поїхали навіть обережніше, ніж вміємо, пробуючи і набираючи темп із перестрахуванням, дбайливо. 

З моєї точки зору, одна з ключових компетенцій для успішного і швидкого екіпажу - вміти вчасно приборкати його, осадити себе. Швеція у 2015-му була саме таким випадком. До СД6 «Kirkenaer-2» все йшло трохи повільніше, ніж, можливо, хотілося уболівальникам, але «сухо і комфортно» для екіпажу. Пружина стискалася, енергія накопичувалася, і ось настав один із тих моментів, заради яких люди і займаються професійним спортом: відкрилася можливість і одночасно набралася критична маса навичок, що дозволяють зробити свою роботу хоч на мить краще за всіх у світі.

Перед цим в одній точці зійшлися відразу декілька факторів: по-перше, віра в себе. На перших допах ми відчували, що є хороший запас по швидкості і за можливостями техніки. По-друге, вболівальники. Ми завжди знаємо і відчуваємо підтримку онлайн, але, коли в складному повороті або на швидкій прямій WRC-шної спецділянки краєм ока помічаємо прапор України, це особливі почуття і особливе натхнення. Це окрилює.

На регрупінгу між першим і другим проїздом по Кіркенеру ми зустрілися з нашими найголовнішими вболівальниками: Наталією Гордієнко, Галиною Протасовою, Леонідом Протасовим, Денисом Губановим, Тарасом Чернухою, Дядею... Їхній "бус", обклеєний у жовто-сині кольори і логотипи команди, запам'ятали у Швеції всі.

У WRC завжди багато вболівальників, всі круті, дуже багато креативних і персонажів, що запам’ятовуються. Але наші... Наші - найкращі! І всі, що переживали у моніторів, і згадані вище північні мандрівники.

Виходячи на старт спецділянки, прокладеної в норвезькій лісосмузі з виїздом у поле, ми хотіли проїхати так, щоб нашим, які гордо стояли з жовто-синіми прапорами на інтернаціональному бруствері вболівальників, на цьому імпровізованому фан-секторі, сказали: «А ваші-то - красені!» 

Звичайно, ніякого плану виграти саме цей доп не було - просто хотіли на цих перегонах знайти свій момент і «вистрілити» високим результатом. За відчуттями проїхали ми СД6 цілком у робочому режимі, не стрибаючи вище голови, не на вухах. За фінішем відчувалося, що це було швидко, але не було відчуття феноменального результату, та й перед нами стартували не аматори - всі топ-пілоти світового ралі з заводських команд, без проколів та технічних проблем, суцільні зірки WRC, Ож’є, Латвала, Остберг, Кубіца, Ньовілль, Міккельсен... Після фінішу ми навіть результати допу завантажили не відразу - він був на території Норвегії, у нас банально не було зв'язку у шведських сімках. Дізналися про своє досягнення ми від Джона Міллінгтона, наразі вже почесного англійського пенсіонера, а тоді він відповідав у M-Sport за радіозв'язок із учасниками. 

Як і в будь-якій англійській організації, що поважає себе, у M-Sport є свої непорушні традиції. Одна з них - два дуже простих і водночас дуже особливих слова, які чують фордівські екіпажі з заводською підтримкою, коли виграють спецділянку в абсолюті: «Well done», вимовлене з оксфордскою дикцією Джона, - це те, заради чого виходять на старт хлопці, що представляють «блакитний овал»: )

І ще, уточнюю: це зараз Ford чемпіон і лідер, а тоді, у 2015-му, у Швеції головні герої були в інших командах і перемога Ford на допі сама по собі була дуже сміливою ставкою, а вже саме наша перемога - й поготів.

Одним словом, котимося ми на старт наступного допу, чуємо від Джона в навушниках заповітні «well done», автоматично підтверджуємо час проходження ділянки і відключаємося. Мовчимо. Обидва, здається, зрозуміли, що накоїли, але кожен боїться вимовити усвідомлене вголос першим. Мені все ж таки довелося порушити мовчання - штурману на переїздах належить вказувати правильний напрямок руху на розвилках.

Тільки після кількох поворотів Юра відгукнувся: «а ми, здається, доп виграли», прозвучало це досить буденно, хоча голос тремтів, а може, це вібрація шипованих шин по чистому асфальту передавалася на мікрофон. 

Ще одне підтвердження переходу на наступний рівень ми отримали перед стартом наступної спецділянки: зупинившись поруч із заводськими екіпажами, які чекали своєї хвилини для в'їзду в пункт контролю часу, зі своєї машини ми виходили вже під схвальні коментарі і поважні оплески «конкуруючих» екіпажів Ож’є, Латвали, Міка, Кубіци та інших. Визнали. Уже не лише як швидких серед WRC2, але і як претендентів на місце в еліті, як на п'ять з половиною хвилин найшвидший у світі ралійний екіпаж, як людей, які навчилися якісно виконувати свою роботу і довели це.

В принципі, на цьому наш план на гонку був виконаний, але хотілося, звичайно, ще й закріпити успіх швидким часом на інших допах (ех, шкода, не можна було ще пару разів проїхати цей Кіркенер) і потрапити за підсумком у залікову зону абсолюту. І у нас все, звичайно ж, вийшло - був ще один шанс на перемогу на СД, але десяті частки секунди вирішили суперництво на користь заводських екіпажів. Підсумкова дев'ята позиція в абсолютному заліку стала приємним доповненням до результатів нашої роботи того вікенду. Пізніше, в тому ж 2015-му, ми покращимо і цей результат, піднявшись ще вище, але про це іншим разом…

Блог Павла Черепіна перекладено та опубліковано з дозволу автора. Оригінальний пост знаходиться на сторінці Павла у Фейсбуці.

Написати коментар
Показати коментарі
Про цю статтю
Серія WRC
Тип статті Блог
Теги протасов, черепін