WRC-2018: нечувана інтрига зі старим чемпіоном

Поширень
Коментарі
WRC-2018: нечувана інтрига зі старим чемпіоном
Дмитро Левчук
Автор: Дмитро Левчук
12 груд. 2018 р., 12:45

Місяць тому завершився неймовірний сезон Чемпіонату світу з ралі. Перевели подих - і пригадаємо те, що сталося на 13 етапах.

Хоча сезон 2018 року Себастьян Ож’є розпочав у ролі п’ятиразового чемпіона світу, складно було назвати його головним фаворитом нового чемпіонату. В пам’яті сиділи моменти 2017-го, коли француз виграв лише дві гонки, а титул виграв здебільшого завдяки помилкам Тьєррі Ньовілля на Hyundai.

Звісно, бельгієць не збирався повторювати минулу історію. Він хотів стати першим, хто перервав би серію великих Себастьянів - Льоба та Ож’є, які нікого не підпускали на трон з 2004-го.

На користь Ньовілля також говорило становище у Ож’є та його команди M-Sport Ford. Коли француз вирішив залишитися в колективі ще на рік, то отримав гарантію розвитку машини. Керівнику Малкольму Вілсону довелося добряче попрацювати, щоб отримати цю підтримку від Ford, але були і жертви - Отт Тянак пішов до Toyota. По-перше, M-Sport не могла одночасно потягнути фінансові запити Ож’є та Тянака, а по-друге (а можливо - і головніше) - естонець просто не бажав бути другим номером.

 

Історія показала, що Тянак зробив правильний вибір. Зрештою, потужності у M-Sport не такі сильні, як у Toyota та Hyundai, тому заради Ож’є йшли на застосування командної тактики: Теему Сунінен та Елфін Еванс права голосу просто не мали.

На диво, француз відмінно розпочав сезон. На перших чотирьох етапах у нього була єдина прикрість. Оскільки він виграв в Монте-Карло, то разом із цим «здобув право» стартувати першим у Швеції. І треба ж таке - у 2018-му відбулася по-справжньому снігова казка, коли сніг наметав перед проїздом учасників.

 

Як результат - Ож’є було ще складніше, ніж на гравії у перший день гонки. Він не те що втратив шанси на подіум, а мріяв про місце у Топ-10. Це ж саме стосувалося і Тянака, який був другим на старті.

Поки Ож’є з Тянаком заривалися у сніговій каші, Ньовілль скористався тим, що був в Монако лише п’ятим, але мав гарні умови у Швеції. Він виграв і на свою голову став лідером першості. Тепер вже йому довелося відкривати трасу в Мексиці - і він теж втратив багато часу.

Тоді бельгійцю допомогло те, що в Мексиці традиційно було багато сходів - і він зумів фінішувати аж шостим. А виграв Ож’є, який став новим лідером чемпіонату, але для нього були ще одні приємні новини - наступна гонка відбулася на Корсиці, де покриття траси було застелено асфальтом.

Ож’є виграв три етапи з перших чотирьох. Які тоді були думки у більшості? Звісно, багато хто відчув, що француз знову збирається розгромити конкурентів і записали йому шостий титул.

 

Але… Це був лише початок сезону, який перетворився у справжні американські гірки. Після серії Ож’є настала черга це ж саме зробити Ньовіллю. Бельгієць перехопив ініціативу - після гонок в Аргентині та Португалії він вийшов у лідери першості.

І знову він став лідером у «неприємний» момент - наступною гонкою була пильна Сардинія. Але цього разу Ньовілль дав справжній бій Ож’є. Змагання завершилося перемогою пілота Hyundai з шаленою перевагою 0,7 секунди.

Здавалося, у Ож’є великі проблеми. Це було так, але великі проблеми з’явилися і в Ньовілля. У Фінляндію на передній план вийшов Тянак, який став єдиним, хто у 2018-му виграв три гонки поспіль. Особливо цікавою була третя з них. У Туреччині в естонця та Toyota не було високої швидкості, проте Ньовілль з Ож’є самоліквідувалися, втратили шанси на перемогу та дозволили перемогти Тянаку.

 

Естонцю вдалося оговтатися після не дуже вдалого початку сезону, попри те, що була перемога в Аргентині. Перемога в Туреччині дозволила Тянаку випередити Ож’є в чемпіонаті, а Ньовіллю він програвав лише 13 очок.

За три етапи до завершення сезону три лідери зберігали високі шанси на титул. І питання було в тому, хто наступний проведе свою серію.

Ож’є вдалося повернутися на переможний шлях. В Уельсі він виграв, а в Іспанії поступився лише Себастьяну Льобу, який проводив лише третій етап цього року. Завдяки таким вдалим виступам, пілоту M-Sport вдалося стати лідером чемпіонату, але все мало вирішитися в Австралії.

На Зеленому континенті відбулася гонка, яка повністю відповідала перебігу всього чемпіонату. На певних відрізках віртуальне чемпіонство було у Ньовілля, зберігав шанси на титул і Тянак, який перед початком етапу програвав 23 очки…

 

На початку гонки Ож’є та Ньовілль втрачали час через те, що були першими на трасі. У Тянака були трохи кращі умови, чим він скористався - саме він став лідером гонки у другий день. Ба більше, вигравав у прямих конкурентів багато позицій і міг ще відіграти очки на Power Stage.

Ще до цього значно ускладнив собі життя Ньовілль. У п’ятницю він випереджав Ож’є на дві позиції, але втратив час через прокол колеса і пропустив француза уперед. Ініціатива перейшла в руки гонщика M-Sport. Не все залежало від Ож’є, але француз зробив усе, що залежало від нього і не надав додаткових шансів конкурентам.

Читайте також:

У 2018-му знову переміг клас французького пілота, який став шестиразовим чемпіоном. Його серія продовжується, але що наступне? Ож’є перейшов до своєї першої команди - Citroen, з керівництвом якої колись зіпсував стосунки. Тепер там нові очільники, які знайшли спільну мову з пілотом.

У M-Sport було б ще важче боротися за титул, тому що Hyundai та особливо Toyota набрали пристойну швидкість. Тому Себ фактично нічого не втрачає. На Citroen у нього буде точно не менше шансів, ніж на Ford. А ось у британської команди без Ож’є перспективи виглядають не дуже.

Себастьян Ож'є, C3 WRC, Citroën Racing

Себастьян Ож'є, C3 WRC, Citroën Racing

Фото: Citroen

Наступна новина
Завантажити коментарі

Про цю статтю

Серія WRC
Автор Дмитро Левчук